Небезпечно всюди

У статті – пропозиції науковців щодо поліпшення методики оцінювання ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних зі збройною агресією. Автори переконують, що з нинішнім рівнем загрози та масованими атаками армії рф в Україні всюди «неприйнятно небезпечно». Тому ранжувати освітні заклади за рівнем безпеки, коли для них усіх характерний неприпустимий рівень ризику, недоречно. Напрацювання для освітніх закладів, описані в статті, мають стати в пригоді під час оцінювання ризику небезпеки воєнних дій для будь-якого об’єкта в Україні. Автори розробили програмне забезпечення для обчислення ризику, яке в разі погодження МОН може бути доступним для всіх закладів.

Рік тому Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 02.08.2024 № 866 (далі – Методика). Як повідомлялося на сайті Міністерства освіти і науки України, Методику розробили в межах реалізації комплексної політики «Школа офлайн» для того, щоб якомога ефективніше визначати громади для розподілу ­державних субвенцій між закладами загальної середньої освіти.

Документ окреслює методологію, за якою визначається рівень ризику, тобто рівень безпеки для закладів освіти та громад, у яких вони розташовані, що можуть постраждати від наслідків бойових дій. Отримана в результаті застосування цієї Методики інформація має бути аргументом під час вибору громад для будівництва укриттів та повернення шкіл до очного/змішаного навчання, зокрема в цих підземних укриттях (школах). Над розробленням Методики працювала Міжвідомча робоча група за участю фахівців МОН, Генштабу, ДСНС, Мінвідновлення, Мінстратегпрому та незалежних експертів, що рекомендувала МОН використовувати її для формування політик.

ЧОМУ МЕТОДИКА ПОТРЕБУЄ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Ще на етапі створення зазначена Методика неодноразово зазнавала критики експертів у сфері безпеки та науковців інститутів НАН України. Серед аргументів, які висловлювалися в особистих та офіційних листах до МОН, були як зауваження щодо некоректного використання термінів у документі («ризик безпеки», «ризик наявності <…> об’єктів інфраструктури»), так і прохання обґрунтувати вибір формул для обчислення результату. На жаль, МОН залишило цю критику поза увагою й навіть не надало відповідей. Проте згадана вище постанова зобов’язує МОН разом з Міністерством розвитку громад та територій, Міністерством оборони та Апаратом Ради національної безпеки і оборони України щороку подавати КМУ пропозиції щодо вдосконалення Методики.

Під час обчислення рівня ризику безпеки згідно з методологією аналізують такі дані (за текстом Методики): геолокація закладів освіти в межах відповідних громад, кількість учнів і працівників цих закладів, форми навчання тощо. А також додаткові дані з відкритих та інших джерел: геолокація вибухів, об’єктів інфраструктури, відстань від лінії фронту, статус кожної громади (окуповані, бойові дії – як активні, так і потенційно можливі), наближеність до державних кордонів України з країною-агресором, Республікою Молдова в межах Придністровського регіону та республікою білорусь тощо.

Методика передбачає розподіл на п’ять рівнів ризику в системі освіти

• Непереборний – тимчасово окуповані території та громади, де тривають активні бойові дії.
• Дуже високий – можливість початку бойових дій. У цих громадах заклади освіти розташовані на відстані до 45 км від лінії активних бойових дій, а також на відстані до 45 км, 30 км або 15 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.
• Високий – до нього належать громади, заклади освіти яких розташовані поза ризиком артилерійського ураження на відстані до 60 км від лінії активних бойових дій або територій, де зберігається ризик початку бойових дій. Також тут залишається високий ризик обстрілів іншими засобами ураження, наприклад, авіаудари. Крім того, до цього рівня ризику можуть належати території поряд з інфраструктурними об’єктами.

Іншим критерієм є розташування освітніх закладів громади в межах 135 км, 60 км або 30 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.

• Помірний – громади, заклади освіти яких розташовані в межах 90 км від активних або можливих бойових дій, а також на відстані до 270 км, 90 км і 45 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.
• Задовільний – ризик, за якого заклади освіти можуть побудувати відносно безпечний та повноцінний очний формат навчання.

Сподіваємося, що МОН все ж таки дослухається до зауважень та вдосконалить Методику, і закликаємо звернути увагу на відсутність потреби ранжування освітніх закладів за рівнем ризику на сьогодні. Для обґрунтування нашої позиції пропонуємо альтернативні, науково обґрунтовані формули для оцінювання ризику, порівнявши їх з формулами із затвердженої Методики, а також проаналізуємо результати обчислювальних експериментів, отримані нашим способом.

У затвердженій Методиці загальний рівень ризику для конкретного освітнього закладу формується з декількох величин:

• відстань у кілометрах від закладу до кордонів з рф та республікою білорусь, а також відстань до лінії бойових дій;
• кількість об’єктів інфраструктури, які можуть бути цілями обстрілів, на відстані, меншій ніж 1 км від закладу.
• кількість уражень території радіусом 1 км навколо закладу (далі – прилегла територія) ракетами, безпілотними літальними апаратами або іншими засобами.
• показник наявності на максимальних відстанях ураження різними типами артилерії від закладу освіти територій, з яких потенційно може вестись артилерійський обстріл. Також окремо виділяють заклади освіти, що розташовані на тимчасово непідконтрольних територіях.

Самі собою ці характеристики освітнього закладу є адекватним переліком тих джерел небезпеки, на підставі яких має здійснюватися оцінювання ризику. Хоча показник, пов’язаний з артилерійськими обстрілами, можна було б об’єднати з показником відстані до кордонів та до лінії бойових дій. Тим паче, що в затвердженій Методиці наведено список територій, з яких потенційно може вестись артилерійський обстріл, і крім тимчасово окупованих територій та територій рф і рб там додатково вказана тільки територія Республіки Молдова в межах Придністровського регіону. Але загалом цей набір показників питань не викликає.

НОВА ФОРМУЛА БЕЗПЕКИ

Викликають запитання й невдоволення формули та процедури, які комбінують ці показники для отримання кінцевого результату. Перший показник щодо відстані не залежить від інших, тому ми не будемо його брати до уваги. Інші три показники комбінуються в один за допомогою лінійної формули:

R = 0,25 х R^infra + 0,25 х R^strike + 0,5 х R^artillery_.

До того ж як параметри лінійної комбінації беруть буквально кількість об’єктів інфраструктури поблизу та кількість уражень прилеглої території, що є натуральними числами, тобто відображення величин ризику не є адекватним.

Крім цього, абсолютно необґрунтовано отримані коефіцієнти формули. Чому показники поєднуються лінійно, а не за іншим принципом, також ніде не пояснено. Ба більше, самої цієї формули недостатньо для визначення категорії ризику освітнього закладу. Методика потребує створення бази даних для всіх освітніх закладів з їхніми індивідуальними результатами, обчисленими за вказаною формулою, з подальшим розділенням усієї вибірки на терцилі згідно із 3-квантильним методом.

Тобто крім індивідуальних характеристик закладу та окремо обчисленого результату фінальний ранг закладу визначається ще й порівнянням з усіма іншими закладами. Ця стратегія додаткового порівняння викликає певні запитання як стосовно того, чому взагалі вибрано терцилі та 3-квантильний метод, а не інші методи розділення вибірки, так і стосовно її необхідності взагалі.

Для вдосконалення Методики спочатку визначимо перелік характеристик, які впливатимуть на рівень ризику, а після опишемо, як коректно опрацювати кожну з цих характеристик. Пропонуємо використати ті самі показники, що і в затвердженій Методиці, але поєднати показник відстані до кордонів та лінії бойових дій з показником ризику ураження артилерією, оскільки, як було зазначено вище, вони дуже тісно пов’язані. Тоді перелік характеристик буде таким:

• відстань від закладу до кордонів та ліній бойових дій;
• кількість уражень прилеглої території в минулому;
• кількість і типи об’єктів критичної інфраструктури, що розташовані на прилеглій території.

Кожна з цих характеристик визначатиме свій рівень ризику, які ми позначимо Р_dist, Р_strike, Р_infra відповідно. А фінальний результат визначатиметься за такою формулою:

р = max (Р_dist, Р_strike, Р_infra).

Тоді кожна з характеристик може вирішально вплинути на весь результат. Наприклад, якщо освітній заклад розташований далеко від кордонів та ліній бойових дій і поблизу немає об’єктів інфраструктури, але за час війни поруч було багато уражень, загальний рівень ризику наступного ураження має бути високим.

Водночас для того, щоб визначити рівень ризику освітнього закладу як задовільний, кожна з характеристик окремо має також підтверджувати задовільний рівень ризику. Відмінністю цієї формули від затвердженої є також рівноцінність характеристик, оскільки для визначення вагомості кожної окремої характеристики потрібно проводити доволі складний статистичний та ймовірнісний аналіз, що на цьому етапі є занадто складним уточненням формули.

Василь Бєгун,  д-р технічних наук, доцент, завідувач науково-дослідного відділу № 120 «Інтегрованих автоматизованих систем спеціального призначення» Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, 
Валерій Колесников, д-р філософії, асистент кафедри обчислювальної математики факультету комп’ютерних наук та кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка, 
Владислав Михайлюк, магістр спеціальності «Прикладна математика»

Vasyl Begun, Valerii Kolesnikov, Vladyslav Mykhailiuk
Dangerous everywhere
This article presents scientists' proposals for improving the methodology for assessing security risks in the education system related to armed aggression. The authors argue that with the current level of threat and massive attacks by the Russian army in Ukraine, it is “unacceptably dangerous” everywhere. Therefore, it is inappropriate to rank educational institutions by their level of safety when they all have an unacceptable level of risk. The developments for educational institutions described in the article should be useful when assessing the risk of military action for any facility in Ukraine. The authors have developed risk assessment software, which, if approved by the Ministry of Education and Science, could be made available to all institutions.

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 10/2025 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ