Огляд журналу «Охорона праці» № 10/2026

Жовтневий номер журналу «Охорона праці» присвячений актуальним проблемам безпеки праці в умовах війни, реформування законодавства, керування професійними ризиками та підвищення ефективності систем охорони праці на підприємствах.

У центрі уваги — нові підходи до реагування на повітряні загрози, трансформація виробничого середовища від 5S до 7S, відповідальність роботодавців, практичні інструменти аудиту безпеки та використання сучасних технологій для оцінювання психофізіологічного стану працівників.

У статті Олександра Фандєєва «Чи стане безбар’єрність стандартом?» висвітлено обговорення законопроєкту «Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства в Україні». Автор аналізує основні виклики впровадження безбар’єрності: недостатнє фінансування, відсутність чітких строків, розподіл відповідальності та ризик формального виконання вимог. Головне питання публікації — як перетворити задекларовані принципи на реальні зміни, які відчують люди.

Стаття Сергія Колесника «Дерегуляція: аргументи «за» та «проти»» присвячена обговоренню проєкту постанови Кабміну щодо реформування дозвільної системи у сфері ОП. Розглянуто пропозиції громадської організації «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» щодо спрощення адміністративних процедур, переходу від дозволів до декларацій та цифровізації. Водночас проаналізовано ризики надмірної дерегуляції, зокрема щодо робіт підвищеної небезпеки, електронної атестації робочих місць та акредитації експертних організацій. Автор наголошує на потребі збалансувати свободу підприємництва з ефективними механізмами запобігання виробничим ризикам.

Анатолій Севрук у статті «Порушення без підтвердження» аналізує резонансну судову справу, у якій підприємство оскаржило припис Держпраці щодо 17 порушень законодавства з охорони праці, жодне з яких не знайшло підтвердження в суді. На конкретному прикладі розглянуто правомірність проведення позапланових перевірок у разі смерті працівника та відмінності між державним наглядом і спеціальним розслідуванням нещасних випадків. Наведено практичні рекомендації роботодавцям щодо захисту своїх прав під час перевірок Держпраці.

Віталій Лівадний у статті «Час до досягнення безпечного стану» проаналізував вплив постанови КМУ від 04.09.2026 № 1092 на організацію роботи підприємств в умовах диференційованого реагування на повітряні загрози. Особливу увагу приділено визначенню критичних заходів контролю, безпечному зупиненню обладнання та умовам відновлення виробничих процесів. Матеріал допоможе підприємствам адаптувати внутрішні процедури реагування на повітряні тривоги до нових вимог. У додатку до журналу опубліковано зразок внутрішнього нормативного документа «Додаток до Правил внутрішнього розпорядку підприємства «Про порядок дій працівників на території підприємства в разі повітряної загрози».

Публікація Сергія Сірченка «Починати – з карти критичних ризиків» присвячена сучасним підходам до керування професійними ризиками в аграрному секторі. Запропоновано починати побудову ефективної системи безпеки з карти критичних ризиків, визначення захисних бар’єрів і критеріїв припинення небезпечних робіт. Особливий акцент зроблено на переході від реагування на події до запобігання їм на основі оцінювання ризиків.

Марина Слюсар у статті «Про трансформацію операційного середовища: від 5S до 7S» досліджує еволюцію відомої японської методології організації робочого простору 5S до розширеної моделі 7S, яка інтегрує безпеку праці, керування ризиками та психосоціальні аспекти виробничого середовища. Пояснюється, чому традиційних принципів сортування, систематизації, прибирання, стандартизації та самовдосконалення вже недостатньо для забезпечення сучасних вимог безпеки. Розглянуто способи поєднання виробничої ефективності з ергономікою, запобіганням травматизму, добробутом працівників і сталим розвитком.

Сергій Соколов у статті «Договір про співпрацю – не панацея» на прикладі судової справи розглядає проблему приховування фактичних трудових відносин під виглядом цивільно-правових або інших договірних форм співпраці. Аналізуються обставини, за яких контролювальні органи можуть визнати відносини трудовими, та значення доказів у спорах між роботодавцями й Держпраці. Матеріал допомагає зрозуміти ризики використання договорів про співпрацю замість належного оформлення трудових відносин.

У статті Олександра Пархоменка «Аудит можуть пропустити лише хворі або мертві» представлено практичний досвід організації систематичних аудитів безпеки виробничих підрозділів за безпосередньої участі топменеджменту підприємства. Автор описує, як залучення керівників до регулярних перевірок допомагає виявляти виробничі ризики, налагоджувати комунікацію з працівниками та контролювати виконання коригувальних заходів.

Анатолій Севрук у статті «Психосоціальні небезпеки, ризики та можливості інженера з ОП» досліджує професійні психосоціальні ризики, з якими стикаються інженери з охорони праці через невідповідність покладеної на них відповідальності фактичним повноваженням. Центральною проблемою визначено рольовий конфлікт, коли керівник очікує від фахівця відповідальності за результати роботи всієї системи охорони праці, не забезпечуючи необхідних управлінських повноважень. Стаття наголошує на необхідності дотримання принципу єдності повноважень і відповідальності та належного розподілу функцій між роботодавцем, керівниками підрозділів і службою охорони праці.

У статті Сергія Колесника «Розподіляємо відповідальність за охорону праці» розглянуто типові помилки під час визначення обов’язків і відповідальності посадових осіб підприємства за забезпечення охорони праці. Автор аналізує ситуації, коли функції різних керівників дублюються, визначені нечітко або безпідставно перекладаються на службу охорони праці. Матеріал містить практичні орієнтири для вдосконалення посадових інструкцій та внутрішніх документів підприємства.

Ескендер Ізетов у матеріалі «Тепло має бути безпечним» консультує щодо вибору, встановлення та безпечної експлуатації індивідуальних теплових пунктів. Автор розглядає технічні й організаційні вимоги до такого обладнання та потенційні небезпеки, пов’язані з його експлуатацією та обслуговуванням. Публікація буде корисною керівникам підприємств, енергетикам і фахівцям, відповідальним за безпечну роботу теплового господарства.

У статті Сергія Колесника «Розслідуємо аварію виробничої будівлі без потерпілих» запропоновано алгоритм дій роботодавця у разі аварії виробничої будівлі, яка не призвела до травмування чи загибелі працівників. Автор пояснює особливості організації розслідування, створення комісії, встановлення причин аварії та оформлення документів, що допоможе належно реагувати на руйнування будівельних конструкцій та інші аварійні події.

Яна Самолова та Олеся Цибульська у статті «Нові підходи до класифікації відходів і планування управління ними на рівні підприємства» розглянули порядок визначення кодів відходів за Національним переліком відходів, установлення їхніх небезпечних властивостей та ведення документації. Окрему увагу приділено практичним труднощам упровадження нових процедур і використанню електронних сервісів у сфері управління відходами. Матеріал містить рекомендації для підприємств щодо адаптації внутрішніх процедур до оновлених екологічних вимог.

Олег Назаров у статті «Мілісекунди, які рятують життя» розглядає можливості апаратного вимірювання складної диференційованої сенсомоторної реакції людини для оцінювання її здатності діяти в умовах підвищеного навантаження. Описано застосування спеціалізованого апаратно-програмного комплексу «Хист» для дослідження часу реакції та особливостей поведінки людини за складних і стресових обставин. Наведено практичні приклади експертного оцінювання реакцій водія та людини, яка опинилася в зоні вибуху. Стаття демонструє перспективи використання таких вимірювань для аналізу професійних ризиків, розслідування небезпечних подій і вдосконалення заходів безпеки праці.

Сергій Соколов у статті «Переведення чи зміна істотних умов служби?» проаналізував судову справу щодо зміни місця роботи державного службовця та його переведення до іншого регіону. Автор розглядає правові відмінності між переведенням працівника й зміною істотних умов державної служби, а також необхідність дотримання встановлених процедур і гарантій трудових прав.

Усі ці матеріали та багато інших можна прочитати на сторінках журналу «Охорона праці» або в Кабінеті охорони праці на сайті журналу. Передплачуйте журнал або Кабінет охорони праці, щоб мати під рукою актуальні роз’яснення, практичні інструменти та професійну підтримку для безпечної роботи.

Передплатити  

Придбати