Моніторинг законодавства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 06.10.2023 № 1055 «Про внесення змін до Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників»

Порядок атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників доповнено розділом «Проведення перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби та її готовності до дій за призначенням», в якому зазначено, що метою перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби та її готовності до дій за призначенням є визначення фактичного стану готовності аварійно-рятувальної служби до реагування на надзвичайні ситуації відповідно до кодів, визначених Національним класифікатором ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», зокрема рівня підготовки рятувальників до виконання аварійно-рятувальних робіт та їх забезпечення аварійно-рятувальним оснащенням і готовності його до застосування.

Перевірка діяльності аварійно-рятувальної служби покладається на ДСНС та її територіальні органи. За результатами перевірки діяльності аварійно-рятувальної служби складається акт за формою згідно з додатком 11 із визначенням оцінки готовності аварійно-рятувальної служби до дій за призначенням: «готова до дій за призначенням», «обмежено готова до дій за призначенням», «не готова до дій за призначенням», який подається для ознайомлення керівництву аварійно-рятувальної служби і затверджується керівником структурного підрозділу апарату ДСНС, до компетенції якого віднесено питання запобігання надзвичайним ситуаціям (заступником керівника територіального органу ДСНС, до компетенції якого віднесено питання запобігання надзвичайним ситуаціям). Акт складається в трьох примірниках: для структурного підрозділу апарату ДСНС (територіального органу ДСНС), що проводив перевірку, для аварійно-рятувальної служби та для міжвідомчої атестаційної комісії.

Постанова від 10.10.2023 № 1067 «Деякі питання внесення інформації до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування»

Установлено, що інформація про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», для внесення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування подається Державними центрами зайнятості до ПФУ починаючи з 1 листопада 2023 року. 

Пенсійному фонду України, Міністерству економіки разом з Державним центром зайнятості доручено забезпечити: до 1 листопада 2023 р. створення технічних можливостей для внесення до реєстру застрахованих осіб інформації відповідно до Порядку; до 31 грудня 2023 р. внесення до реєстру застрахованих осіб наявної інформації про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 47 і 471 Закону України «Про зайнятість населення» та/або одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за період з 1 березня 2020 р. до 1 листопада 2023 р., з використанням механізму, який визначено Порядком.

Також постановою визначено, що Мінекономіки разом з Державним центром зайнятості у разі необхідності зможуть здійснювати перевірки інформації, поданої роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, які здійснювали виплату допомоги по частковому безробіттю та/або одноразової матеріальної допомоги за період з 1 березня 2020 р. до 1 листопада 2023 року.

Постанова від 15.08.2023 № 863 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів»

Положення визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації дезінфекційних засобів, вимоги до заяви про державну реєстрацію засобу, реєстраційного досьє та інших документів, що подаються для державної реєстрації засобу, досліджень (випробувань), необхідних для державної реєстрації засобів, короткої характеристики засобу, листка-вкладки (інструкції з використання та знищення), маркування (етикетки), експертного висновку, зміни умов, зупинення, скасування державної реєстрації засобів, форму та порядок ведення Державного реєстру дезінфекційних засобів.

Державній реєстрації та перереєстрації підлягають засоби, на діючі речовини яких встановлені медико-санітарні нормативи та які призначені для:

• здійснення дезінфекційних заходів в осередках інфекційних хвороб, закладах охорони здоров’я, закладах дошкільної освіти;
• дезінфекції рук медичних працівників;
• профілактичної дезінфекції житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщень, будівель і споруд, транспортних засобів, об’єктів громадського харчування та торгівлі, територій населених пунктів, у місцях масового відпочинку та рекреаційних зонах;
• промислової дезінфекції;
• миття і очищення в побуті та промисловості з дезінфекційними властивостями;
• дезінфекції повітря в приміщеннях, води (крім питної), промислових та побутових стоків;
• знищення переносників збудників інфекційних хвороб (інсектицидні);
• знищення синантропних комах у середовищі життєдіяльності людини;
• відлякування комах;
• знищення гризунів, які є джерелами та переносниками збудників інфекційних хвороб;
• деконтамінації шкіри рук персоналу підприємств харчової та переробної промисловості, громадського харчування, торгівлі.

Застосування та реалізація незареєстрованих засобів забороняється.

Експертизу реєстраційних матеріалів здійснює ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я України» на платній основі.

Після надходження реєстраційних матеріалів Комітет протягом семи робочих днів надає письмово або в електронній формі рахунок на сплату вартості експертних робіт згідно з договором, укладеним між заявником та Комітетом.

Експертиза реєстраційних матеріалів на засіб здійснюється Комітетом протягом строку, що не перевищує 180 календарних днів з дня отримання від заявника всіх документів, визначених п. 10 цього Положення, а також документального підтвердження оплати послуг з проведення експертизи реєстраційних матеріалів засобу. Строк дії державної реєстрації та перереєстрації засобу становить п’ять років.

У додатках до постанови наведено:

• вимоги до реєстраційного досьє на дезінфекційні засоби;
• інформація, яка міститься на етикетці дезінфекційного засобу;
• інформація, яка міститься в проєкті інструкції з використання та знищення дезінфекційного засобу.

► Постанова набрала чинності 1 жовтня 2023 року.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Наказ 31.07.2023 № 627 «Про затвердження Порядку управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж»

У затвердженому Порядку зазначено, що управління ризиками здійснюється з метою ідентифікації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, пов’язаних із діяльністю суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб, запобігання їм, зменшення та мінімізації розміру можливих втрат (збитків).

Основними завданнями під час управління ризиками є:

– створення управлінських механізмів, що забезпечують ефективне управління ризиками;

– виявлення загроз та можливих негативних наслідків, оцінка можливостей запобігання їм або їх мінімізації;

– розроблення та оцінка заходів із мінімізації втрат (збитків) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

– визначення доцільності запровадження превентивних (профілактичних) заходів залежно від витрат на їх реалізацію у співвідношенні до обсягів можливих втрат (збитків) з урахуванням витрат на страхування;

– визначення необхідних ресурсів для мінімізації ризиків, їх оптимальний розподіл;

– розроблення і реалізація комплексу превентивних (профілактичних) заходів, спрямованих на приведення рівня ризиків до прийнятного значення та мінімізацію можливих втрат (збитків);

– моніторинг та аналіз ефективності виконання заходів планів управління ризиками та їх періодичне оновлення.

Під час проведення оцінки ризиків можливе застосування одного або декількох методів, зокрема зазначених у ДСТУ EN IEC 31010:2022 «Керування ризиками – методи оцінки ризиків», ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення» або інших державних стандартах.

З метою оцінки ефективності заходів з управління ризиками суб’єктом управління ризиками проводиться постійний моніторинг, що дозволяє здійснювати контроль за результатами управління ризиками для прийняття відповідних управлінських рішень при подальшому перегляді та оновленні планів управління ризиками, аналізі та оцінці ризику, виборі методів та способів управління.

Критеріями оцінки ефективності заходів з управління ризиками є зменшення:

– кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж; кількості загиблих та постраждалих у них людей;

– співвідношення витрат на реалізацію превентивних (профілактичних) заходів з обсягами завданих втрат (збитків).

У додатку до Порядку затверджено Типову структуру плану управління ризиками, яка передбачає:

– стислий опис та характеристики об’єкта управління ризиками, перелік надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, що мали місце в минулому, оцінка ризиків їх виникнення (за наявності);

– опис відповідних цілей (мета) управління ризиками, у тому числі індикатори і граничні величини для ідентифікації, оцінки та класифікації ризиків;

– результати ідентифікації можливих ризиків;

– наявність або необхідність створення систем протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення;

– наявність засобів моніторингу (системних спостережень) за об’єктами управління ризиками з високим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

– висновки аналізу та оцінки ризиків (у тому числі щодо визначення рівня прийнятного ризику);

– карти загроз і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

– комплекс заходів і послідовність їх виконання, спрямованих на приведення ризиків до прийнятного рівня, та мінімізації можливих наслідків;

– оцінку стану виконання плану управління ризиками;

– пріоритети і спосіб, яким здійснюватиметься моніторинг виконання плану управління ризиками.

► Наказ набирає чинності 27 листопада 2023 року.

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Департамент з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

ЛИСТ від 13.09.2023 р. № 34422-38830/У-05/8-2800/23

Відповідно до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб, який є складовою Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр застрахованих осіб).

Відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі відомостей, що надходять з джерел, зазначених у статті 18 Закону № 2464, зокрема відомостей про платників єдиного соціального внеску (страхувальників), нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, сформованих на підставі даних, поданих страхувальником у складі звітних відомостей.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15 грудня 2020 року № 773) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 р. за № 1304/35587 (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку, для відображення в Додатку 1 до Податкового розрахунку інформації про суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» для працюючих осіб з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях, передбачено використання коду категорії застрахованих осіб 2. Зазначений код необхідно вказати у графі 08 «Код категорії ЗО».

Опрацювання Пенсійним фондом України Податкового розрахунку здійснюється у відповідності до вимог Закону № 2464 та Порядку. Під час опрацювання Додатка 1 до Податкового розрахунку, який у графі 08 «Код категорії ЗО» містить значення 2 та при цьому розмір нарахованого єдиного соціального внеску становить 22%, для страхувальника в квитанції № 2 формується попередження. Звітні відомості, які за результатами опрацювання містять попередження з різних причин, завантажуються до реєстру застрахованих осіб. Звітні відомості, які за результатами опрацювання містять помилки з різних причин, не завантажуються до реєстру застрахованих осіб.

Також звертаємо увагу, що забезпечення відповідності програмного забезпечення, яке використовується страхувальником при складанні звітності, до вимог чинного законодавства, не належить до компетентності Пенсійного фонду України.

З повагою заступник директора Департаменту Олена БОНДАРЕНКО

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

Департамент з питань праці

ЛИСТ від 06.09.2023 р. № 3099/2/2.1-23а

Про розгляд листа

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув лист […] та […] повідомляє.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 46 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.

Згідно зі статтею 4 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про освіту» законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту» передбачено, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Повідомляємо, що надання роз’яснення Закону України «Про освіту» не належить до повноважень Держпраці.

Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.

Враховуючи вищевказане, за педагогічним працівником, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігається попередній середній заробіток та цей час зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

У разі виникнення додаткових питань […] може звернутись до Міністерства економіки України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформативний характер та не встановлюють правових норм.

Директор Володимир ГОНЧАРУК

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ від 14.09.2023 р. № 4706-05/49165-09

Про надання роз’яснення

Міністерство економіки України розглянуло Ваше електронне звернення […] щодо гарантій працівнику-донору у разі донації крові і в межах компетенції повідомляє.

Закон України «Про донорство крові та її компонентів» 25.01.2021 втратив чинність відповідно до частини другої статті 20 Закону України від 30.09.2020 № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (далі – Закон № 931) у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

У разі, якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.

Отже, якщо Ви здали кров у період щорічної відпустки, то саме цю відпустку продовжують на один день.

Обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (зі змінами) (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку в усіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та компенсації за невикористану відпустку) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно з Порядком, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Іншого законодавством не передбачено.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Враховуючи те, що в Україні введено воєнний стан, Мінекономіки мінімізує використання паперового документообігу, у зв’язку з чим відповідь Вам надається електронною поштою.

З повагою заступник Міністра економіки України Тетяна БЕРЕЖНА