Моніторинг законодавства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 26.04.2024 № 467 «Про затвердження Порядку організації психіатричної допомоги у разі застосування судом запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування»

Затверджений порядок визначає необхідні організаційні та правові засади надання такої психіатричної допомоги, а саме: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом; поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Також порядком передбачено забезпечення прав пацієнтів та медичного персоналу за надання такої допомоги. Зокрема, забезпечується реалізація права осіб, які скоїли суспільно небезпечне діяння та потребують психіатричної допомоги, на поважливе і гуманне ставлення до них, що виключає приниження честі й гідності людини під час отримання психіатричної допомоги.

Особи, до яких застосовуються запобіжні заходи, отримають психіатричну допомогу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» та затвердженого порядку на підставі проведення психіатричного огляду відповідно до встановленого діагнозу. Психіатрична допомога (серед іншого профілактика, діагностика психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медична та психологічна реабілітація) надається згідно з галузевими стандартами у сфері охорони здоровʼя.

Психіатрична допомога, про яку йдеться, надається на підставі судового рішення, а її надання зупиняється в момент припинення дії судового рішення, на підставі якого було застосовано запобіжний захід.

Постанова від 26.04.2024 № 464 «Про затвердження Порядку залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до проведення заходів з локалізації і ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби»

Затверджений Порядок визначає механізм залучення місцевими органами влади суб’єктів господарювання до проведення заходів з локалізації і ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби (далі – заходи) на територіях, на яких встановлено карантин.

Залучення здійснюється через спеціальну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідного рівня. Безпосередня організація і координація дій забезпечується головною експертною установою у сфері громадського здоров’я, центрами контролю та профілактики хвороб тощо. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення суб’єктів господарювання, залучених до таких заходів, здійснюється відповідно до законодавства.

До локалізації і ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби залучаються суб’єкти господарювання, зокрема їх транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно, яке є необхідним для проведення відповідних заходів на території.

Рішення регіональної або місцевої комісії про залучення суб’єктів господарювання до проведення заходів оформлюються відповідним розпорядчим документом, у якому зазначається: 1) найменування суб’єкта господарювання; 2) перелік заходів, до проведення яких залучається суб’єкт господарювання; 3) строк проведення заходів з локалізації і ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби та територія, на якій вони проводяться; 4) інформація про матеріально-технічні ресурси/засоби, які повинні бути забезпечені суб’єктом господарювання (будівлі, транспорт, обладнання, інше майно тощо) або надаються суб’єкту господарювання для проведення заходів з локалізації і ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби. Зазначені рішення є обов’язковими.

Після проведення заходів суб’єкти господарювання протягом трьох робочих днів надсилають повідомлення про це головній експертній установі у сфері громадського здоров’я або центру контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці на їх офіційну адресу електронної пошти або офіційну поштову адресу (поштовим відправленням, цінним листом).

Постанова від 03.05.2024 № 501 «Про внесення змін до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності»

Внесено зміни до затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Визначено, що лікарсько-консультативна комісія (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я направляє осіб, зокрема військовослужбовців і військовозобов’язаних, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії.

Для встановлення інвалідності особа повинна подати такі документи:

• паспорт громадянина України та витяг з реєстру територіальної громади (у разі пред’явлення паспорта громадянина України у формі пластикової картки (ID-картки), довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи – для внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• військовий квиток (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного) чи посвідчення про приписку до призовної дільниці або довідку територіального центру комплектування та соціальної підтримки про перебування на військовому обліку (за наявності) – для чоловіків віком від 18 до 60 років;
• паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, – для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах;
• довідку про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах – для осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.

ЛКК подають до комісії медичні документи, зокрема такі, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, а саме: направлення на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ; медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров’я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії; копію індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та інші документи.

Ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов’язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов’язаного з військової служби.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Наказ від 12.03.2024  № 154 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту»

Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та здобувачами освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або до його відокремленого структурного підрозділу, під час виконання службових обов’язків.

Особи вважаються такими, що виконують службові обов’язки:

1. на території органу (підрозділу) ДСНС або в іншому місці роботи (занять) протягом службового (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2. під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби;
3. під час перебування поза місцем розташування органу (підрозділу) ДСНС, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов’язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).

Дія цього Порядку не поширюється на державних службовців та осіб, які працюють за трудовими договорами в апараті ДСНС, її територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління ДСНС.

До складу комісії з розслідування (спеціального розслідування) входять:

1. посадова особа органу (підрозділу) ДСНС – голова комісії, у разі спеціального розслідування нещасного випадку головою комісії призначається заступник керівника органу (підрозділу) ДСНС;
2. посадова особа з державного нагляду за охороною праці відповідного органу (підрозділу) ДСНС або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці;
3. посадова особа підрозділу кадрового забезпечення або посадова особа, на яку покладено виконання функцій роботи з персоналом;
4. психолог (у разі спроби самогубства);
5. представник органу (підрозділу) ДСНС, у якому проходить службу потерпіла особа (якщо нещасний випадок стався з особою іншого органу (підрозділу) ДСНС);
6. представник закладу освіти ДСНС (у разі розслідування нещасного випадку, що стався із здобувачем освіти);
7. інші посадові особи органів (підрозділів) ДСНС (за потреби).

За результатами розслідування нещасного випадку оформлюється Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Нцз-1 (з урахуванням наведеного в додатку Класифікатора видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку).

Визначено особливості розслідування нещасних випадків, що сталися з особами під час виконання службових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій.