Редакція журналу «Охорона праці»

Моніторинг законодавства

31.01.2024

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 12.01.2024 № 28 «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів»

Технічний регламент визначає технічні та адміністративні вимоги до затвердження типу нових сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, їх систем, складових частин та окремих технічних вузлів та особливостей ринкового нагляду за ними.

До сфери дії Технічного регламенту належать трактори (категорії Т і С); причепи (категорія R); змінні причіпні машини (категорія S). Для змінних причіпних машин затвердження типу відповідно до цього Технічного регламенту протягом п’яти років з дати набрання ним чинності здійснюється за бажанням виробника.

Документ містить визначення 48 термінів.

Виробники зобов’язані забезпечити конструювання, виготовлення та складання транспортного засобу в спосіб, що мінімізує ризик травмування осіб, які перебувають у транспортному засобі або поруч із транспортним засобом. Визначено обов’язки уповноважених представників виробника стосовно питань ринкового нагляду, імпортерів, розповсюджувачів.

Суб’єкти господарювання на обґрунтований запит органу затвердження або органу ринкового нагляду протягом п’яти років повинні ідентифікувати постачальника транспортного засобу, системи, складової частини, окремого технічного вузла, частини або обладнання.

Особи, винні в порушенні вимог цього Технічного регламенту, притягуються до відповідальності згідно із законом. До порушень про недотримання вимог належать:

  1. надання недостовірної інформації під час процедури затвердження типу або застосування процедур, які можуть призвести до зупинення дії або скасування сертифіката про затвердження типу;
  2. фальсифікація результатів випробувань для затвердження типу або оцінки відповідності в процесі експлуатації;
  3. приховування даних або технічних характеристик, які могли б призвести до відмови у наданні, зупинення чи скасування затвердження типу;
  4. використання несправних пристроїв;
  5. відмова в наданні доступу до інформації;
  6. надання суб’єктами господарювання на ринок транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів, які підлягають затвердженню типу, але не мають такого затвердження, або фальсифікація документів чи маркування про затвердження типу.

Протягом 24 місяців з дати набрання чинності цією постановою до 01.06.2026 виробники можуть застосовувати на свій вибір Технічний регламент, затверджений цією постановою, або Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затверджений постановою КМУ від 28.12.2011 № 1367, або Технічний регламент щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, затверджений постановою КМУ від 28.12.2011 № 1368.

►Постанова набирає чинності з 18 липня 2024 року.

Постанова від 16.01.2024 № 40 «Про затвердження Порядку проведення сертифікації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок»

У Порядку зазначено, що вартість послуг та порядок внесення плати за проведення сертифікації визначаються на договірних засадах між кваліфікаційним центром, який є юридичною особою (її структурним або відокремленим підрозділом), що акредитована Національним агентством кваліфікацій відповідно до Порядку акредитації кваліфікаційних центрів, затвердженого постановою КМУ від 22.09.2021 № 986, за професійною кваліфікацією «енергетичний аудитор будівель», та кандидатом.

Сертифікація здійснюється кваліфікаційним центром шляхом проведення сертифікації, за результатами якої видається сертифікат енергетичного аудитора будівель. Строк дії сертифіката енергетичного аудитора будівель становить п’ять років.

Повторна сертифікація кандидатів проводиться в разі закінчення строку дії сертифіката енергетичного аудитора будівель, виданого за результатами сертифікації. Повторна сертифікація кандидата, в якого наявний дійсний сертифікат енергетичного аудитора будівель, проводиться не раніше ніж за шість місяців до завершення строку дії такого сертифіката.

У разі прийняття рішення про видачу сертифіката енергетичного аудитора будівель кандидату, в якого наявний дійсний сертифікат енергетичного аудитора будівель, дія нового сертифіката починається з наступного дня після дати закінчення дії дійсного сертифіката енергетичного аудитора будівель.

Ця постанова доповнює нормативну базу щодо підготовки осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації. До документів, що регламентують ці питання, належить, зокрема, Порядок проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 600.

Інформацію про кваліфікаційні центри, що здійснюють сертифікацію, та осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації, розміщено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, а саме в Реєстрі будівельної діяльності, порядок ведення якого визначає постанова КМУ від 23.06.2021 № 681.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Наказ від 24.11.2023 № 954 «Про затвердження Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку»

Акредитовані заклади, їх філії (інші відокремлені підрозділи), що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації (далі – підготовка) водіїв транспортних засобів, зобов’язано привести матеріально-технічну базу у відповідність до Переліку вимог, затвердженого цим наказом, у частині підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів із числа:

  • осіб з інвалідністю, а також інших маломобільних груп населення – протягом шести місяців з дня набрання чинності цим наказом;
  • інших осіб – протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Для здійснення підготовки водіїв транспортних засобів заклади проходять державну акредитацію за відповідним напрямом акредитації, а їх спеціалісти – атестацію за відповідним напрямом підготовки водіїв відповідно до Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 № 490.

Заклади для забезпечення підготовки водіїв транспортних засобів повинні мати матеріально-технічну базу та атестованих спеціалістів. Визначено вимоги до:

  • приміщень (кабінетів, класів) та їх обладнання;
  • майданчика для навчання з початкового керування транспортними засобами та його облаштування;
  • транспортних засобів, їх органів керування та механізмів;
  • кваліфікації спеціалістів, які здійснюють теоретичну та практичну підготовку водіїв.

У додатках передбачено комплекс елементів, необхідних для підготовки водіїв транспортних засобів категорій «A1», «A» та «B1», а також «B», «C1», «C», «D1», «D», «BE», «C1E», «CE», «D1E», «DE».

До базових нормативних документів, що регламентують підготовку водіїв транспортних засобів, належать:

  • Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 20.05.2009 № 487;
  • Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою КМУ від 08.05.1993 № 340.

►Наказ набрав чинності з 12 січня 2024 року.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Наказ від 06.11.2023 № 1915 «Про затвердження Порядку встановлення державних медико-санітарних нормативів та державних медико-санітарних правил, допустимих параметрів впливу на організм людини»

Порядок визначає процедуру проведення медико-санітарної регламентації задля встановлення державних медико-санітарних нормативів та державних медико-санітарних правил, допустимих параметрів впливу (параметрів безпечності) на організм людини небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини.

Під час здійснення медико-санітарної регламентації враховуються рекомендації міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Організації Північноатлантичного договору (НАТО), Центру передового досвіду НАТО з військової медицини (NATO MILMED СоЕ), Комітету керівників військово-медичних служб держав – членів НАТО (COMEDS), Міжнародної організації праці (МОП), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Програми ООН з довкілля (ЮНЕП), а також вимоги законодавства Європейського Союзу.

Розгляд проєктів санітарного нормативу або допустимого параметру впливу здійснює державне підприємство «Комітет з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я України» (далі – Комітет).

Під час розробки медико-санітарних нормативів та регламентів показники факторів середовища життєдіяльності встановлюються на рівнях, що не спричиняють незворотного шкідливого впливу на здоров’я людей нинішнього і майбутніх поколінь з урахуванням впливу на найбільш вразливі групи населення.

Затверджені МОЗ санітарні нормативи, санітарні регламенти, допустимі параметри впливу, методи (методики) лабораторного контролю санітарного нормативу розміщуються на офіційних вебсайтах МОЗ та Комітету.

► Наказ набрав чинності із 16 січня 2024 року.

Наказ від 17.11.2023 № 1976 «Про затвердження Порядку дій роботодавців у разі виявлення небезпеки впливу на працівників хімічних речовин та біологічних агентів»

Нормативний документ визначає порядок дій роботодавця у разі виявлення загрози для безпеки і здоров’я працівників, пов’язаної з використанням хімічних речовин та біологічних агентів та/або при їх утворенні під час виробничого процесу. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління безпекою та здоров’ям працівників на роботі, яка повинна охоплювати організаційну структуру, діяльність з управління професійними ризиками, обов’язки, процедури, процеси та ресурси, які спрямовані на створення безпечних умов праці для працівників та збереження їх здоров’я.

Якщо технічно неможливо замінити хімічні речовини та біологічні агенти на ті, що мають менший клас небезпеки для життя та здоров’я працівника, або змінити технологічний процес, який за умов використання є більш безпечним для здоров’я та життя, роботодавець повинен забезпечити, щоб відповідні речовини, якщо це технічно можливо, виготовлялися й використовувалися в закритій системі.

Перелік професійних захворювань, які можуть виникати внаслідок впливу хімічних речовин та біологічних агентів, викладено в розділах I, V Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2000 № 1662.

До базових нормативних документів щодо небезпеки впливу на працівників хімічних речовин та біологічних агентів належать:

  • затверджені наказом МОЗ України від 14.07.2020 № 1596: Гігієнічний регламент хімічних речовин у повітрі робочої зони; Гігієнічний регламент біологічних речовин у повітрі робочої зони;
  • затверджені наказом МОЗ України від 22.02.2023 № 365: Єдиний перелік біологічних агентів, які становлять або можуть становити небезпеку для здоров’я людини; Порядок оцінки рівня небезпеки впливу біологічних агентів на працівників;
  • затверджені наказом МОЗ України від 03.01.2023 № 8: Граничні біологічні величини хімічних речовин; Порядок проведення оцінки ризиків, пов’язаних із впливом небезпечних хімічних речовин;
  • Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затверджене постановою КМУ від 13.06.1995 № 420 (визначає порядок державної реєстрації хімічних та біологічних речовин (сполук);
  • Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин (НПАОП 0.00-8.11-12).

►Наказ набрав чинності з 12 січня 2024 року.

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»