Нова мішень коронавірусу – люди працездатного віку

Медики всього світу пророкують цієї осені чергове, ще більш тяжке за наслідками для здоров’я людини зростання захворюваності населення на COVID-19. Чи готові до цього роботодавці та працівники?

Із часу оголошення 11 березня 2020 року пандемії COVID-19 світ навчився адаптуватися до присутності нової інфекції. Зараження людини коронавірусом SARS-CoV-2 відбувається під час вдихання частинок-мікрокраплин (аерозолів), насичених вірусом, тобто повітряно-крапельним шляхом, або в разі торкання руками, забрудненими вірусом, носа, рота, очей – контактним шляхом. За таких механізмів передачі інфекції ефективними заходами зниження ризиків, пов’язаних з COVID-19, були використання засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД), фізичне дистанціювання, уникання доторкання до очей, носа й рота, миття рук та інші заходи гігієни.

COVID-19 (офіційна скорочена назва, абревіатура від англ. COronaVIrus Disease 2019) – гостра респіраторна інфекційна хвороба, яку спричиняє новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2), що передається від людини до людини.

Але за цей час коронавірус SARS-CoV-2, який домінував у світі до липня 2021 року, зазнав видозмін, унаслідок чого утворилися його численні варіанти (штами): Альфа, Бета, Гамма, Дельта тощо. Вони також викликають у людини інфекційне захворювання COVID-19. Водночас деякі штами «навчилися» безперешкодно проникати в організм людини.

Так, за повідомленнями Центрів з контролю та профілактики захворювань США, наступну хвилю зростання захворюваності на COVID-19 у світі спровокують нові штами коронавірусу Альфа і Дельта, які потрапляють до організму людини прямо через повітря, що вдихається (повітряний, або аерогенний, шлях передачі). До того ж більш вразливими до цих варіантів вірусу будуть люди працездатного віку, від 20 до 50 років. Захворювання розвиватиметься стрімко – за 2–4 дні, може супроводжуватися підвищенням температури тіла до 39 °С і вражати різні органи та системи, зокрема легені.

Зауважимо, що повітряно-крапельний та аерогенний шляхи передачі інфекцій відрізняються між собою за такими ознаками:

1. розмір частинок;
2. відстань, на яку ці частинки можуть переміщуватись;
3. час, протягом якого віруси залишаються заразними.

Зазвичай частинки, що переносять інфекцію, відносно великих розмірів – більше ніж 0,5 мкм у діаметрі, тоді як частинки в разі аерогенного механізму передачі значно менші. Крім того, вони можуть залишатися в повітрі тривалий час і переміщуватися на значні відстані (навіть через систему вентиляції).

Рисунок 1. Аерогенний шлях передачі інфекці

Отже, заходи щодо запобігання COVID-19, які були дієвими на початку пандемії, стають менш актуальними, оскільки всюдисущі Альфа і Дельта містяться в повітрі на відстані значно більшій за 1,5 м від хворої людини (рисунок 1). Органи дихання в такому разі можна захистити лише засобами респіраторного захисту, зокрема респіраторами класу захисту не нижче FFP25. Проте, незважаючи на потребу в такому захисті, варто зауважити про такі обмеження щодо застосування цих засобів:

• по-перше, в Україні дотепер немає нормативних документів, що регламентують процедуру перевірки щільності прилягання респіратора до обличчя;
• по-друге, використання респіраторів збільшує фізіологічне навантаження на серцево-легеневу систему людини, тому їх застосування можливе, тільки якщо в користувача немає захворювань серцево-судинної та дихальної систем;
• по-третє, носити їх довго та безперервно фактично неможливо.

У такій ситуації має сенс особливу увагу приділити зміцненню здоров’я як основному заходу зниження ймовірності зараження та зменшення тяжкості перебігу захворювання.

Врятує імунітет

Щоб убезпечити себе, важливо фокусуватися як на психічному, так і на фізичному здоров’ї (рис. 2). Нагальним питанням для збереження здоров’я і працездатності є формування імунітету – специфічного і загального.

Рисунок 2. Схема керування ризиком (розроблено автором)

Специфічний імунітет до коронавірусу набувається внаслідок одужання від COVID-19  або після введення вакцини.

Наукові дослідження підтверджують, що специфічний імунітет проти всіх видів коронавірусу зберігається до 11 місяців після одужання від COVID-19. За даними Міністерства охорони здоров’я України, до одного року зберігається імунітет і після щеплення від коронавірусу.

Але розробники вакцин попереджають, що вакцинація допоможе запобігти важкому перебігу захворювання на COVID-19 та смерті від цієї хвороби, але не гарантує захисту від зараження. Отже, вакцинована людина може заразитися, наприклад, коронавірусом Дельта, мати безсимптомний або легкий перебіг хвороби і водночас поширювати вірус серед оточення, заражаючи інших людей. Дослідження англійських учених підтверджують цю думку.

Ефективність вакцинації щодо недопущення захворювання та важкого перебігу COVID-19: однократна вакцнація запобігає захворюванню у 30% випадків, запобігає важкому перебігу захворювання у 80% випадків, двократна вакцинація запобігає захворюванню у 75% випадків, запобігає важкому перебігу захворювання у 94% випадків.

Тож кожен з нас нині має зміцнювати загальний імунітет, який допоможе подолати будь-яку інфекцію. Для цього потрібно забезпечити повноцінне харчування, рухову активність (наприклад, щоденно проходити до 10 тисяч кроків) та нічний відпочинок (6–8 годин здорового сну).

Інформація щодо ЗІЗОД

Під час дихання, розмови, чхання, кашлю зі слизових оболонок рота, носа, горла виділяється певна кількість крапель секрету (слини, слизу). Ці краплі випаровуються, і в повітрі залишаються завислі частинки. Більшість частинок мають діаметр 0,5–12 мкм і можуть містити віруси, а суттєво більші за розміром – мікроорганізми. Частинки переносяться в повітрі і згодом осідають на поверхнях.

Маска захищає середовище від краплинного забруднення з носа і горла, яке виділяє користувач маски, обмежує концентрацію частинок з вірусами і бактеріями в повітрі приміщення та на його поверхнях.

Для захисту користувача від повітряно-крапельних та аерогенних інфекцій рекомендовано застосовувати респіратори класу захисту не нижче FFP25, а також напівмаски та повнолицеві маски зі змінними протиаерозольними фільтрами. Клас захисту респіратора (FFP1, FFP2, FFP3) характеризує його фільтрувальні властивості. Респіратори повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 149:2003 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Півмаски фільтрувальні для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування».

Дещо про повноцінне харчування

Харчування має бути різноманітним, насиченим природними вітамінами та мінеральними речовинами. Особливе значення для захисту організму від інфекцій мають вітаміни С і Д3, мікроелементи цинк, селен, поліненасичені жирні кислоти омега-3 (джерела – риб’ячий жир та олія льону). Якщо їх недостатньо в щоденному раціоні, потрібно приймати ці компоненти у вигляді дієтичних добавок.

Вітамін С (аскорбінова кислота) підтримує роботу імунних клітин, які вбивають хвороботворні віруси й бактерії. Максимальна добова доза – 200–300 мг. Природні форми вітаміну С корисніші за синтетичні. Тому якщо в раціоні достатньо природної аскорбінової кислоти, то додаткове її приймання у вигляді дієтичних добавок не має сенсу.

Щоб отримувати достатньо природного вітаміну С, потрібно щоденно споживати:

• не менше ніж 400–500 г овочів (капусти, паприки, кореня або зелені петрушки, редиски, кропу, руколи, базиліка, зеленої цибулі, помідорів, картоплі);
• не менше ніж 300–400 г фруктів та ягід (цитрусових, ківі, полуниці, черешні, смородини, чорниці, лохини, агрусу, журавлини, обліпихи; в інших фруктах, зокрема в яблуках, грушах, бананах, манго й ананасах, вітаміну С обмаль);

Вітамін С у вигляді дієтичної добавки в дозуванні 250 мг на день можна приймати протягом 1–2 місяців. Для людей, які курять, приймання синтетичного вітаміну С підвищує ризик розвитку раку легенів.

Мікроелементи цинк та селен також зміцнюють імунну систему. Щоб отримувати з їжею достатньо природного цинку, слід щоденно споживати:

• не менше ніж 300–400 г морської капусти, таких овочів і зелені, як коріння та зелень селери, петрушки, шпинат, кріп;
• не менше ніж 30–50 г будь-яких горіхів і насіння (рекордсмен – насіння гарбуза);
• приблизно 150–200 г будь-яких готових каш;
• через день – не менше ніж 150–300 г будь-яких бобових (сочевиця, квасоля, горох, соя тощо).

Можна приймати дієтичні добавки цинку згідно з інструкцією протягом 1–1,5 місяця.

200 мкг селену на добу поліпшує імунологічний статус. Його джерелами є кеш’ю, кунжут, арахіс, гарбузове насіння, бразильський горіх, печінка, морська риба і морепродукти. Можна приймати дієтичні добавки селену згідно з інструкцією протягом 2–3 місяців.