Нагальна потреба в умовах війни

Законодавчі норми завжди запізнюються відносно змін суспільних відносин. Що й говорити про епідемії, природні катаклізми, воєнні дії. Тож війна рф проти України зачепила не лише питання воєнних дій. Редакція отримує інформацію про жахливі наслідки агресії на підприємствах, про кардинальні зміни умов господарювання. Особливо болісними є факти загибелі на виробництві працівників різних галузей. Виникають об’єктивні труднощі під час розслідування нещасних випадків на виробництві. Особливо на окупованих територіях, куди інспектори Держпраці не мають доступу.

Очевидно, що Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337), потребує термінових, без бюрократичної тяганини, змін. Поширення випадків захворювань на COVID-19 свого часу спонукали до внесення доповнень до Порядку № 337. Його доповнено процедурою розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Воєнний стан в Україні знову спонукає до внесення доповнень щодо процедури розслідування та ведення обліку нещасних випадків (далі – НВ) стосовно працівників підприємств, що зазнали травмувань або загинули під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій: бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій і приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо. Важливо бути передбачливими та націлитися на критичні ситуації, які можуть ще скластися, дивитися наперед, оцінюючи ризики.

За даними виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, під час виконання трудових обов’язків через збройну агресію рф станом на 05.08.2022 постраждали 515 працівників, 152 з них загинули. Найбільша кількість потерпілих зареєстрована у:

• Київській області та м. Києві – 110 потерпілих, 39 з яких травмовано смертельно;

• Миколаївській області – 69 потерпілих, 26 смертельно;

• Донецькій області – 50 потерпілих, 10 смертельно;

• Дніпропетровській області – 49 потерпілих, 11 смертельно;

• Харківській області – 39 потерпілих, 8 смертельно;

• Вінницькій області – 31 потерпілий, 10 смертельно;

• Запорізькій області – 31 потерпілий, 3 смертельно;

• Чернігівській області – 28 потерпілих, 8 смертельно;

• Сумській області – 22 потерпілих, 8 смертельно.

Не всі НВ можна розслідувати оперативно з різних причин. Хоча шкідливий, хоч і не виробничий, фактор для всіх очевидний – війна.

На сьогодні порядок розслідування НВ в умовах воєнного стану регламентує інформаційне повідомлення Держпраці від 04.03.2022 «Щодо розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану», де, зокрема, зазначено:

• процедура розслідування НВ, що сталися з працівниками внаслідок отримання поранень під час ведення бойових дій, визначена Порядком № 337 і є такою ж самою, як і для всіх інших видів НВ;

• ухвалювати рішення щодо проведення розслідування в кожному конкретно взятому НВ, виходячи з міркувань безпеки самої можливості проведення розслідування;

• у разі якщо проведення розслідування є неможливим через загрозу життю та здоров’ю членів комісії, максимально фіксувати, збирати та документувати інформацію, що надходить або стає відомою про НВ, з метою їх подальшого розслідування після нормалізації ситуації.

Є листи-роз’яснення, що конкретизують розслідування подібних НВ. Зокрема, передбачено зазначати вид події, що призвела до НВ, – код 23 «події суспільного життя (оголошена та неоголошена війна…»), а причину настання НВ – код 42 «соціальний конфлікт (оголошена та неоголошена війна…)».

Життя вимагає невідкладно внести кардинальні зміни до процедури розслідування виробничих інцидентів. Наші працівники під час виконання виробничих завдань здійснюють героїчні вчинки, жертвують своїм життям і здоров’ям задля підтримки економіки та наближення перемоги. Тож розслідування НВ на виробництві, що з ними стаються, слід проводити оперативно – першочергово для забезпечення соціального захисту травмованих та їхніх родин.