Редакція журналу «Охорона праці»

Моніторинг законодавства

24.06.2022

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України № 2179 від 01.04.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій»

Внесено зміни до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

Статтю 4 доповнено статтями 41 «Професія (вид занять), кваліфікація, Реєстр кваліфікацій» та 42 «Професійні стандарти». Дано визначення термінів «професія», «трудова функція»; «повна професійна кваліфікація»; «часткова професійна кваліфікація»; «реєстр кваліфікацій»; «професійний стандарт». Зокрема, професія – це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної професійної та/або освітньої кваліфікації працівника; професійний стандарт – затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій). Зазначено, що Перелік робіт, які не потребують наявності в особи професійної кваліфікації, Порядок ведення Реєстру кваліфікацій, Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджуються КМУ за поданням Національного агентства кваліфікацій.
У статті 21 доповнено визначення трудового договору: «трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації».

Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Варто зазначити, що у КЗпП, який регулює трудові відносини всіх працівників, поруч із терміном «працівник» використовується термін «робітник», хоча відповідно до змін, внесених до КЗпП, терміни «робітники і службовці» та «трудящий» має бути замінено на «працівники». У КЗпП також вжито терміни «службовець» (наприклад, стаття 104) та «посадова особа» (наприклад, стаття 41).

У новій редакції статті 96 «Системи оплати праці» замість терміну «роботодавець» використано термін «власник»; зазначено, що за відсутності професійних стандартів віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками; вилучено посилання на Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик (перенесено до статті 4).

Статтю 6 «Системи оплати праці» Закону України «Про оплату праці» викладено в новій редакції (аналогічно статті 96 КЗпП)

До Закону України «Про зайнятість населення» внесено такі зміни:

  • У статті 22 зазначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, організовує роботу з присвоєння/підтвердження професійних та часткових професійних кваліфікацій, визнання результатів неформального та інформального навчання для зареєстрованих безробітних (у попередній редакції було відсутнє «визнання результатів»).
  • У статті 35 скореговано вимоги до професійного навчання зареєстрованих безробітних: присвоєння/підтвердження професійних та часткових професійних кваліфікацій, визнання результатів неформального та інформального навчання для зареєстрованих безробітних здійснюються в акредитованих кваліфікаційних центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (у попередній редакції було: «за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції»).

Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям (стаття 8 Закону України «Про освіту»).

Порядок визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 08.02.2022 № 130.

Внесено зміни до статей Закону України «Про освіту»:

Стаття 34 «Кваліфікації»:

  • змінено визначення терміну «професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація)» – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом;
  • введено термін «часткова професійна кваліфікація» – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом;
  • доповнено визначення терміну «кваліфікаційні центри» – це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присвоєння/підтвердження відповідних професійних та часткових професійних кваліфікацій, визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах. Зазначено, що порядок акредитації кваліфікаційних центрів затверджується КМУ за поданням Національного агентства кваліфікацій.

Стаття 38 «Національне агентство кваліфікацій»:

  • зазначено, що представники спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок мають рівне представництво у складі Національного агентства кваліфікацій, що становить половину його загального складу;
  • функції Національного агентства кваліфікацій доповнено такими повноваженнями: здійснює аналіз та оцінку ефективності державної політики у сфері кваліфікацій; здійснює інформаційно-аналітичне та методичне забезпечення розроблення професійних стандартів; розробляє проект порядку присвоєння/підтвердження професійних та часткових професійних кваліфікацій, визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти) кваліфікаційними центрами і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
  • конкретизовано порядок забезпечення діяльності Національного агентства кваліфікацій (утворюється секретаріат; голова та його заступники агентства працюють тільки на постійній основі; усі працівники агентства не є державними службовцями).

Статтю 39 «Професійні стандарти» доповнено статтею 391 «Галузеві ради з розроблення професійних стандартів», де визначено питання щодо складу, завдань, прав та фінансування галузевої ради, яка є робочим органом, що утворюється за галузевою ознакою з метою розроблення професійних стандартів. Зазначено, що галузева рада може здійснювати свою діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу.

Закон України № 2296-IX від 31.05.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу»

І. Внесено зміни до Закону України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»:

  • Дано визначення термінів «затвердження типу», «орган затвердження типу» «технічна служба». Зокрема, технічна служба – підприємство (установа, організація), акредитоване у встановленому законодавством порядку, що здійснює випробування і перевірку сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів, їх компонентів, оцінювання і перевірку процедур їх виробництва; затвердження типу – процедура, визначена технічним регламентом, у результаті якої документально засвідчується, що сільськогосподарські та лісогосподарські трактори, їх причепи і змінне причіпне обладнання до них, системи, складові частини та окремі технічні вузли відповідають вимогам технічних регламентів.
  • Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, передбачають розробку, затвердження та перегляд технічних регламентів, якими визначаються вимоги до затвердження типу щодо показників якості, технологічності та безпечності технічних засобів для агропромислового комплексу.
  • Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, передбачають уповноваження підприємства на виконання функцій органу затвердження типу та здійснення перевірки дотримання ним усіх процедур відповідно до принципів, норм і вимог, встановлених чинним законодавством, а також ведення Державного реєстру сертифікатів затвердження типу.
  • Статтю 19 «Державні приймальні випробування» доповнено статтею 191, яка визначає загальні вимоги до повноважень органу затвердження типу (зокрема, щодо видачі та скасування сертифікатів затвердження типу).
  • До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення відомчої реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, у тому числі суб’єктів господарювання, внесених до реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю ними.
  • Не передбачено співробітництво у сфері інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу з питань затвердження типу технічних засобів, вироблених у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором.

Наведені в частині І зміни набирають чинності через 2 роки з дня, наступного за днем опублікування Закону (крім здійснення відомчої реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів суб’єктів господарювання, внесених до реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють їх оптову та роздрібну торгівлю).

ІІ. Зміни до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»: дія положень Закону, що стосуються призначення органів з оцінки відповідності та призначених органів, не поширюється на оцінку відповідності послуг, що регулюється Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

ІІІ. До набрання чинності цим Законом діяльність із затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання до них, систем, складових частин та окремих технічних вузлів здійснюється уповноваженими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, органами з оцінки відповідності, які відповідають таким вимогам:

  • мають власну акредитовану випробувальну лабораторію або уклали відповідний договір з акредитованою випробувальною лабораторією, що здійснює випробування та перевірку сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання до них, систем, складових частин та окремих технічних вузлів;
  • відповідають принаймні одному з таких критеріїв: мають досвід не менше трьох років у сфері затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання до них, систем, складових частин та окремих технічних вузлів; належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб’єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення.

Наведені в частині ІІ і ІІІ зміни набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова № 676 від 10.06.2022 «Про затвердження переліку хімічних речовин, торгівля якими може заборонятися і які можуть вилучатися в установленому порядку у підприємств, установ та організацій в умовах правового режиму воєнного стану»

Затверджено Перелік хімічних речовин, торгівля якими може заборонятися і які можуть вилучатися в установленому порядку у підприємств, установ та організацій в умовах правового режиму воєнного стану. До складу Переліку увійшло 158 хімічних речовин, що є токсичними, легкозаймистими, хімічною зброєю, вибухівкою та впливають на забруднення навколишнього середовища.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Замість наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» (29 Порядків надання домедичної допомоги постраждалим) набув чинність наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022  № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» (29 Порядків надання домедичної допомоги постраждалим).

Про зміни до Порядків надання домедичної допомоги постраждалим докладно читайте в наступному номері журналу та в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»