Отруйний та небезпечний

Із настанням теплих сонячних днів почастішали виїзди людей до лісу, на дачні ділянки, річку.  Саме в цих місцях можна натрапити на отруйну рослину – борщівник. Це справжній гігант: його висота сягає 3 метрів, а товщина стебла – 10 сантиметрів. Ворсинки та їдкий сік борщівника спричиняють сильні опіки, нудоту, задуху, підвищення температури, алергічну реакцію. Із початку літа від уражень унаслідок контакту з рослинами (фітодерміту) потерпає чимало людей. А все – через незнання, що приваблива на вигляд рослина насправді є небезпечною. Великі плантації борщівника надзвичайно небезпечні для здоров’я людини. Уникайте не лише безпосереднього контакту з ним, а й за змоги не навідуйтеся туди, де він росте. Опіки від борщівника небезпечні та можуть спровокувати ще більш серйозні наслідки. Саме тому правильне надання першої допомоги та подальше лікування є дуже важливим.

Симптоми ураження

Коріння, стебло й листя борщівника містять фурокумарини, які в сотні разів підвищують чутливість до ультрафіолету. У разі його контакту зі шкірою не залишається видимих слідів, відтак люди не підозрюють про небезпеку. Та згодом на шкірі з’являються легкі опіки, які швидко перетворюються на більш важкі форми.

Сік борщівника завдає шкоди шкірі навіть у хмарну погоду. Адже за найменшого впливу ультрафіолету, навіть протягом кількох хвилин, на ділянці, що контактувала з соком, з’являться ознаки сильного опіку. Небезпека від борщівника підвищується в період його цвітіння (липень-серпень). Отруйні речовини виділяються в повітря, тож торкалися ви його чи ні – байдуже.

Першим симптомом ураження є незначне почервоніння та помірне свербіння. Якщо не вжити заходів, то на ураженому місці з’являється набряк, у деяких випадках порушується рухливість суглобів. Утворюються заповнені рідиною прозорі пухирці. Виразки після них іноді гояться до трьох місяців. На їхньому місці залишаються плями темного кольору (часто у формі листка), що не зникають кілька років. Особливо небезпечний борщівник для дітей, зважаючи на ніжність їхньої шкіри, а також для людей з рудим та світлим волоссям.

Слід мати на увазі, що реакція на борщівник – індивідуальна. Якщо опік зачепив очі, рот чи інші слизові оболонки, до лікаря треба звертатися якнайшвидше. У найбільш важких випадках навіть після повного одужання на тілі залишаються шрами. У разі опіку понад 80% поверхні тіла – ймовірний летальний наслідок.

Перша допомога

• тривалий час ретельно промивати місце контакту (навіть імовірного) водою із використанням господарчого мила, густої піни. Якщо з’явилися пухирі, мочити їх не можна;
• обробити уражені ділянки шкіри розчином спирту, калію перманганату або фурациліну (це допоможе знежирити шкіру і пом’якшити силу ураження);
• змастити (розпилити, якщо йдеться про спрей) уражені ділянки засобами проти опіків («Рятувальник», засоби з пантенолом, «Олазоль»);
• закрити ушкоджені ділянки тканиною для уникнення впливу сонячних променів – як прямих, так і непрямих. Найліпше уникати сонця протягом 48 годин;
• приймати антигістамінні препарати. Адже ця рослина – сильний алерген і може спровокувати появу загальних і локалізованих реакцій;
• можливе застосування протизапальних засобів (наприклад, парацетамолу).

Категорично заборонено:

• самостійно розкривати пухирі, адже це може спричинити інфікування, а також уповільнює відновні процеси.
• прикладати до ушкоджених ділянок глину чи землю, робити сечові або молочні примочки, змащувати рани жиром.

Лікування

Опіки лікують лише у медичних установах, де надають допомогу кваліфіковано. Багато хто помилково вважає, що опіки від соку цієї рослини лікують, як будь-які інші (наприклад, від окропу). Насправді ж застосовують інші препарати.

У медустанові пухирі розкривають, видаляють рідину. Після цього не варто видаляти верхній шар пухиря, потрібно накласти ранозагоювальний антибактеріальний засіб і закрити пов’язкою.

Особи, що мають ураження понад 10% поверхні тіла, а також уражені ділянки на обличчі, слизових оболонках, стопах, обов’язково мусять пройти курс стаціонарного лікування. Його тривалість залежить від тяжкості ураження.

Підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету
(БЖД населення)НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області