Недодивились і недодумали

Саме так можна охарактеризувати процес оновлення нормативного акта, який регулює проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій. Маючи благородну мету – забезпечити довготривалий моніторинг стану здоров’я працівників, розробники «загубили» цілу низку шкідливих факторів, які спричиняють профзахворювання, але чомусь не стали підставою для проведення медоглядів.

Система обов’язкових медоглядів працівників є одним із ключових інструментів профілактики профзахворювань та реалізації принципів громадського здоров’я. Її ефективність безпосередньо залежить від узгодженості нормативно-правового регулювання, чіткості критеріїв віднесення працівників до категорій, що підлягають оглядам, а також від єдності підходів до оцінювання впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Метою Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій,  затвердженого наказом МОЗ України від 08.09.2025 № 1393 (далі – Порядок № 1393), була актуалізація підходів до медоглядів з урахуванням сучасних умов праці. Водночас практика його застосування виявила низку проблем системного характеру, що потребують наукового осмислення.

Проблема відображення всіх категорій працівників, визначених пунктом 2 розділу I Порядку № 1393

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку № 1393 обов’язковим медичним оглядам підлягають не лише працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, але й:

• працівники віком до 21 року;
• працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи в нічний час;
• працівники, зайняті на роботах, де є потреба у професійному доборі.

Та форма Переліку категорій працівників, що підлягають ОМО (додаток 1 до Порядку № 1393) (далі – форма «Перелік категорій ОМО»), у колонках 5 та 6 містить імперативну вимогу посилатися тільки на додаток 4 (Перелік шкідливих чи небезпечних виробничих факторів і факторів трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників) і додаток 5 (Перелік робіт, для виконання яких обов’язковий медичний огляд) Порядку № 1393.

Роботодавці не мають технічної можливості коректно заповнити форму «Перелік категорій ОМО» для працівників, чия потреба в медогляді не пов’язана з додатками 4 і 5 (наприклад, оператор ЕОМ віком 19 років; водій, який здійснює управління наземним транспортом, відповідно до профдобору; охоронець, який працює вночі, але не підпадає під дію шкідливих факторів). Чинна структура форми «Перелік категорій ОМО» не передбачає граф для зазначення вікового цензу, нічних змін або психофізіологічних вимог.

Оскільки графи 5 і 6 формально прив’язані лише до додатків 4 і 5 до Порядку № 1393, роботодавці вимушені використовувати різні підходи (виноски, примітки, посилання на пункт 2 розділу I Порядку № 1393 тощо), що, своєю чергою, призводить до різночитань у територіальних органів Держпраці та відсутності єдиного стандарту.

Перелік категорій працівників, що підлягають ОМО, має виконувати роль зручного чек-листа для роботодавця, за яким чітко ідентифікуються всі підстави внесення професії (посади) до ОМО, а не лише фактори й види робіт з додатків 4–5 Порядку № 1393.

Подвійне зазначення кількості працівників та додаткове бюрократичне навантаження

Відповідно до пунктів 3 та 8 розділу III Порядку № 1393, роботодавець складає Перелік категорій працівників, які підлягають ОМО (додаток 1) до 1 грудня поточного року, а Список працівників, які підлягають проходженню періодичного медогляду (додаток 2) (далі – Список працівників) – протягом місяця після цього.

Форма «Перелік категорій ОМО» передбачає, зокрема, графи «Кількість працівників за цією професією (тільки для періодичних медичних оглядів)» – графа 4 та «Кількість осіб, які підлягають огляду (тільки для періодичних медичних оглядів)» – графа 7.

Проте в сучасних умовах (мобілізація, плинність кадрів, звільнення, декретні відпустки) за місяць, що минає між складанням Переліку категорій ОМО та Списків працівників, кількість працівників часто змінюється. У результаті кількість працівників за професією, зазначена у формі «Перелік категорій ОМО» (графа 4), та кількість осіб, які підлягають огляду, зазначена у формі «Перелік категорій ОМО» (графа 7), часто не збігаються з фактичними даними Списку працівників на момент його погодження.

Це призводить до розбіжностей у цифрах між додатком 1 (форма «Перелік категорій ОМО») та додатком 2 (список працівників). На практиці це змушує роботодавців надавати додаткові письмові пояснення та копії наказів (про звільнення чи мобілізацію) представникам Держпраці під час погодження списків працівників, що суттєво збільшує адміністративне навантаження.

Форма «Перелік категорій ОМО» має фіксувати посади та фактори (якісні показники), тоді як кількість осіб (кількісні показники) є змінною величиною, яка фіналізується лише в поіменних списках, тобто Списках працівників. Вимога фіксувати точну кількість осіб на етапі планування (за місяць до списків) є неефективною.

Канцерогени, мутагени, біологічні агенти та їх відображення у формі Переліку категорій ОМО й додатка 4

Окремої уваги потребує питання канцерогенних речовин. Наказом МОЗ України № 1054 від 20.06.2022 затверджено Гігієнічний норматив «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини» (далі – наказ № 1054), який є обов’язковим для застосування юридичними особами та фізичними особами – підприємцями.

Водночас не всі речовини та фактори, що віднесені до канцерогенних згідно з наказом № 1054, мають прозору та однозначну ідентифікацію в тексті додатка 4 до Порядку № 1393. До того ж сам Порядок передбачає, що ОМО підлягають, зокрема, працівники, які зазнають впливу канцерогенів та мутагенів.

Тож постають запитання:

• Чи слід вважати, що будь-який вплив на працівників канцерогенних речовин та факторів з Переліку, затвердженого наказом № 1054 (для груп 1 та 2А), автоматично є підставою для внесення відповідних робочих місць та посад до форми «Перелік категорій ОМО», незалежно від того, чи згадується конкретна речовина (процес, фактор) у додатку 4 до Порядку № 1393?
• Чи розглядається можливість нормативного закріплення прямої відсилки у Порядку № 1393 до Переліку канцерогенних факторів, щоб уникнути різночитань на рівні роботодавців та органів контролю?

Iryna Verbovka
They didn't look closely enough and didn't think it through
This is how one can describe the process of updating the regulatory act governing mandatory medical examinations for certain categories of employees. With the noble goal of ensuring long-term monitoring of employees' health, the developers “lost sight” of a whole range of harmful factors that cause occupational diseases, but for some reason did not become the basis for conducting medical examinations.

The system of mandatory medical examinations of employees is one of the key tools for the prevention of occupational diseases and the implementation of public health principles. Its effectiveness directly depends on the consistency of regulatory and legal regulation, the clarity of the criteria for classifying employees into categories subject to examinations, and the uniformity of approaches to assessing the impact of harmful and hazardous production factors.

The purpose of the Procedure for organizing and conducting mandatory medical examinations of certain categories of employees, approved by Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1393 dated September 8, 2025, was to update approaches to medical examinations, taking into account modern working conditions. At the same time, its application in practice revealed a number of systemic problems that require scientific analysis.

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 1/2026 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.