Моніторинг законодавства

ВЕРХОВНА РАДА

23.08.2023 ухвалено проєкт закону «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (№ 5839)

Передбачає запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО, удосконалення вимог до маркування ГМО-продукції, посилення державного контролю та встановлення відповідальності за порушення законодавства в цій галузі.

Розмежовуються повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у галузі поводження з ГМО. Також удосконалюється система оцінювання ризиків ГМО для здоров’я людини та навколишнього природного середовища.

Закон створений задля гармонізації законодавства України зі законодавством Європейського Союзу. З огляду на це внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він є невіддільною частиною всього комплексу необхідних змін.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 19.08.2023 № 876 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 556»

До Порядку подання декларації про відходи, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2022 № 556, внесено такі зміни:

• дія Порядку не поширюється на домогосподарства;
• •назву Закону України «Про відходи», на яку є посилання в Порядку, замінено назвою «Про управління відходами»;
• змінено поняття «заявник» – утворювач або власник відходів, діяльність якого призводить до утворення небезпечних відходів, або власник відходів, що не є небезпечними, річний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн, які подають щороку декларацію шляхом використання інформаційної системи управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», а також перелік декларацій про відходи – перелік поданих заявником декларацій про відходи, який є складовою підсистеми звітності інформаційної системи управління відходами (не використовується поняття «реєстр декларацій про відходи»);
• декларація подається утворювачами або власниками відходів, діяльність яких призводить до утворення небезпечних відходів, або власниками відходів, що не є небезпечними, річний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн.
• форму Декларації про відходи викладено в новій редакції, згідно з якою вона містить 4 розділи: розділ І «Утворення відходів або набуття права власності на відходи»; розділ ІІ «Збір побутових відходів»; розділ ІІІ «Здійснення операцій з оброблення відходів, зокрема небезпечних»; розділ ІV «Передача відходів» (у попередній редакції були розділи «Показник загального утворення відходів» та «Утворення та напрями передачі відходів».
• п. 4 доповнено абзацом такого змісту:

«Формування декларації припиняється за допомогою програмних засобів системи, якщо зазначені у заяві відомості:

• надані не в повному обсязі;
• не відповідають вимогам арифметичного та формато-логічного контролю.»

► Постанова набирає чинності з 1 січня 2024 року.

Постанова від 19.08.2023 № 880 «Про внесення змін до Технічного регламенту безпеки машин»

Згідно зі змінами Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою КМУ від 30.01.2013 № 62, містить 12 додатків (у попередній редакції було 17 додатків).

• Додаток 1 «Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, які повинні бути виконані під час розроблення та вироблення машин». Внесено дані з додатків 1–6 попередньої редакції. Вимоги структуровано на окремі підрозділи: глава 1.1 «Загальні положення» додатка 1 до нової редакції відповідає пп. 2–8; глава 1.2 «Системи керування» – пп. 9–15; глава 1.3 «Захист від механічних небезпек» – пп. 16–24; глава 1.4 «Необхідні характеристики огорож та захисних пристроїв» – пп. 25–27; глава 1.5 «Ризики від інших небезпек» – пп. 28–43; глава 1.6 «Технічне обслуговування» – пп. 44–48; глава 1.7 «Інформація» – пп. 49–57 додатка 1 до попередньої редакції.

Зазначено, що виробник машини або його уповноважений представник під час розроблення та вироблення машини повинні провести оцінку ризиків та врахувати її результати для усунення небезпек або зменшення їх ризику шляхом застосування відповідних захисних заходів.

Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, які спрямовані на захист навколишнього природного середовища, поширюються лише на машини, призначені для застосування пестицидів. Визначення машин, призначених для застосування пестицидів, наведено в Законі України «Про захист рослин», хоча технічних засобів для застосування пестицидів стосується Закон України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до статті 8 якої технічні засоби застосування пестицидів, на які поширюються вимоги та процедури технічного регламенту щодо безпеки машин, не підлягають державним випробуванням, державній реєстрації та перереєстрації.

До розділу 1 додатка 1 внесено визначення термінів: застосування машини за призначенням; захисний пристрій; обґрунтовано передбачуване застосування машини не за призначенням; небезпека; незахищена особа; огорожа; оператор; ризик (визначення перенесено з розділу «Загальна частина» попередньої редакції).

У розділі 6 додатка 1, що стосується машин, пов’язаних з підійманням людей, термін «піднімальна кабіна» замінено на термін «візок» – частина машини, на якій або в якій люди та/або вантажі утримуються з метою підіймання.

У розділі 6 додатка 1 термін «незавершена машина» замінено на термін «частково завершена машина».

У розділі 7 додатка 1 термін «технічний файл» не використовується під час розгляду частково завершеної машини.

Використано термін «репрезентативна модель машини» без його тлумачення.

• Додаток 2 «Декларації» містить дві частини: частину А «Декларація про відповідність машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин» та частину Б «Декларація про вбудовування частково завершеної машини» (додатки 7 та 8 попередньої редакції).

Декларація про відповідність машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин у разі необхідності повинна містити: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів перевірку або яким схвалено систему управління якістю, а також посилання на національні стандарти та інші нормативні документи, що застосовуються.

Декларація про вбудовування частково завершеної машини повинна містити в тому числі зобов’язання подавати на обґрунтований запит органів виконавчої влади відповідну інформацію про частково завершену машину, яка повинна включати спосіб передачі такої інформації, який не повинен зачіпати прав інтелектуальної власності виробника частково завершеної машини, а також заяву в разі необхідності про те, що частково завершена машина не може бути введена в експлуатацію до того часу, поки кінцева машина, до якої вона повинна бути вбудована, не буде декларована як така, що відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин.

• Технічний регламент доповнено новим додатком 3 «Маркування знаком відповідності технічним регламентам».

Розмір знака відповідності технічним регламентам не повинен бути менше ніж 5 міліметрів (для малогабаритних машин допускається відхилення від зазначеної вимоги). Опис знака відповідності технічним регламентам і Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам затверджені постановою КМУ від 30.12.2015 № 1184.

• Додаток 4 «Перелік категорій машин, до яких повинна застосовуватись одна з процедур оцінки відповідності, що передбачена у пунктах 14 і 15 Технічного регламенту безпеки машин» (додаток 9 попередньої редакції, Перелік без змін).
• Додаток 5 «Орієнтовний перелік пристроїв безпеки» (додаток 10 «Перелік пристроїв безпеки» попередньої редакції, Перелік без змін).
• Додаток 6 «Інструкції із складання частково завершеної машини» (додаток 11 попередньої редакції, Вимоги без змін).
• Додаток 7 «Технічна документація» (додатки 12 та 13 у попередній редакції), містить частину А «Технічний файл на машину» (без змін) та частину Б «Технічна документація на частково завершену машину». Технічна документація на частково завершену машину повинна замість загального опису машини містити загальні креслення частково завершеної машини, а також креслення схем керування; будь-які технічні звіти з результатами випробувань; копію інструкції із складання частково завершеної машини.
• Додаток 8 «Оцінка відповідності із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин» (додаток 14 попередньої редакції). До кожного репрезентативного типу відповідної серії машин виробник або його уповноважений представник повинні скласти технічний файл.
• Додаток 9 «Перевірка типу» (додаток 15 попередньої редакції, Процедура без змін).
• Додаток 10 «Цілковите забезпечення якості» (додаток 16 попередньої редакції, без змін).
• Додаток 11 «Мінімальні критерії, яким повинні відповідати призначені органи з оцінки відповідності» (додаток 17 попередньої редакції, Критерії без змін).
• Доповнено новим додатком 12 «Таблиця відповідності положень Директиви 2006/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 р. щодо машин та внесення змін до Директиви 95/16/ЄС та Технічного регламенту безпеки машин».

На перший погляд, документ істотно змінився: стало 12 додатків замість 17. Але, проаналізувавши Технічний регламент, можна дійти висновку, що його вимоги не зазнали суттєвих змін – нормативний документ модернізований лише структурно. Серед новацій – заміна терміна «піднімальна кабіна», який використовувався щодо машин, пов’язаних з підійманням людей, на термін «візок» – частина машини, на якій або в якій люди та/або вантажі утримуються з метою підіймання, а також заміна терміна «незавершена машина» на термін «частково завершена машина».

Визначено, що виробник машини або його уповноважений представник під час розроблення та вироблення машини повинні провести оцінку ризиків та врахувати її результати для усунення небезпек або зменшення їх ризику шляхом застосування відповідних захисних заходів. В окремому додатку деталізовано питання маркування знаком відповідності технічним регламентам (з посиланням на постанову КМУ від 30.12.2015 № 1184).

Постанова від 22.08.2023 № 893 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю»

Затверджено Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Дія Порядку поширюється на роботодавців, які починаючи з дня набрання чинності цієї постанови працевлаштували особу з інвалідністю І або ІІ групи, яка є застрахованою особою.

Компенсація надається з урахуванням положень ЗУ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Надається за придбані роботодавцем технічні засоби для облаштування робочого місця особи з інвалідністю згідно з наведеним у додатку 1 Переліку допоміжних засобів для облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю.

До Переліку допоміжних засобів для облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю належать:

• меблі та фурнітура для робочих місць;
• допоміжні засоби для фіксації, діставання і захоплення предметів на робочих місцях;
• машини для виробництва і оброблення комерційних товарів;
• вироби для випробувань і моніторингу на робочих місцях;
• допоміжні засоби для організації діяльності офісу, зберігання інформації та управління інформацією на робочих місцях;
• допоміжні засоби для захисту здоров’я і безпеки на робочих місцях;
• допоміжні засоби для навчання управління пристроями введення та поводження із засобами і товарами;
• допоміжні засоби для діяльності та участі, пов’язаних із особистими мобільністю і пересуванням;
• столи;
• меблі для сидіння;
• допоміжні засоби для регулювання висоти меблів;
• допоміжні засоби для регулювання висоти меблів;
• поручні та бруси;
• конструктивні елементи в житлових будинках та інших приміщеннях;
• допоміжні засоби для забезпечення доступності у вертикальному напрямку;
• допоміжні засоби для забезпечення здатності чути;
• допоміжні засоби для відтворення звуку;
• допоміжні засоби для малювання і письма;
• комп’ютери і термінали;
• допоміжні засоби, які записують, відтворюють та відображають звукову і візуальну інформацію;
• допоміжні засоби для дистанційного керування;
• допоміжні засоби для телефонування та телематичного зв’язку;
• програмне забезпечення;
• офісне програмне забезпечення і промислове програмне забезпечення.

Передбачається надання компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць: для осіб з інвалідністю І групи – до 100,5 тис. грн (15 мінімальних зарплат); для осіб з інвалідністю ІІ групи – до 67 тис. грн (10 мінімальних зарплат).

Сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначену ЗУ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Незначна державна допомога – державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ, що діяв на останній день фінансового року (стаття 1 ЗУ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»).

Компенсація надається регіональним центром зайнятості роботодавцю за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю на підставі наведеної в додатку 2 «Заяви про надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю» за формою, яка подається роботодавцем протягом 90 календарних днів з дня працевлаштування особи з інвалідністю.

Суб’єкт господарювання, який має намір отримати компенсацію, надає центру зайнятості відомості про сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої ним протягом останніх трьох років, її форму та мету.

Для суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (стаття 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Якщо ж середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, то необхідно щороку сплачувати до Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції. Наприклад, для підприємств, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (стаття 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

До нормативних документів, що конкретизують вимоги згаданого Закону, належать затверджені постановою КМУ від 31.01.2007 № 70:

• Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету;
• Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування (у редакції постанови КМУ від 05.06.2019 № 466).

Постанова від 19.08.2023 № 884 «Про затвердження Порядку проведення професійної підготовки осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок»

Професійну підготовку можуть проходити фізичні особи, які здобули відповідну вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня вищої освіти, а також мають стаж роботи не менше одного року у сфері енергетики, енергоефективності та енергозбереження, будівництва та архітектури або житлово-комунального господарства та мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок (далі – енергоаудитор).

Енергоаудитори підлягають професійній сертифікації кваліфікаційними центрами, акредитованими Національним агентством кваліфікацій. За результатами професійної сертифікації здійснюється видача сертифіката енергоаудитора будівель шляхом внесення кваліфікаційним центром відповідного запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Строк дії сертифіката енергоаудитора будівель становить 5 років (стаття 9 ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель»).

Крім того, енергоаудитори підлягають професійній атестації відповідно до Порядку проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 600.

Здійснюють професійну підготовку заклади вищої освіти та саморегулівні організації у сфері енергетичної ефективності будівель за програмою, розрахованою на не менш як 18 академічних годин, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм навчання (за умови сплати вартості професійної підготовки).

За результатами проходження професійної підготовки видається довідка про проходження професійної підготовки за формою, встановленою організацією, що здійснює професійну підготовку, в електронній та/або паперовій формі.