Моніторинг законодавства

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України від 09.05.2024 № 3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

З 19 травня 2024 р. згідно зі ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот (3400 грн) до трьохсот (5100 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот (5100 грн) до п’ятисот (8500 грн) НМДГ.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі (17 000 грн) до однієї тисячі п’ятисот (25 500 грн) НМДГ.

Відтепер згідно зі ст. 210-1 порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот (5100 грн) до п’ятисот (8500 грн) НМДГ і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від однієї тисячі (17 000 грн) до однієї тисячі п’ятисот (25 500 грн) НМДГ.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот (8500 грн) до семисот (11 900 грн) НМДГ і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від однієї тисячі п’ятисот (25 500 грн) до двох тисяч (34 000 грн) НМДГ.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі (17 000 грн) до однієї тисячі п’ятисот (25 500 грн) НМДГ і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від двох тисяч (34 000 грн) до трьох тисяч п’ятисот (59 500 грн) НМДГ.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 10.05.2024 № 535 «Деякі питання Державної служби з надзвичайних ситуацій»

Внесено зміни до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052.

З-під державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки виведено суб’єкти господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю.

Пункт 39 доповнено підпунктами, згідно з якими ДСНС:

• здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки під час проведення робіт з будівництва будинків, будівель і споруд, крім об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);
• здійснює контроль за виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних і цільових перевірок.

ДСНС звертатиметься до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб ДСНС та її територіальних органів до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг у разі, коли такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, з інших підстав, визначених законом.

ДСНС здійснює функції національного координатора участі України в Механізмі цивільного захисту ЄС.

Постанова від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»

Затверджений Порядок визначає, зокрема, залучення підприємств, установ та організацій (тобто роботодавців – юридичних осіб) до проведення призову під час мобілізації, а також процедуру оповіщення військовозобов’язаних та резервістів.

Керівники підприємств, установ, організацій після отримання розпорядження керівника держадміністрації або ТЦК про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов’язаних:

• видають наказ про проведення оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;
• організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
• здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації;
• повідомляють письмово у триденний строк ТЦК про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов’язаними вимог законодавства;
• забезпечують прибуття резервістів та військовозобов’язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору ТЦК або військових частин чи звільнення їх від виконання обов’язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до ТЦК, та у разі потреби часу на зворотний шлях;
• невідкладно інформують відповідний ТЦК про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Також керівники підприємств, установ, організацій на підставі розпорядження голови держадміністрації (військової адміністрації) або керівника ТЦК видають накази про призначення осіб до складу груп оповіщення та забезпечують їх участь у заходах оповіщення.

Надалі за місцем роботи або навчання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені про виклик до ТЦК:

• представниками підприємства (установи, організації), на (у) якому (якій) він працює;
• представниками закладу освіти, у якому він навчається;
• представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), підприємства (установи, організації), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

Повістки для оповіщення представниками підприємств, установ, організацій доставляються їхнім керівникам разом із розпорядженням керівника ТЦК про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов’язаних.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані в порядку, визначеному КМУ, у ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного ТЦК подаються документи, зазначені в переліку згідно з додатком 5 до Порядку № 560.

Про прийняте комісією ТЦК рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки.

Постанова від 16.05.2024 № 563 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів»

Згідно з внесеними до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, змінами взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Уточнено, що щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку та відомості оперативного обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку, та реєструються в установленому порядку в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій.

Постанова від 17.05.2024 № 577 «Про функціонування Єдиного глосарія правових термінів»

Затверджено Положення про Єдиний глосарій правових термінів.

Міністерство юстиції зобов’язано через шість місяців з дня набрання чинності цією постановою забезпечити створення Єдиного глосарія правових термінів та початок його функціонування.

Метою створення Глосарія є забезпечення єдності термінології, що вживається в нормативно-правових актах, правильного розуміння і тлумачення термінів та надання допомоги суб’єктам правотворчої діяльності під час підготовки нормативно-правових та інших актів.

Глосарій – інформаційно-комунікаційна система, призначена для формування переліку правових термінів, що рекомендовані для застосування суб’єктами правотворчої діяльності у нормативно-правових та інших актах. Держатель Глосарія – Мін’юст.

Користувачі Глосарія – суб’єкти правотворчої діяльності в розумінні ЗУ «Про правотворчу діяльність», інші юридичні та фізичні особи.

Постановою КМУ від 17.05.2024 р. затверджено Порядок здійснення правового моніторингу щодо підзаконних нормативно-правових актів, який визначає механізм організації та здійснення правового моніторингу щодо підзаконних нормативно-правових актів, який здійснюється відповідно до ЗУ «Про правотворчу діяльність».

Крім того, чинними є Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, схвалені постановою колегії Мін’юсту України від 21.11.2000 № 41

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Наказ від 24.04.2024 № 200-Н «Про внесення змін до Порядку визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилання до Державного центру зайнятості інформації про таких осіб»

Внесено зміни до наказу Міністерства соціальної політики України від 10.04.2024 № 172-Н, який набрав чинності 10.05.2024.

У заголовках розділів I–III цифри та слова «I. Загальні положення», «II. Механізм визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб Державному центру зайнятості», «III. Механізм використання відомостей про осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, за результатами автоматизованого визначення» замінено цифрами та словами «I. Загальні положення», «II. Механізм визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб Державному центру зайнятості», «III. Механізм використання відомостей про осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, за результатами автоматизованого визначення» відповідно.

У грифі затвердження цифри «04.» замінено словом «квітня»; після цифр «2024» доповнено словом «року»; у заголовку слово «ПОРЯДОК» замінено словом «Порядок

Наказ від 10.04.2024 № 172-Н «Про затвердження Порядку визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилання до Державного центру зайнятості інформації про таких осіб»

Порядком установлено механізм визначення Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) в автоматизованому режимі з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – РЗО) та централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі – ЦБІ) осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилання інформації про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Автоматизований режим визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, застосовується для:

• встановлення переліку осіб з інвалідністю, які не працевлаштовані;
• проведення аналізу щодо невиявленого попиту серед осіб з інвалідністю на працевлаштування та реалізація їхніх прав у сфері зайнятості населення;
• безоплатного надання особам з інвалідністю інформації про вакансії, можливості та умови працевлаштування на території України, професійну орієнтацію, професійне навчання та інші послуги, передбачені законодавством;
• безоплатного надання юридичним особам, фізичним особам – підприємцям, які використовують працю фізичних осіб (далі – роботодавці), за наявності попиту на робочу силу (вакансії), інформації про професійно-кваліфікаційний склад осіб з інвалідністю, які потребують працевлаштування;
• удосконалення механізму працевлаштування осіб з інвалідністю.

Регіональні центри зайнятості та їх філії за результатами отриманої від Державного центру зайнятості інформації про осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, здійснюють заходи щодо:

• з’ясування потреб осіб з інвалідністю щодо працевлаштування / організації підприємницької діяльності / отримання ваучера / проходження професійного навчання / участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру;
• визначення причин, що перешкоджають працевлаштуванню / зайняттю підприємницькою діяльністю особам з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані;
• взяття на облік осіб з інвалідністю, які шукають роботу, та / або проведення реєстрації безробітних з числа осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані (за згодою таких осіб);
• безоплатного надання інформації особам з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, про вакансії, можливості та умови працевлаштування на території України, професійну орієнтацію, професійне навчання та інші заходи сприяння зайнятості населення, передбачені ЗУ «Про зайнятість населення»;
• безоплатного надання роботодавцям, за наявності попиту на робочу силу (вакансії), інформації про професійно-кваліфікаційний склад осіб з інвалідністю, які потребують працевлаштування, та спрямування кандидатів на вакансію до роботодавця для проведення співбесіди з такими особами або організації ярмарків вакансій та інших заходів, спрямованих на підбір працівників з числа таких осіб відповідно до вимог роботодавців;
• надання пропозицій щодо удосконалення механізму працевлаштування осіб з інвалідністю (за наявності).