Отруйні рослини. Що потрібно знати

Мало хто замислюється над тим, що нас підстерігає небезпека, на яку ми, дорослі, часто й уваги не звертаємо. Це – отруйні рослини, тобто рослини, які виробляють і накопичують у процесі життєдіяльності речовини, небезпечні для тварин і людей.

Часто рослини, що містять природні отрути, можуть виділяти надто сильний аромат чи містити сік, здатний завдати опіків.

Від алергічних реакцій потерпає приблизно 90% населення. Почастішали випадки отруєння борщівником та іншими рослинами, подеколи із смертельним наслідком як серед дітей, так і серед дорослих.

Знати – значить запобігти

Кожному потрібно знати отруйні рослини, які ростуть у вашій місцевості, особливо на ділянці біля дому або неподалік.

• Беладона – чорна блискуча соковита ягода
• Вовче лико (вовча ягода) – овальна яскраво-червона (іноді жовта) ягода-кістянка
• Вороняче око – сизо-чорна з восковим нальотом ягода
• Бріонія біла (переступень) – чорна ягода
• Конвалія травнева – червоно-жовтогаряча куляста ягода
• Купена (соломонова печатка) – синювато-чорна ягода
• Воронець колосовидний (воронячі ягоди) – довгаста чорна або червона ягода
• Сніжноягідник – біла ягода
• Жимолость звичайна – темно-вишнева ягода
• Паслен солодко-гіркий – червона яйцеподібна ягода

 У разі отруєння будь-якими рослинами симптоми можуть не проявлятися від декількох хвилин до доби, залежно від виду небезпечної хімічної речовини.

Що робити, якщо дитина з'їла отруйну рослину

1. Зберігайте спокій, щоб не хвилювати дитину.
2. З'ясуйте, що відбулося і коли.
3. Викличте швидку допомогу. Назвіть вік дитини, її вагу, час, коли і чим отруїлася. Дитина повинна залишатися поруч із вами. Виконуйте всі рекомендації лікаря.
4. Допоможіть організму звільнитися від отрути. Якщо дитина притомна, промийте їй шлунок. Дайте випити води. Далі, обережно надавлюючи пальцем або держаком ложки на корінь язика, викличте в неї блювання. Промивання повторити два-три рази.
5. Після промивання шлунка, дотримуючись дозувань, зазначених в інструкції, дайте ентеросорбенти – препарати, що зв'язують отрути в шлунково-кишковому тракті. Це можуть бути Смекта, Ентеросгель та ін. Вони значно полегшать стан дитини. Активоване вугілля в цій ситуації малоефективне. Зменшують всмоктування отрут обволікаючі слизові речовини: відвар із лляного насіння, рослинна олія, кисіль, збиті яєчні білки (1–3 штуки). Можна дати дитині чорні сухарі. Через 15–20 хвилин бажано знову викликати блювання, а потім дати препарати.
6. Корисно зробити очисну клізму: температура води повинна бути 22–24 °С. Кількість води залежить від віку дитини. Для дітей перших місяців життя це 30–60 мл, для дітей від шести місяців до року – 120–180 мл. Одно-дворічним малятам досить 200 мл, а дітям від двох до шести років – 300 мл.

Увага! У разі судом важливо не допустити порушення дихання через спазм м'язів, тому в рот потерпілого слід вставити держак ложки, обгорненої бинтом або чистою, пропрасованою тканиною.

У разі припинення дихання потрібно робити непрямий масаж серця і штучне дихання.

Гострі отруєння можуть спричинити не тільки плоди, але й стебла, коріння, квіти. Такими небезпечними рослинами є віх (цикута), блекота чорна, дурман звичайний, аконіт отруйний, скополія кавказька, болиголов плямистий, чемериця Лобеля.

До отруйних належать також анабазис безлистий (плоскуха), барвінок трав'янистий, пізноцвіт чудовий, образки болотні, горицвіт весняний (адоніс), жовтушник сірий, куряча сліпота болотна, копитняк, жовтець їдкий, льонок звичайний, наперстянка червона, паролист бобовий, живокіст лікарський.

Деякі рослини можуть спричинити опік шкіри з появою пухирів і навіть виразок, які важко загоюються, у разі дотику до їхніх листків. Це вовче лико (лісовий бузок), синій борець (аконіт), бульбочковий морквяник, ясенець та інші.

Що робити, якщо дитина торкнулася отруйної рослини?

У разі опіків ефірними маслами віху, жовтцю, чистотілу слід:

• змити небезпечну речовину з уражених ділянок шкіри водою;
• побризкати їх протиопіковими аерозолями й накласти стерильну марлеву серветку або чисту попрасовану тканину;
• для подальшого лікування опіку звернутися до лікаря.

Підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету
(БЖД населення)НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області