Моніторинг законодавства

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України від 23.05.2024 № 3755-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції»

Внесено зміни щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції: до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, статті 212 Цивільного процесуального кодексу України та статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, передбачено таке:

1. Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.
2. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
3. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
4. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
5. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
6. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.
7. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.
8. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.
9. Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 05.07.2024 № 795 «Про реалізацію першого етапу експериментального проекту щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів»

Порядок визначає процедуру та вимоги щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (далі – Електронна система) в Україні. Під дозвільними документами розуміють ліцензії, документи дозвільного характеру, результати надання адміністративних послуг, інших публічних послуг. Згідно з цією постановою Міністерство економіки та Міністерство цифрової трансформації повинні протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою запровадити Електронну систему під координуванням Міністерства економіки та в межах виділених бюджетних коштів. До створення Електронної системи залучено такі державні органи: Мінекономіки; Міністерство цифрової трансформації; Міністерство внутрішніх справ; Державна податкова служба; Державне агентство розвитку туризму; Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками; Державна служба України з питань праці; Державна регуляторна служба; Державна казначейська служба; Київська міська державна адміністрація (Київська міська військова адміністрація).

Засобами Електронної системи та Єдиного державного вебпорталу електронних послуг планується здійснювати надання в електронній формі таких адміністративних послуг у сфері ліцензування: туроператорська діяльність; діяльність з ветеринарної практики; діяльність з культивування рослин (зокрема, пов’язана з використанням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів); освітня діяльність за рівнем дошкільної освіти, а також у сфері охорони праці: реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (далі – Декларація). Інформація та електронні документи створюються і вносяться до Електронної системи державною мовою. Підключення та доступ користувачів до електронного кабінету здійснюються безоплатно.

Зокрема, Держпраці повинна забезпечити наповнення Електронної системи інформацією, що зібрана починаючи з 01.01.2020, про зареєстровані Декларації з такими параметрами: найменування та місцезнаходження дозвільного органу; найменування виду робіт підвищеної небезпеки; найменування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; дата реєстрації декларації; номер реєстрації декларації; місце виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Передбачено можливість подання скарги на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення ним вимог законодавства у сфері ліцензування.

У додатку до цієї постанови затверджено Перелік інформації, яка зазначається в заяві про дозвільні документи, що вносяться до Електронної системи, а також у скарзі здобувача дозвільного документа.

Крім того, доповнено Перелік електронних публічних послуг, що надаються в автоматичному режимі, такою позицією: «Держпраці – реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, реєстрація оновленої декларації».

Постанова від 09.07.2024 № 806 «Про внесення змін до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд»

Порядок визначає механізм оперативного реагування місцевих органів влади та підрозділів цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням відповідних будівель та споруд на території України, та фіксації пошкоджень будівель і споруд, у тому числі будівель (споруд) приватної та комунальної форми власності в рамках виконання невідкладних робіт.

Крім того, цей Порядок може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності, зумовлених збройною агресією Російської Федерації.

До уваги не беруться пошкоджені будівлі (споруди), розташовані на території активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, але уповноваженим органом може прийматися рішення щодо проведення комісійного або технічного обстеження знищених об’єктів (без складання плану робіт).

Постанова від 12.07.2024 № 815 «Про інформаційну взаємодію між автоматизованими інформаційними системами органів державної влади та загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережі»

Затверджено Порядок, який визначає механізм інформаційної взаємодії між автоматизованими інформаційними системами органів державної влади та загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережі під час автоматизованого обміну інформацією для здійснення ними повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Інформаційну взаємодію здійснюють органи державної влади, на які законом покладено повноваження щодо здійснення моніторингу довкілля, оприлюднення та забезпечення доступу до екологічної інформації, отриманої в результаті такого моніторингу, а також регіональні центри моніторингу довкілля (у разі їх створення).

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Наказ від 30.04.2024 № 396 «Про внесення змін до Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки»

Викладено в новій редакції Вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710. Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів (далі – КТЗ) суб’єктами проведення обов’язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб’єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту КТЗ.

Поновлено визначення таких термінів: вогні маневрування; гальмівний шлях; зона огляду з місця водія вперед; ідентифікація транспортного засобу; інформаційне забезпечення від виробника КТЗ; контроль органолептичний; максимальна маса КТЗ; споряджена маса КТЗ; сумарний кутовий проміжок рульового керування.

Конкретизовано вимоги та методи перевірки технічного стану базових систем КТЗ: гальмівної системи; системи кермування; оглядовості; вогнів (фар, ліхтарів), світловідбивачів, електрообладнання; осі, колес, шин та підвіски; шасі та іншого обладнання; а також вимоги та методи перевірки викидів КТЗ, додаткових випробувань транспортних засобів категорій M2 та M3 для перевезення пасажирів; додаткової перевірки автобуса, призначеного для перевезення школярів (дітей); транспортних засобів категорії М1 (таксі); великогабаритних, великовагових транспортних засобів; транспортних засобів, призначених або пристосованих для перевезення небезпечних вантажів; спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги; навчальних транспортних засобів.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Наказ від 23.05.2024 № 866 «Про затвердження змін до Порядку збирання та передачі інформації про випадки гострих та хронічних професійних захворювань (отруєнь) для автоматизованої системи обліку та аналізу гострих та хронічних професійних захворювань (отруєнь)»

Внесено зміни до Порядку збирання та передачі інформації про випадки гострих та хронічних професійних захворювань (отруєнь) для автоматизованої системи обліку та аналізу гострих та хронічних професійних захворювань (отруєнь), затвердженого наказом МОЗ України від 10.11.2022 № 2020.

Зазначено, що державний облік гострих та хронічних професійних захворювань (отруєнь), визначених переліком професійних захворювань, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2000 № 1662, спричинених впливом небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, у тому числі азбесту, здійснюється центрами контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці на основі внесеної до Електронної інтегрованої системи спостережень за захворюваннями (ЕЛІССЗ) інформації з карток обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5, встановленого додатком 22 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» координує здійснення центрами контролю та профілактики хвороб обліку та аналізу внесеної до ЕЛІССЗ територіальними органами Держпраці інформації про випадки гострих та хронічних професійних захворювань (отруєнь), у тому числі азбестозів та мезотеліоми, спричинених впливом азбесту на роботі.

Територіальні органи Держпраці вносять до ЕЛІССЗ інформацію по мірі складання карток за формою П-5, але не пізніше 5 робочих днів після їх складання.