Колесник Сергій

Моніторинг законодавства

11.09.2026

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 13.08.2026 № 1018 «Про затвердження Порядку діяльності саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я»

Постановою визначено процедуру набуття об’єднаннями фахівців відповідного статусу саморегулівної організації у сфері психічного здоров’я, права та обов’язки керівників і членів організації, професійні та етичні вимоги до її членів, а також порядок контролю за дотриманням етичних норм членів організації.

Саморегулівні організації повинні сприяти підвищенню професійного рівня фахівців і якості послуг, розглядати скарги та контролювати дотримання етичних норм. Особливо важливо, що обов’язковий етичний кодекс має передбачати вимоги щодо компетентності, відповідальності, конфіденційності та запобігання шкоді, а контроль за дотриманням цих норм здійснює орган з питань етики (етична ко­місія).

Етична комісія готує щорічний звіт про свою діяльність, який подається на розгляд загальних зборів саморегулівної організації та керівнику відповідного виконавчого органу саморегулівної організації (без розголошення конфіденційної інформації).

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Наказ від 14.07.2026 № 670 «Про затвердження Положення про функціональну підсистему “Система надання послуг Національної поліції України” єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ»

Положення визначає основні завдання, мету, функції, структуру функціональної підсистеми «Система надання послуг Національної поліції України» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі – ФП «СНП»), а також загальні вимоги та порядок доступу до інформації у ФП «СНП». ­Володільцем інформації, що обробляється у ФП «СНП», є Національна поліція України. Адміністратором ФП «СНП» є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

Основними завданнями ФП «СНП» є забезпечення можливості оформлення дозволів на участь у дорожньому русі та погодження маршруту руху в електронній формі, розгляд заяв на отримання послуг із супроводження тощо. ФП «СНП» формується з окремих інформаційних об’єктів: «Акт виконаних робіт», «Дозвіл», «Заява», «Погодження», «Рішення про відмову».

Обробка електронних документів у ФП «СНП» здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На всі електронні документи, що вносяться та формуються у ФП «СНП», накладається кваліфікований електронний підпис та/або електронна печатка. ­Інформація зберігається у ФП «СНП» протягом п’яти років від дати її внесення, після чого автоматично знищується.

Наказ від 15.07.2026 № 684 «Про затвердження Положення про функціональну підсистему єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України “Автоматизована інформаційно-пошукова система "Автоексперт"»

Функціональна підсистема Єдиної інформаційної системи МВС «Автоексперт» забезпечуватиме автоматизований облік експертних проваджень щодо транспортних засобів, перевірку повноти та достовірності внесених даних, формування звітності, ведення електронного архіву та аудит дій користувачів. Також передбачено електронну взаємодію з іншими державними інформаційними системами.

До системи вноситимуться відомості про транспортний засіб, реєстраційні документи, підстави проведення експертного провадження, його результати та фотоматеріали.

Зокрема, фіксуватимуться марка, модель, колір, рік виготовлення, номерний знак, ідентифікаційні номери кузова, рами, шасі та двигуна.

Окремо передбачено внесення інформації про знищення, підроблення або заміну ідентифікаційних номерів, табличок виробника та реєстраційних документів.

Результати експертних і транспортно-товарознавчих досліджень передаватимуться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Наказ від 13.07.2026 № 1345 «Про затвердження Змін до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів»

Змінами закріплено відповідальність замовника за достовірність документів, поданих для розроб­лення проєкту. Завдання на проєктування та проєктна документація в електронній формі затверджуються через Реєстр будівельної діяльності шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису виконавця робіт (послуг), що має кваліфікаційний сертифікат за напрямами професійної атестації, пов’язаними зі створенням об’єктів архітектури, генпроєктувальника (проєктувальника), ГАПа та/або ГІПа.

До Реєстру також вносяться технічні відомості про об’єкт, зокрема його висотність, клас наслідків, техніко-економічні показники та координати меж. Водночас для об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів оборонного призначення та інформації з грифом «Для службового користування» документація розробляється тільки в паперовій формі.

Оновлено вимоги до кошторисної частини та коригування затвердженої проєктної документації. Для об’єктів з бюджетним фінансуванням перелік основних матеріальних ресурсів має містити відповідні коди за Кодифікатором будівельної продукції. Коригування допускається, зокрема, у разі зміни будівельних норм, основних проєктних рішень, обсягів робіт або втрати актуальності кошторису. Якщо зміни призводять до підвищення класу наслідків об’єкта, проєкт підлягає обов’язковій експертизі.

Визначено чотири умови, за яких допускається внесення змін до затвердженої проєктної документації на будівництво. Зміна під час будівництва замовника будівництва не є підставою для коригування проєктної документації на будівництво об’єктів.

Наказ від 14.07.2026 № 1361 «Про внесення змін до Порядку розроблення підприємствами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення технологічних регламентів»

Внесено зміни до Порядку розроблення підприємствами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення технологічних регламентів, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12.04.2024 № 309. оложення документа поширюються на всі підприємства централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Визначено такі терміни, як «комплекс виробництва питної води (водопідготовки)» та «комплекс очищення стічних вод та обробки осадів стічних вод». Відтепер під технологічним регламентом розуміють документ підприємств централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у якому визначено вимоги до технологічних процесів, експлуатації систем та комплексів централізованого водопостачання або централізованого водовідведення, режими роботи споруд і обладнання, порядок контролю за процесом, безпечні умови праці.

Внесено структурні зміни до розділів технологічних регламентів об’єктів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Зокрема, глава 1.6 «Основні правила охорони праці» технологічного регламенту передбачає наведення інформації про:

  • класифікацію приміщень, цехів, відділень, обладнання тощо;
  • перелік хімічних речовин, що використовуються в технологічних процесах;
  • перелік використовуваних засобів індивідуального захисту.

Технологічний регламент розробляється підприємством централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення або спеціалізованою науковою установою, затверджується його керівником за погодженням з органом місцевого самоврядування, територіальними органами Держ­продспоживслужби та центрами контролю та профілактики хвороб. Строк дії технологічного регламенту не може перевищувати п’яти років.

НАБУЛИ ЧИННОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ТА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Внесено зміни до статей 44, 64 та розділу XV «Прикінцеві положення» Закону.

Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати в порядку електронної інформаційної взаємодії відомості з публічних електронних реєстрів, необхідні для призначення (перерахунку) пенсій та інших соціальних виплат, а також надавати допомогу особам у витребуванні документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії.

До страхового стажу включаються періоди роботи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, за які не сплачено страхові внески (єдиний внесок), за наявності в страхувальника заборгованості зі сплати страхових внесків (єдиного внеску) і за умови наявності поданої ним за такі періоди звітності, що підтверджує нарахування страхових внесків (єдиного внеску) в сумі не менше за мінімальний страховий внесок відповідно до законодавства.

У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей про трудову діяльність особи в електронній формі основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у разі якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються:

  • дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • наявні в особи документи, виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, документи, що підтверджують банківські транзакції щодо нарахування (виплати) заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи;
  • інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;
  • показання не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі, у випадках та порядку, визначених КМУ;
  • рішення суду про встановлення періоду перебування в трудових відносинах та характеру виконуваної роботи.

Порядок підтвердження стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджується КМУ.

Постановою передбачено серед Ліцензійних умов медичної практики обов’язок позачергового обслуговування ветеранів війни та сімей загиблих захисників і захисниць України. Раніше ця гарантія існувала лише в профільному законі. Відтепер її виконання перевірятимуть під час ліцензійних перевірок.

Заклади охорони здоров’я та ФОП, які провадять медичну практику, включно з тими, хто працює за контрактом із НСЗУ, повинні забезпечити ветеранам догляд і позачерговий прийом. Порушення цієї вимоги тепер може стати підставою для позапланової перевірки органу ліцензування з подальшими наслідками, зокрема анулюванням ліцензії.

Паралельно Уряд оновив перелік лікарських, фармацевтичних спеціальностей та спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров’я (додаток 7 до Ліцензійних умов) – старі формулювання на кшталт «молодші спеціалісти з медичною освітою» замінено на «фахівці у сфері охорони здоров’я».

Ще одна суттєва деталь: заклади зобов’язані мати щонайменше одного працівника на кожну заявлену спеціальність та укласти трудовий договір із заявленим персоналом протягом місяця з дня рішення про видачу чи розширення ліцензії.

Вимоги до кваліфікації медпрацівників тепер формулюються через професійні стандарти – з кваліфікаційними характеристиками МОЗ, поки стандарт за спеціальністю не затверджено.

ПРОЄКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Законопроєкт спрямований на посилення соціального захисту у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахованих осіб, які працевлаштувалися після звільнення з військової служби, мають статус учасника бойових дій та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а також потерпілих унаслідок нещасних випадків на виробництві.

Запропоновано внести зміни до Закону від 23.09.1999 № 1105–XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105), зокрема:

  • передбачити обчислення страхових виплат застрахованим особам, які мають статус учасника бойових дій та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни, без застосування обмеження розміром, обчисленим із мінімальної заробітної плати, якщо такі особи мають страховий стаж не менше ніж шість місяців протягом 24 місяців перед настанням страхового випадку. Це дасть змогу продовжити на один рік період без страхового стажу перед настанням страхового випадку, для проходження особами лікування, реабілітації, відпочинку, який не буде впливати на обмеження розміру страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
  • доповнити ст. 30 Закону № 1105 нормою щодо надання застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності до завершення розслідування нещасного випадку на виробництві з урахуванням особливостей, передбачених абзацом четвертим ч. 3 ст. 36 Закону № 1105;
  • доповнити ч. 3 ст. 36 Закону № 1105 новим, четвертим абзацом щодо виплати роботодавцем допомоги по тимчасовій непрацездатності до завершення розслідування нещасного випадку відповідно до розділу IV «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» Закону № 1105. При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуватимуться роботодавцем, у якого настав страховий випадок, за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Після завершення розслідування нещасного випадку на виробництві за потреби здійснюється перерахунок розмірів допомоги роботодавцем до 100% середньої заробітної плати або відшкодування органами ПФУ роботодавцю, у якого настав страховий випадок, оплати днів непрацездатності (із 6-го по 17-й день).

Метою розробки проєкту Закону є виокремлення із Закону від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) категорій осіб, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але не брали участі в бойових діях, встановлення правового статусу та державних гарантій, які надаватимуться цій категорії осіб для визнання їхнього вкладу в забезпечення оборони України.

Проєктом акта запропоновано:

  1. унормувати поняття та зміст статусу, який мають право отримати особи, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, визначивши такий статус, як «залучена особа», «залучена особа з інвалідністю», а також «член сім’ї загиблої (померлої) залученої особи»;
  2. визначити категорії осіб, які мають право на отримання вказаного статусу;
  3. унормувати, що зазначений статус надається в порядку, визначеному КМУ;
  4. передбачити державні гарантії особам, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Крім того, законопроєкт пропонує врегулювати питання надання статусів відповідно до законодавства органами місцевого самоврядування в порядку, що визначається КМУ, а також передбачити, що ці органи можуть за рахунок коштів місцевих бюджетів надавати додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту особам, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та членам загиблих (померлих) таких осіб. Із прийняттям документа працівники, що набудуть відповідних статусів, матимуть:

  • переважне право на залишення на роботі у разі вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці;
  • додаткову відпустку із збереженням зарплати тривалістю 14 календарних днів на рік;
  • оплату лікарняних у розмірі 100% середньої зарплати;
  • надання відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час;
  • відповідні податкові пільги, передбачені законодавством, тощо.
  • 28.07.2026 Мінекономіки подало на обговорення проєкт постанови КМУ «Про затвердження Правил розроблення паспорта безпечності хімічної продукції та вимог до інструкції з безпечного використання хімічної продукції».

Проєктом акта запропоновано врегулювати процедуру розроблення постачальниками хімічної продукції паспорта безпечності, а також інструкції з безпечності використання, у тих випадках, коли паспорт безпечності не є обов’язковим відповідно до законодавства.

Визначаються вимоги до структури й змісту паспорта безпечності та інструкції з безпечного використання, а також встановлюється порядок їхнього надання та оновлення.

Механізм реалізації акта передбачає застосування встановлених вимог постачальниками хімічної продукції перед введенням її в обіг, а також забезпечення належної передачі інформації про небезпечні властивості та заходи контролю ризиків уздовж ланцюга постачання.

Паспорт безпечності складається із 16 розділів, розробляється в паперовій або електронній формі та повинен містити інформацію, обсяг якої відповідає ступеню небезпечності хімічної продукції та є достатнім для ідентифікації її небезпечних властивостей. До паспорта безпечності можуть додаватися сценарії впливу, що охоплюють визначені види використання та специфічні умови використання хімічної продукції.

Докладніше про це читайте у статті М. Федоренка «Щодо цифровізації охорони праці», аакож у статті В. Балацуна «Цифровізація охорони праці: нові бар’єри замість спрощення».

Зазначений документ визначатиме порядок створення, функціонування, повноваження та іншу діяльність Ради з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю).

Відповідна Рада створюватиметься як консультативно-дорадчий орган, як додатковий механізм захисту від неправомірних рішень чи дій контролюючих органів.

Скарга суб’єкта господарювання розглядатиметься протягом 10 робочих днів з моменту її передання до Ради. Вже в день передання інформація про це публікується на офіційному вебсайті органу. Суб’єкт господарювання має право бути присутнім на засіданні особисто, залучати третіх осіб, виступати, ставити запитання та надавати пояснення. Засідання можуть проводитися онлайн, із відео- та аудіозаписом або трансляцією, що підвищує прозорість процесу.

Склад Ради формуватиметься в кількості до 10 осіб, причому не менше половини мають становити представники бізнесу, громадських організацій та наукових установ. Головою є керівник органу держнагляду, першого заступника обирають з представників бізнесу чи громадськості, а заступника призначають із числа держслужбовців. До складу не допускаються особи з непогашеною судимістю, корупційними підозрами, без належного стажу чи з небездоганною репутацією. Учасники матимуть право ставити запитання, робити пропозиції, а члени Ради зобов’язані вивчати матеріали та брати участь у голосуванні. У випадку конфлікту інтересів член Ради повинен заявити самовідвід.

Рішення ухвалюватиметься відкритим голосуванням більшістю присутніх. Якщо голоси розподілилися порівну, вирішальним є голос головуючого. Член Ради, який не підтримує рішення, може викласти окрему думку в письмовій формі, що додається до протоколу.

Висновок Ради матиме рекомендаційний характер, але є обов’язковим для розгляду керівником органу держнагляду. У висновку зазначатиметься дата та місце засідання, склад учасників, реквізити та суть скарги, рекомендації щодо її задоволення або відмови, мотивування рішення та результати голосування.

Якщо член Ради утримався від голосування, він додає обґрунтовану позицію. Висновки підписуються головою Ради або його заступниками й реєструються в органі держнагляду.

Результати розгляду скарг мають оприлюднюватися на сайті органу держнагляду та в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі не пізніше наступного дня після засідання. Це забезпечуватиме відкритість і доступність інформації для бізнесу.

Розроблення проєкту наказу зумовлено виконанням підпункту 8 пункту 76 плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, затвердженому розпорядженням КМУ від 28.03.2025 № ­300-р та пункту 45 розділу 1 «Вільний рух товарів» кластеру 2 «Внутрішній ринок» Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої постановою КМУ від 01.04.2026 № 438.

Вимоги до функціональної безпечності для затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів розроблені з урахуванням Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2015/208 від 08.12.2014 та Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 28.

Проєктом наказу запропоновано затвердити вимоги до функціональної безпечності для затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, а також систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів, що визначатимуть детальні технічні вимоги та процедури випробувань.

Оновлення має привести державні будівельні норми у відповідність до сучасних підходів до проєктування житла, а також посилити вимоги щодо безпеки, доступності та комфорту.

Заплановані зміни стосуватимуться загальних вимог до житлових будинків, архітектурно-планувальних рішень, інженерного обладнання, пожежної безпеки та безбар'єрності. Окремий блок присвятять питанням захисту житлових приміщень від шуму й вібрації, зокрема уточненню правил розміщення вбудованих і вбудовано-прибудованих громадських приміщень.

Наразі триває підготовка першої редакції проєкту змін до ДБН. Після її завершення документ планують оприлюднити для громадського обговорення протягом найближчих місяців.

  • 06.08.2026 Міністерство економіки та довкілля оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць / місць провадження господарської діяльності / незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю».

Проєкт акта розроблено з метою вдосконалення механізму надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць / місць провадження господарської діяльності / незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, розширення доступу до такої компенсації, зокрема для осіб з інвалідністю із числа молоді та ветеранів війни, підвищення адресності та ефективності використання бюджетних коштів, а також запровадження додаткових запобіжників від зловживань.

Зокрема, у проєкті акта запропоновано:

  • уточнити коло осіб, для яких може здійснюватися облаштування робочого місця з виплатою компенсації, зокрема осіб з інвалідністю I та II групи; осіб з інвалідністю I та II групи із числа молоді, які вперше приймаються на роботу; осіб з інвалідністю із числа ветеранів, які повернулися з військової служби;
  • встановити вимоги щодо облаштування саме основного робочого місця; мінімального рівня заробітної плати (не нижче ніж півтора розміру мінімальної заробітної плати); сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • розширити та конкретизувати перелік документів, які підтверджують потребу в адаптації робочого місця (індивідуальна програма реабілітації, витяг з рішення експертної команди, консультаційні висновки лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, ерготерапевта, фізичного терапевта, висновок інклюзивно-ресурсного центру тощо);
  • визначити особливості компенсації витрат на комп’ютерну техніку та мобільні телефони, встановивши граничні відсоткові обмеження та вимогу щодо придбання нового обладнання;
  • запровадити процедуру попереднього огляду облаштованого робочого місця (зокрема, шляхом фото-, відеофіксації або в онлайн-форматі) до прийняття рішення про надання компенсації;
  • доповнити перелік підстав для відмови, зокрема в разі отримання іншої компенсації за переобладнання транспортних засобів; звільнення особи з інвалідністю або припинення діяльності ФОП на дату прийняття рішення; придбання обладнання в пов’язаних осіб; ненадання можливості для проведення попереднього огляду;
  • уточнити форми заяв, доповнивши їх новими відомостями та згодою на проведення огляду.

Долучитися до громадського обговорення проєктів нормативно-правових актів в Україні можна через спеціальні офіційні електронні платформи та розділи державних органів.

Кореспондент Колесник Сергій