Підприємству потрібен електрозварник

Професія електрозварника завжди була дефіцитною, а в період війни потреба в таких фахівцях стала ще більшою. Тому багатьом суб’єктам господарювання буває складно знайти підприємство чи ФОП для виконання, наприклад, разових зварювальних робіт. Один з варіантів – навчити зварювання свого працівника.

Електрозварювальні роботи належати до Переліку робіт з підвищеною небезпекою (п. 19 Групи Б Переліку робіт підвищеної небезпеки, наведеного в додатку 2 до постанови КМУ від 28.10.2011 № 1107 у редакції від 03.2.2021 № 77). Відповідними вимогами законодавства передбачено обов’язкову наявність в електрогазозварника:

• посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці за формою, наведеною у додатку 2 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05);
• посвідчення про перевірку знань (присвоєння відповідної групи з електробезпеки – як мінімум ІІ кваліфікаційної групи з електробезпеки) за формою, наведеною у додатку 2 до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98);
• посвідчення зварника за формою, наведеною у додатку 4 до Правил атестації зварників (НПАОП 0.00-1.16-96), – у разі виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту об’єктів та обладнання згідно з Правилами Держпраці, ДБН, а також у всіх інших випадках, коли нормативною документацією передбачено атестацію як засіб забезпечення якості зварювальних робіт.

Є різні варіанти підготовки електрозварника, але традиційним вважається навчання у професійно-­технічних закладах або спеціалізованих навчальних центрах чи комбінатах. Під час війни, за сприяння Профспілки будівельників України, у багатьох регіонах країни організовано короткотермінове безплатне навчання будівельних професій, тож можна здобути, зокрема, спеціальність зварника. Також законодавством до­зволено проводити навчання на підприємстві.

Перелік робітничих професій, за якими здійснюється підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затверджено наказом Мінсоцполітики від 23 грудня 2013 р. № 886. Це такі професії, як кухар, охоронник, продавець непродовольчих товарів, слюсар-ремонтник, а також зварник 6–8 розряду (код професії за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» – 7219) та електрозварник ручного зварювання 2–6 розряду (код 7212). Неформальне професійне на­вчання працівників здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця згідно з рішенням роботодавця, його коштом, з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.

За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), кваліфікація, за якою здійснювалось навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання. Результати неформального навчання за робітничими професіями підтверджуються у порядку, затвердженому постановою КМУ від 15 травня 2013 р. № 340 «Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями».

Також особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації за результатами неформального професійного навчання. Відповідно до ст. 7 Закону, професійне навчання працівників здійснюється за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формою, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами. Професійне навчання працівників за робітничими професіями забезпечується за допомогою курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах (лабораторіях), або індивідуального навчання, що передбачає навчання на робочому місці під керівництвом кваліфікованих робітників – інструкторів виробничого навчання.

На території організації (підприємства), згідно зі ст. 202 КЗпПУ, потрібно створити необхідні умови для того, щоб роботу можна було поєднувати із процесом навчання. Найчастіше роботодавці фіксують ці обов’язки у положеннях трудового (колективного) договору. Але є й альтернативний варіант – регламентування через видання окремого внутрішнього акта, наприклад, Положення про навчання електрозварника. Особа (працівник), яка бажає підвищити рівень кваліфікації, повинна звернутися до свого роботодавця з відповідною заявою про це. Після її розгляду видається відповідний наказ про організацію цього процесу.

The company needs an electric welder

The profession of an electric welder has always been in short supply, and during the war, the need for such specialists became even greater. Therefore, many business entities find it difficult to find a company or a specialist to perform one-time welding work. One option is to teach welding to your employees.

Статтю повністю читайте в журналі «Охорона праці» № 6/2024 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.