Небезпечні селфі

Останнім часом почастішали випадки травмування і навіть смертей дітей під час небезпечних селфі. Дуже часто заради великої кількості вподобань у соцмережах вони вдаються до фотографувань себе у небезпечних місцях чи з небезпечними предметами. Часто такі спроби призводять до трагічних або летальних наслідків. Це вкотре доводить, що жодні «шалені» емоції, псевдосхвалення друзів чи рейтинги в соцмережах не вартують того, аби втрачати своє життя. Такі селфі здаються тільки забавкою, проте кількість смертей доводить протилежне.

Селфі небезпечні тим, що людина не звертає уваги, що відбувається поряд, у неї притупляється увага, і вона може просто не помітити небезпеку, що наближається. Якщо ви робите більше як три власні фото на день, це може бути симптомом психічного розладу.

Селфіманія – одне з найпоширеніших поведінкових порушень серед людей молодше за 35 років. В Україні до недавнього часу мало хто сприймав серйозно розмови про те, що надмірне захоплення власними фото варто вважати хворобою.

Людина, яка страждає на цей розлад, заради цікавого кадру робить те, на що не готова за інших обставин. У крайніх проявах це загрожує її життю і здоров’ю або небезпечно для оточення.

Яскравий приклад – американський мережевий флешмоб підлітків, які чіплялися за поїзди метро, що набирають швидкість, встигали сфотографуватися і зістрибнути на платформу. Складніше виявити менш очевидну, але набагато більш поширену форму селфіманії, коли заради фотографій люди руйнують свої кар’єри, сімейні та дружні стосунки, а також інші соціальні зв’язки.

Власне картинка втрачає для хворого цінність у той самий момент, коли її виклали онлайн, він більше її не переглядає. Надалі значення мають тільки реакції та коментарі.

Під час формування повноцінної адикції латеральної префронтальної кори (ЛПК) головного мозку та медійної префронтальної кори (МПК) втрачається 10-15% нейронних зв’язків між клітинами. ЛПК відповідає за розумність ухвалених нами рішень і раціональний розрахунок наслідків наших дій, МПК — за вибудовування стосунків із оточенням і створення теорій про те, як мислить і як реагує інша людина. Порушенням функцій МПК можна пояснити нав’язливі вимоги «сфотографуй мене ще» від людини, якій очевидно давно набридло це робити, а також розміщення у відкритому доступі зображень, які можуть нашкодити кар’єрі, сімейним або дружнім стосункам. Втрата нейронних зв’язків в ЛПК виражається в готовності ризикувати своїм або чужим життям і здоров’ям заради якоїсь особливої фотографії. Основною групою ризику є підлітки та молодь до 23 років, для них можливість розмістити в соціальних мережах своє зображення та отримати відгук сприяє формуванню самоідентифікації.

У підлітковому віці, коли формується особистість, є потреба з кимось себе порівнювати і відчувати приналежність до якої-небудь спільноти. Саме на цій потребі свого часу трималася популярність різних субкультур, наприклад, готів або емо. Триває пошук відповідей на запитання «хто я?» та «який я?», дитина експериментує, пробує себе в різних якостях. Розміщення селфі в соціальних мережах у наш час виявилося найпростішим і доступним способом пошуку, щоправда, не найефективнішим. Виник однобокий, але дуже легкий спосіб спілкування зі світом і презентації себе, й іноді він підміняє всі інші способи.

Це переростає в проблему найчастіше для тих підлітків, які не відчувають підтримки з боку батьків і друзів. Їм не вистачає уваги. Батькам може здаватися, що дитина сама від них віддалилася і не потребує їхньої уваги, але насправді все навпаки: підлітку уваги потрібно стільки ж, скільки й новонародженому.

Якщо ваш син або дочка робить і розміщує в мережі дуже багато власних зображень, це може бути знак, що потрібно проводити з ним або з нею більше часу.

Ще одна група ризику – дорослі, які намагаються використовувати соцмережі замість сайтів знайомств. Починається все з природного бажання влаштувати особисте життя, що виникає в людини, яка соромиться зізнатися в своїй самотності. Часто такі люди вважають за краще на публіці вдавати, що їм ніхто не потрібен, думаючи, що потреба в партнері це слабкість, яку потрібно приховувати. У таких умовах постійне розміщення численних фотографій може перетворитися на манію, навіть якщо спочатку воно було засобом привернути увагу.  Схильність до селфіманії є в особистостей нарцисичного типу.

У них парадоксально поєднуються два полярні почуття – сором’язливість і гордість. Їм дуже потрібно, щоб їх любили, але самі вони любити не можуть і не налаштовані на те, щоб відчувати сильні емоції до іншої людини та формувати міцні зв’язки. Енергія таких особистостей спрямована на досягнення, які потім можна буде продемонструвати іншим та отримати захоплені відгуки. Утім, деякими нарцисичними якостями володіє більшість людей. Це нормально, такі якості благотворно впливають на життя і кар’єру. Нарцисизм можна уявити як спектр різних проявів, і важливо розуміти, в якій частині спектру ви перебуваєте. Патологічні форми самозамилування бувають вкрай небезпечні.

Будьте уважні та обережні!