OSHAgro – 2024

«Ментальне здоров’я – основа добробуту на роботі» – це гасло IV Міжнародної науково-практичної конференції OSHAgro – 2024 (Occupational Safety and Health Agro – 2024), яка відбулась у Національному університеті біоресурсів і природокористування України на базі кафедри охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві. Конференція вже посіла чільне місце серед головних подій і заходів з питань охорони праці в Україні. Партнери: журнал «Охорона праці», Європейське співтовариство з охорони праці (ESOSH) та НТУ «Дніпровська політехніка».

Цього року конференція зібрала понад 240 учасників, обговорено актуальні для сфери безпеки та гігієни праці питання: зміна вітчизняного законодавства з ОП на проєвропейське, упровадження керування ризиками в СУОП підприємств, застосування інших сучасних інструментів для створення безпечних умов праці, керування професійними ризиками в системі управління безпекою праці та здоров’я працівників, ментальне здоров’я та психологічна безпека. Звичайно, цього року тема війни та воєнних ризиків є також провідною.

Почалась конференція із загальнонаціональної хвилини мовчання. Присутні вшанували українців: військових та цивільних, дорослих та дітей – усіх, хто міг би ще жити, якби росія не почала цю війну. Вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну!

Конференцію відкрили декан механіко-технологічного факультету НУБіП України професор Вячеслав Братішко та народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк, які говорили про безпеку та здоров’я працівників АПК, роботу в умовах воєнного стану, упровадження європейських програм навчання з питань керування ризиками.

У роботі конференції взяли участь директор Канадського інституту охорони праці, сертифікований спеціаліст з безпеки праці США та Канади Тоня Девеніс, керівник Європейської школи керування ризиками при журналі «Охорона праці» Джаннет Аршимова та представник організації Health, Happiness & Healing з Великобританії Мартін Літтл, які виступили з доповідями щодо психічного здоров’я та усвідомленості, про розслідування інцидентів та основні тренди навчання з питань безпеки праці в Європі та світі.

Під час конференції розглянули питання: про безпеку та здоров’я працівників АПК України, модернізацію законодавства у сфері ОП та приведення його у відповідність із законодавством Європейського Союзу, про Рамкову Стратегію ЄС щодо охорони здоров’я та безпеки праці, працю в лісовій галузі в умовах воєнного стану тощо.

В умовах війни потрібно інформувати населення про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни (ІНРМ). Саме про те, як підготуватися та убезпечити себе в умовах збройного конфлікту, доповідала фахівчиня з управління  проєктами та програмами у сфері нематеріального виробництва (захист цивільного населення в умовах збройних конфліктів) Аліна Ткаченко з Міжнародної організації «Handicap International Federation». Професор Міжнародного інституту менеджменту, доктор технічних наук Віталій Цопа провів майстер-клас «Керування психосоціальними ризиками на роботі. Вимоги стандарту ISO 45003:2021».

У заході взяв участь директор департаменту праці Мінекономіки України Олег Гнатюк, який навів ґрунтовний огляд нових ініціатив у законодавстві про безпеку і здоров’я на роботі. Спікер зупинився на особливостях нового Трудового кодексу України (далі – ТКУ), який стане революційним документом у сфері трудових відносин. Чинний Трудовий кодекс прийнято ще 1971 року і, незважаючи на значну кількість змін, він є морально застарілим.

Як зазначив спікер, питання збереження життя і здоров’я працівників посідають у ТКУ важливе місце. Паралельно з розробленням нового ТКУ у Верховній Раді готується до другого читання проєкт Закону про БЗР, розроблений на основі європейських стандартів та ризикоорієнтованого підходу. Але з прийняттям ТКУ цей закон а також низка інших законних та підзаконних актів утратять чинність, бо їх положення увійдуть до ТКУ (КЗпП, закони «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про оплату праці» та інші).

На сьогодні при Мінекономіки працює робоча група з доопрацювання проєкту Закону про БЗР. Проведено зустрічі з соціальними партнерами, зокрема з ФПУ, представниками вітчизняного та зарубіжного бізнес-середовища.

Щодо найважливіших змін у новому ТКУ, спікер повідомив, що буде запроваджено обов’язкове укладання трудових договорів у письмовій формі. Відповідні форми договорів і зразки їх заповнення будуть розміщені на офіційних сайтах Мінекономіки та Держпраці. До наявних видів трудових договорів додадуть нові: на сезонну роботу, з домашнім працівником, учнівський трудовий договір. Буде й уніфікований договір, що охоплюватиме декілька видів договорів. Разом з тим, чітко визначена відповідальність роботодавця за примушення працівника до розірвання трудового договору.

Працівникам передбачається вихідна допомога, новий гнучкий механізм грошової компенсації замість зменшення строку попередження про розірвання трудового договору за домовленістю сторін. А також варіант грошової компенсації замість попередження про звільнення без згоди працівника. У таких випадках профспілку інформуватимуть (зараз просять її згоди).

Передбачено зміни в питаннях робочого часу та часу відпочинку. Так, тривалість щоденної роботи визначатиме роботодавець з урахуванням консультацій з представниками працівників. Максимальна тривалість робочої зміни становитиме 12 годин, мінімальний термін відпустки збільшено до 28 днів.

У ТКУ буде врегульовано питання гендерного балансу, колективних угод та договорів, зокрема укладання їх без погодження з профспілками, можливість їх призупинення або зупинення окремих положень.

Роз'вязання трудових спорів здійснюватиметься також за допомогою запровадження інституту трудової медіації (переговори, трудовий арбітраж тощо), чіткого визначення балансу інтересів, захисту від дискримінації.

Значні зміни очікуються в діяльності інспекції праці. Зокрема, заходи контролю здійснюватимуть з урахуванням вимог міжнародних та європейських директив, зокрема Конвенцій МОП № 81 та № 129, за допомогою сучасних засобів комунікації. Також встановлено вимоги до інспекторів праці (кваліфікація, рівень знань, навички тощо).

Для забезпечення БЗР створять нову систему запобігання професійним ризикам, що передбачає можливість виконання робіт підвищеної небезпеки за наявності відповідного дозволу або договору додаткового страхування життя і здоров’я працівників. На сьогодні вже враховано та внесено в проєкт ТКУ біля 1,5 тис. правок, жваве його обговорення триває.

Учасники конференції торкалися питання про стрес в умовах війни та як ним керувати, розглядали практичні аспекти керування професійними ризиками на підприємствах, зокрема, з урахуванням нових ризиків.

Про психологічні стани під час війни в Україні, психічне здоров’я як невід’ємну частину резилентності доповідав клінічний та кризовий психолог, директор компанії Mental Health Support Solutions Олександр Дімитревич.

Великий інтерес викликала доповідь директорки Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України Ксенії Возніциної, яка довела важливість піклування про психічне здоров’я.

Про професійні та екологічно обумовлені професійні захворювання, сучасні підходи до оцінки відповідно до міжнародних рекомендацій розповіла член-кореспондент НАМН України, професор, заступник директора з наукової роботи ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» Анжела Басанець.

Практичними аспектами керування професійними ризиками на підприємствах поділились заступник начальника управління екології, охорони праці та сертифікації провідного агрохолдингу «Астарта-Київ» Леонід Полев, який зазначив, що компанія не змінила своїх підходів, і безпека працівників на виробництві була і залишається пріоритетом, адже найвища цінність в Україні – це люди.

Керівник відділу охорони праці дивізіону виробничих активів компанії «Кернел» Сергій Росс розкрив питання ставлення до наявних ризиків, зупинився на змінах підходів до оцінки небезпек та ризиків, і загалом – ставленні до життя. Також розповів про досвід компанії «Кернел», унікальної за кількістю  проєктів, інструментів та засобів, які вона застосовує у сфері охорони праці та в оцінці ризиків зокрема.

Про ключові вимоги безпеки під час обслуговування та експлуатації сучасної сільськогосподарської техніки доповідав начальник відділу охорони праці та охорони навколишнього середовища компанії «Агросем» Ігор Вітвицький.

Про соціальний діалог та формування державної політики у сфері безпеки праці доповідав головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук.

Практичні аспекти впровадження інфекційної безпеки на підприємстві розкрили в своїх доповідях директор національної експертної групи з інфекційного контролю, голова ГО «Інфекційний контроль в Україні» Андрій Александрін та експерт-практик з охорони праці, член Координаційної ради ESOSH, співзасновник Першої української екосистеми з охорони праці та безпеки Portal 313 Сергій Чеботарьов.

Цікавими та актуальними були доповіді й виступи начальника відділу охорони праці та цивільного захисту ДП «Ліси України», члена ради директорів ESOSH Андрія Мусійовського «Особливості керування професійними ризиками в системі управління охороною здоров’я та безпекою праці в ДП «Ліси України» в умовах воєнного стану» і професора кафедри охорони праці та цивільної безпеки НТУ «Дніпровська політехніка», доктора технічних наук Сергія Чеберячка «Досвід і практика в світі підготовки і захисту здобувачів доктора філософії з цивільного захисту. Необхідність введення спеціальності цивільного захисту для докторів філософії».

Про інноваційні засоби індивідуального захисту марки UVEX у сільському господарстві розповіла співзасновник та комерційний директор ТОВ «Майстер 7» Марія Гордієнко.

Модератор конференції, доцент кафедри охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві НУБіП України Тамара Білько зазначила: «Уже вчетверте організаторам конференції вдалося втілити в реальність усе задумане. Захід викликав багато позитивних відгуків і тепер, у наступному році, п’яту Міжнародну науково-практичну конференцію OSHAgro – 2025 маємо провести ще краще. Ми всі одна згуртована команда, яка твердо переконана – розвивати культуру безпеки, культивувати цінність життя і здоров’я є нашим пріоритетом. А щоб наблизити перемогу, будемо діяти з гаслом: «Роби те, що можеш, там, де можеш, і тим, чим можеш!».

Підготував Сергій Колесник за матеріалами НУБіП