Моніторинг законодавства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 29.09.2023 № 1039 «Про утворення Національної ради з питань статистики»

Утворено Національну раду з питань статистики (далі – Національна рада), затверджено її склад та відповідне Положення.

Національна рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, що утворюється Кабінетом Міністрів України для забезпечення сприяння розвитку ефективної та професійно незалежної національної статистичної системи.

Національна рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) проводить аналіз стану справ у процесі реалізації державної політики у сфері статистики;

2) вивчає результати державної статистичної діяльності виробників офіційної статистики;

3) проводить моніторинг стану виконання виробниками офіційної статистики в межах їх компетенції заходів з розвитку офіційної статистики;

4) розглядає довгострокову програму розвитку офіційної статистики, щорічні плани державних статистичних спостережень та вносить Держстату рекомендації і пропозиції до них;

5) розглядає проекти міжнародних угод, у яких передбачено зобовʼязання України щодо організації ефективної, професійно незалежної національної статистичної системи, обміну статистичною інформацією, та подає пропозиції та рекомендації до них Держстату;

6) готує та подає КМУ пропозиції щодо формування пріоритетних напрямів розвитку державної політики у сфері статистики, розвитку ефективної та професійно незалежної національної статистичної системи.

Організаційне та інформаційне забезпечення діяльності Національної ради здійснює Держстат.

Постанова від 29.09.2023 № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725»

Внесено зміни до постанови КМУ від 14.07.2021№ 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників».

Положення застосовується до фахівців (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з фармацевтичною освітою, професіоналів та фахівців у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я, з 1 січня 2024 року.

Працівники сфери охорони здоров’я зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток після:

• отримання документа про вищу освіту за спеціальностями 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 225 «Медична психологія», 228 «Педіатрія» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та сертифіката лікаря-спеціаліста;
• отримання документа про вищу освіту за спеціальностями 223 «Медсестринство», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 227 «Терапія та реабілітація», 229 «Громадське здоров’я» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»;
• отримання документа про вищу освіту за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та сертифіката фармацевта/провізора-спеціаліста;
• отримання документа про вищу освіту, проходження післядипломної спеціалізації та отримання сертифіката спеціаліста за спеціальностями згідно з номенклатурою спеціальностей, затвердженою МОЗ;
• отримання документа про вищу освіту за спеціальностями згідно з номенклатурою спеціальностей, затвердженою МОЗ;
• отримання документа про фахову передвищу освіту за спеціальностями 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 223 «Медсестринство», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я».

Власником системи, у тому числі її програмного забезпечення, є держава в особі МОЗ. Володільцем та розпорядником інформації, що обробляється в системі, є МОЗ. Створення системи забезпечується МОЗ.

Інформація про заходи безперервного професійного розвитку, за проходження яких працівникам сфери охорони здоров’я нараховуються бали безперервного професійного розвитку, повинна міститися на веб-сайті провайдера та в системі.

Перелік інформації про заходи безперервного професійного розвитку, яка вноситься до системи, визначається порядком функціонування системи, затвердженим МОЗ.

Постанова від 22.09.2023 № 1033 «Про утворення Координаційного штабу із оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії»

Утворено Координаційний штаб із оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії та затверджено відповідне Положення.

Надано завдання головам обласних, Київської міської військових адміністрацій утворити в тижневий строк регіональні координаційні штаби із оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії та затвердити положення про них.

Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також інших державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання всіх форм власності (за згодою) з питань оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії.

Координаційний штаб відповідно до покладених на нього завдань:

• координує залучення сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності (за згодою) до здійснення заходів із забезпечення сталої роботи об’єктів критичної інфраструктури та життєзабезпечення населення;
• координує діяльність регіональних координаційних штабів із оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії, їх оперативних груп, що утворюються на базі головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві, та взаємодіє з ними;
• проводить моніторинг заходів щодо оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії;
• подає КМУ розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора та оператора системи (п. 5.2.7 розділу V Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309).

Безпосередній порядок припинення/обмеження передачі електричної енергії споживачам визначає глава 3 розділу ХІ Кодексу системи передачі, відповідно до якої припинення передачі електричної енергії може здійснюватися:

• за заявою Користувача;
• за зверненням електропостачальника;
• за ініціативою Оператора системи передачі;
• за ініціативою Адміністратора комерційного обліку;
• за форс-мажорних обставин.