«Очікує розгляду»

Таке повідомлення з’явилося нещодавно на сайті Верховної Ради України в рубриці «Законопроєкти» щодо проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (БЗР), що має замінити ЗУ «Про охорону праці» та захищати не працю, а працівників.

Процес підготовки та ухвалення законопроєкту про БЗР нагадує довгобуд, у який вгатили купу виділених ЄС грошей, але здача якого в експлуатацію з різних об’єктивних і суб’єктивних причин затягнулася на роки. Після офіційного старту перемовин про вступ України до ЄС навіть з’явився жарт, мовляв, що настане раніше: Україну приймуть до ЄС чи держава отримає нарешті притомний, зрозумілий, заснований на європейських і міжнародних нормах і стандартах, позбавлений ризиків хабарництва, корупції та «схематозів» ефективний Закон про БЗР (№ 10147). А також – пов'язаний з ним Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі (№ 10148). Маємо надію, що друге настане раніше, бо без цього не відбудеться перше.

Врешті-решт, після чергового тайм-ауту крига скресла і 14 червня Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (далі – Комітет) підтримав два згаданих вище законопроєкти, які мають дати старт формуванню на загальнонаціональному рівні сучасної ризикоорієнтованої системи управління у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.

Головним завданнями законопроєктів, як указано на сайті Комітету, є усунення або мінімізація ризиків для життя і здоров’я працівника на роботі. Учасники обговорення законопроєкту про БЗР зазначили, що він є євроінтеграційним та передбачає запровадження в Україні нової системи запобігання виробничим ризикам, що заснована на принципах оцінювання, контролю ризиків та керування ними.

Послідовність цих принципів визначена Директивою Ради № 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 р. про запровадження заходів, покликаних заохочувати до поліпшення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі (далі – Директива Ради № 89/391/ЄЕС), яка передбачає:

• запобігання ризикам;
• оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
• усунення джерел ризиків;
• адаптацію умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи;
• адаптацію до технічного прогресу;
• заміну устатковання підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
• розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
• надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовує працівник;
• належні навчання та інструктаж працівників.

У проєкті акта пропонується ввести до чинного законодавства ключові терміни та поняття у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі. Це поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації, представників працівників і багато інших.

Під час розгляду законопроєкту про БЗР члени Комітету, представники уряду, СПО роботодавців, СПО об’єднань профспілок та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини висловили свої позиції щодо нього. Так, народні депутати України – члени Комітету – погодилися, що потрібно запровадити за європейським прикладом мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, передбачити оцінювання ризиків для життя та здоров’я працівника, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, здійснювати заходи щодо їх мінімізації або усунення. Заступник голови Комітету Вадим Струневич запропонував підтримати проєкт акта та доопрацювати його з усіма стейк­холдерами до другого читання.

За результатами розгляду Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проєкт Закону № 10147 до порядку денного сесії парламенту та прийняти його за основу. Водночас передбачено можливість у процесі доопрацювання та підготовки його до другого читання вносити (відповідно до частини першої ст. 116 Регламенту ВРУ) пропозиції й поправки до структурних частин законопроєкту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроєкту. Також народні депутати України проголосували за подовження терміну подання пропозицій і поправок до законопроєкту, збільшивши строк подання наполовину.

Крім того, Комітет підтримав проєкт Закону № 10148, безпосередньо пов’язаний із законопроєктом про БЗР № 10147. Він рекомендував увести проєкт до порядку денного сесії парламенту та прийняти його за основу. Головним з підготовки визначено Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності.

У законопроєкті, зокрема, запропоновано:

• замінити слова «безпека праці» або «охорона праці» – на «безпека працівника»;
• замінити назву центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі;
• установити відповідальність за порушення вимог безпеки і захисту здоров’я працівників на роботі від ризиків, що виникають або можуть виникнути у вибухонебезпечному середовищі.

Новий закон буде не лише конституційним, але і євроінтеграційним

Автором обох законопроєктів є Мінекономіки України. Під час розгляду законопроєктів Роман Поклонський, директор Департаменту праці та зайнятості Мінекономіки України, зазначив, що він гордий їх презентувати. І розповів про значення, переваги законопроєкту про БЗР та очікувані позитивні зміни від ухвалення й упровадження його положень.

Передусім він наголосив, що проєкт закону про безпеку та здоров’я працівників на роботі спрямований на формування національної системи запобігання професійним ризикам та впровадження ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників. Надзвичайно важливо, що цим законопроєктом до національного законодавства імплементуються положення рамкової Директиви Ради № 89/391/ЄЕС. Її вже імплементували всі члени ЄС. З ухваленням законопроєкту про БЗР будуть імплементовані положення й інших директив ради ЄС, що є окремими у розумінні частини 1 ст. 16 рамкової Директиви, і деяких інших.

«Кожна з країн ЄС ішла до ухвалення Директиви Ради № 89/391/ЄЕС власним шляхом. Коли я п’ять років тому прийшов до Мінсоцполітики, то зробив дослідження у формі політичної пропозиції, – поділився своїми спостереженнями Р. Поклонський, – та описав досвід країн, які відкладали строки імплементації цієї директиви, тому що вона є основоположною, вона як наріжний камінь».

Нинішній ЗУ «Про охорону праці» спирається на положення ст. 43 Конституції України, що засвідчує право кожного громадянина на безпечні умови праці, тому він вважається конституційним. Законопроєкт, що його замінить, також є конституційним, проте, на відміну від попереднього, передбачає імплементацію європейських і міжнародних законодавчих норм та стандартів, що містяться в положеннях багатьох директив і конвенцій. Для прикладу: положення Директиви Ради № 92/85, що стосується захисту вагітних працівниць та тих, які нещодавно народили або годують груддю; Директиви Ради № 89/654, у якій ідеться про мінімальні вимоги безпеки працівників на робочому місці; Директиви Ради № 91/04 щодо мінімальних вимог під час використання робочого обладнання; Директиви Ради № 89/656, що встановлює мінімальні вимоги безпеки під час використання засобів індивідуального захисту; Директиви Європейського парламенту та Ради № 2003/88, що стосується організації робочого часу; Директиви Європарламенту та Ради № 24/37 про захист працівників від ризиків, пов’язаних із контактами з канцерогенами або мутагенами на робочому місці; Директиви Ради № 94/33, що стосується захисту молоді на роботі; Конвенції 1981 р. № 155 про безпеку, гігієну праці та виробниче середовище, протокол 2002 р. до Конвенції № 155, Конвенції 2006 р. № 187 про основи, що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі. Законопроєкт про БЗР передбачає також упровадження директив, що стосуються захисту працівників від ризиків, пов’язаних із впливом біологічних, хімічних речовин та інших небезпек на робочому місці.

Експерти мають нагоду додати позитиву

Коротко представник Мінсоцполітики позначив очікувані позитивні зміни від упровадження системи оцінювання ризиків, керування ризиками та ризикоорієнтованого підходу, що закладені у рамковій Директиві Ради № 89/391/ЄЕС.

Отже, проєкт визначає ключові терміни та важливі поняття у сфері безпеки працівників, яких на сьогодні немає, як-от вагітна працівниця, працівниця, яка нещодавно народила, працівниця, яка годує грудьми, професійний ризик, оцінювання ризиків, управління професійними ризиками, інцидент, ідентифікація небезпек, культура безпеки тощо.

До слова, на думку народних депутатів України – членів Комітету, працівниці, які нещодавно народили, працівниці, які годують грудьми, працівники, які не досягли 18-річного віку, працівники з інвалідністю потребують особливої уваги.

У законопроєкті про БЗР пропонується впровадити альтернативний механізм для набуття права виконання робіт підвищеної небезпеки – додаткове страхування життя та здоров’я працівників, які виконують такі роботи. Договір страхування діятиме в межах дозвільної системи. Роботодавець зможе обирати, одержати йому дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки чи здійснити додаткове страхування життя і здоров’я працівників, які виконують такі роботи. Така альтернатива, на думку авторів проєкту, допоможе забезпечити додатковий фінансовий захист для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, та зменшити витрати державного бюджету на проведення перевірок.

Проєкт передбачає, що в системі управління ризиками буде визначення не лише нещасного випадку, але й інцидентів, тобто подій, які можуть призвести до травмування та шкоди для здоров’я працівника. Звичайною практикою мають стати проведення аудитів системи управління охороною праці, консультування та залучення до сфери БЗР працівників. Актуальним залишається захист особливих категорій працівників.

Передбачається спрощення адміністративних процедур для роботодавців щодо використання робочого обладнання. Замість адміністративної послуги обов’язкового проведення технічних оглядів робочого обладнання компетентними акредитованими суб’єктами господарювання запроваджується принцип повідомлення про використання робочого обладнання.

Пропонується встановити захист генетичного спадку працівників, що передбачає аналізування чинників робочого місця або середовища, котрі можуть спричинити негативні спадкові генетичні наслідки чи вплинути на репродуктивну функцію чоловіків і жінок.

Удосконалено систему спостереження за станом здоров’я. Крім медичних оглядів будуть проводитися медичні спостереження, що допоможуть бачити стан здоров’я працівників у динаміці та запобігати виникненню профзахворювань.

Деталізовано обов’язки і права роботодавців і працівників. Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників на роботі визначатимуться актами КМУ, інші нормативні акти з безпеки працівників розроблятиме й затверджуватиме роботодавець.

…Важко передбачити, як і наскільки довго ще триватиме процес доопрацювання та підготовки багатостраждального законопроєкту про БЗР до другого читання. Адже зауважень досі надходить чимало і дискусії навколо окремих суперечливих положень законопроєкту серед соціальних партнерів не вщухли. Менше з тим, закликаємо всіх, кому не байдуже, за якими новими правилами і нормами ми працюватимемо у сфері БЗР, скористатися можливістю та надсилати на адресу розробників проєкту свої слушні зауваження, обґрунтовані пропозиції й поправки.