Не чекаємо, а активно впливаємо

29 травня цього року в Києві відбувся круглий стіл на тему «Соціальний діалог як ключовий інструмент впровадження трудових реформ та сприяння відновленню України» у межах Проєкту Міжнародної організації праці щодо технічної підтримки уряду України та соціальних партнерів для посилення та модернізації інституту соціального діалогу в Україні. Попри доволі міцну законодавчу базу щодо соціального діалогу, очевидною є проблема: показовим прикладом кризи соціального діалогу стало подання проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я на роботі» (БЗР) до ВРУ без погодження із двома його сторонами – профспілками й роботодавцями.

На круглому столі було представлено оновлену Зелену книгу «На шляху до ефективного, впливового та інклюзивного соціального діалогу в Україні», розроблену експертами МОП та запропоновану для реалізації в Україні ще у 2019 році. Метою Зеленої книги визначено заохочення широкого публічного обговорення в Україні можливих шляхів підвищення ефективності, впливовості та інклюзивності соціального діалогу з метою реагування на сучасні національні та місцеві економічні й соціальні виклики, а також здійснення позитивного впливу на умови життя та праці громадян України. Наступним за результатами обговорення етапом мало стати розроблення Білої книги. На жаль, і тому є виправдання (пандемія, агресія рф), жоден із прописаних у Зеленій книзі сценаріїв не реалізовано.

Поважні учасники круглого столу від ВРУ та уряду, соціальних партнерів говорили традиційно правильні речі: про залучення до діалогу нових стейкхолдерів, створення прозорих і зрозумілих механізмів фінансування СПО об’єднань профспілок та організацій роботодавців, сумніви щодо незалежності соціальних партнерів у цій частині та оцінки показників їх репрезентативності; що за підтримки МОП сторони соціального діалогу знайдуть нову формулу прозорих відносин; що прозорість та відкритість є основою для довіри під час співпраці влади із представницькими органами. За дипломатичними словами криються конкретні проблеми й помилки, обумовлені вузькими інтересами, про які говорити прямо незручно.

Адже йдеться про те, що на стадії прийняття рішення виникатимуть ситуації, як це вже було неодноразово, коли ці рішення можуть цілком не задовольняти одну чи дві сторони діалогу. Непопулярні рішення доводиться приймати, але в цьому аспекті важливим є своєчасна й ефективна комунікація сторін і, зокрема, влади зі сторонами соціального діалогу, інформування суспільства про причини та наслідки прийняття таких рішень. Так радять експерти МОП. Чи хтось дослухається до цих порад?

Для мене відкритим було й залишилося головне питання – відповідальності. У системі соціального діалогу важливу роль у сфері публічної політики відіграє Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР), оскільки виконує консультативну функцію між урядом та активною частиною суспільства, яка складається із представників профспілок і роботодавців. Але в НТСЕР... немає голови, якого призначає Президент України. Отже, маємо справу з колективною безвідповідальністю. Тож на які результати ми можемо сподіватися?! Запитання риторичне.

Офіційний підсумок: за результатами круглого столу сторони загалом схвалили Зелену книгу оновлення соціального діалогу в Україні, водночас домовилися уважно ознайомитися із самим текстом і впродовж розумного терміну надати свої коментарі розробникам.

Залишається дочекатися. Розумний термін може трактуватися по-різному. Але це буде продовження історії. Журнал залишається з вами і є відкритим майданчиком для обговорення складних питань умов праці в Україні: разом не чекаємо, а активно впливаємо на процеси.

А поки дбайте про свою безпеку: оцінюйте ризики.