Редакція журналу «Охорона праці»

Моніторинг законодавства

02.06.2023

ВЕРХОВНА РАДА

Закон України від 23.02.2023 № 2937-IX «Про колективні угоди та договори»

Закон визначає правові та організаційні засади колективно-договірного регулювання трудових, соціально-економічних відносин, узгодження інтересів сторін соціального діалогу.

Законодавство про колективно-договірне регулювання трудових, соціально-економічних відносин базується на Конституції України і складається із законів України «Про соціальний діалог в Україні», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», законодавства про працю, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Колективні угоди можуть укладатися на таких рівнях соціального діалогу:

  • на національному рівні – генеральна угода;
  • на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;
  • на територіальному рівні – територіальні угоди.

Передбачено процедуру підготовки до ведення колективних переговорів.

Закон визначає зміст колективної угоди, порядок її підписання та приєднання до колективної угоди.

► Закон набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім пункту 5 розділу VІ, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон України від 02.05.2023 № 3063-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки»

Внесено зміни до Кодексу цивільного захисту України. Визначено поняття «засоби цивільного захисту», «пожежа», «пожежна безпека». 

До завдань і обов’язків суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – суб’єкти господарювання) у сфері цивільного захисту належить:

  • розміщення інформації, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі, про заходи безпеки працівників, населення у разі виникнення надзвичайної ситуації, пожежі або іншої небезпечної події та інформування працівників, громадськості про стан пожежної та техногенної безпеки об’єктів нерухомого майна, що перебувають у їх власності або користуванні (крім суб’єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю);
  • забезпечення безперешкодного доступу уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки незалежно від присутності керівника (уповноваженої особи) суб’єкта господарювання;

14-1) забезпечення безперешкодного доступу працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, сил цивільного захисту – для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення пожеж та інших небезпечних подій;

  • розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, у тому числі щодо призначення особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення пожежної безпеки, здійснення контролю за їх виконанням;
  • визначення у разі відсутності керівника уповноваженої особи, яка має бути присутньою під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки;
  • здійснення заходів для забезпечення власних об’єктів нерухомого майна засобами цивільного захисту, у тому числі системами протипожежного захисту;
  • своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність пожежно-рятувальної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території.

Доповнено положеннями про державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту, управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, ліцензування господарської діяльності у сфері цивільного захисту, державний ринковий нагляд щодо засобів цивільного захисту.

Також внесено зміни до Законів «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».

► Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 2 розділу «Прикінцеві положення», який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Указ від 08.05.2023 № 266/2023 «Про День Європи»

Установлено в Україні День Європи, який відзначатиметься щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.

До цього часу День Європи відзначався щорічно у третю суботу травня. Зазначеним Указом визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 19.04.2003 № 339/2003.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 07.04.2023 № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану»

Установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився в період воєнного і надзвичайного стану, чинні:

  • на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях;
  • на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі – перелік);
  • на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.

► Постанова набирає чинності 04.06.2023.

Постанова від 28.04.2023 № 415 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього»

Порядок визначає процедури формування і ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури (далі – Реєстр), включення об’єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об’єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.

Зазначено, що держателем та адміністратором Реєстру є уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України, який здійснює облік, узагальнення, систематизацію, аналіз та надання інформації, яка подається секторальним органом. Користувачами Реєстру є суб’єкти національної системи захисту критичної інфраструктури. Реєстр ведеться в електронній формі. Мовою ведення Реєстру є державна мова. Фінансування створення, ведення та функціонування Реєстру здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної та/або поворотної або безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.

До Реєстру вносяться відомості про:

  • секторальний орган, який подає інформацію;
  • оператора критичної інфраструктури;
  • документ, на підставі якого ідентифіковано та категоризовано об’єкт критичної інфраструктури;
  • об’єкт критичної інфраструктури;
  • погодження (перегляд) паспорта безпеки на об’єкт критичної інфраструктури.

У додатках затверджено форми:

  • Повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури;
  • Повідомлення про погодження (перегляд) паспорта безпеки на об’єкт критичної інфраструктури;
  • Повідомлення про внесення змін до відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури.

Постанова від 28.04.2023 № 420 «Про затвердження Примірного положення про комісію з розгляду скарг»

Затверджене Примірне положення визначає порядок утворення адміністративним органом комісії з розгляду скарг щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу (далі – комісія), організаційні та процедурні засади діяльності комісії.

Основними завданнями комісії є:

  1. розгляд скарги по суті;
  2. перегляд адміністративної справи в повному обсязі, за результатами розгляду якої прийнято адміністративний акт, вчинено процедурну дію та/або прийнято процедурне рішення чи допущено бездіяльність, із забезпеченням перевірки обставин справи, повторним дослідженням доказів та інших матеріалів справи;
  3. ухвалення рішення за результатами розгляду скарги, яке оформлюється висновком, подання його відповідному адміністративному органу.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань має право:

  1. на доступ до інформаційних систем або баз даних адміністративних органів (зокрема, через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування) із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»;
  2. користуватися відомостями, що є в розпорядженні адміністративного органу та стосуються предмета розгляду скарги, витребовувати додатково документи та відомості, що перебувають у розпорядженні адміністративного органу, який прийняв адміністративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедурне рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, збирати додаткові докази;
  3. у разі необхідності заслуховувати пояснення посадової особи адміністративного органу, яка прийняла адміністративний акт, процедурне рішення, вчинила дію чи допустила бездіяльність, що оскаржуються;
  4. у разі необхідності з власної ініціативи або за клопотанням скаржника залучати до участі в засіданні осіб, які сприяють розгляду справи (свідка, експерта, спеціаліста, перекладача).

Члени комісії мають право:

  1. висловлювати власну думку під час розгляду скарг, вносити пропозиції, поправки до проекту висновку комісії;
  2. у разі незгоди із прийнятим комісією рішенням в одноденний строк з дня прийняття такого рішення письмово викладати свою окрему думку, яка долучається до відповідного висновку комісії.

Члени комісії зобов’язані:

  1. особисто брати участь в її засіданні;
  2. не розголошувати відомостей, що стали їм відомі під час розгляду скарг, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах інших осіб;
  3. дотримуватися принципів сумлінності та об’єктивності під час розгляду документів і матеріалів, бути неупередженим під час прийняття рішень;
  4. заявляти самовідвід за наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об’єктивності члена комісії;
  5. брати участь у прийнятті комісією рішень;
  6. підписувати висновок комісії в разі участі в її засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги.

Комісія у своєму висновку за результатом розгляду скарги може рекомендувати адміністративному органу одне з таких рішень:

1) скасувати повністю або частково адміністративний акт та зобов’язати адміністративний орган видати новий адміністративний акт або повторно розглянути справу, а в передбачених законом випадках – самостійно прийняти адміністративний акт;

2) скасувати повністю або частково процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення;

3) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу – без задоволення;

4) визнати дію адміністративного органу протиправною та зобов’язати його:

а) припинити вчинення відповідної дії;

б) усунути наслідки такої дії;

в) виконати іншу дію на вимогу особи;

5) зобов’язати адміністративний орган усунути негативні наслідки, відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну протиправним адміністративним актом, дією чи бездіяльністю адміністративного органу, у порядку, визначеному законом;

6) визнати повністю або частково виконаний адміністративний акт протиправним, якщо його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків.

Діловодство у справах, що розглядаються комісією, ведеться в порядку, встановленому законодавством для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Порядок реєстрації та зберігання справ, зразки форм документів, необхідних для роботи комісії, затверджуються адміністративним органом.

► Постанова набирає чинності одночасно із Законом України «Про адміністративну процедуру», крім пункту 5 Примірного положення про комісію з розгляду скарг, затвердженого цією постановою, який набирає чинності з 01.02.2024 року. Закон України «Про адміністративну процедуру» набирає чинності 15.12.2023.

Постанова від 28.04.2023 № 438 «Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують»

1. Постанова конкретизує вимоги частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо прав потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі – потерпілі) на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я.

Установлено, що:

  • потерпілим, яким згідно з медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) визначено потребу в постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні, надаються соціальні послуги з догляду з урахуванням результатів оцінювання потреб потерпілого в соціальних послугах, проведеного згідно із Законом України «Про соціальні послуги», а потерпілим, щодо яких відповідно до зазначеного медичного висновку визначено потребу в спеціальному медичному догляді, надаються також медичні послуги відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» у межах програми медичних гарантій, зокрема медична послуга з надання мобільної паліативної допомоги (у разі необхідності);
  • потерпілим відповідно до їх індивідуальних потреб надається соціальна послуга з догляду вдома згідно з державним стандартом (далі – соціальні послуги), медичні послуги у межах програми медичних гарантій (у разі необхідності), зокрема медична послуга з надання мобільної паліативної допомоги (у разі необхідності);
  • соціальні послуги надаються юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, які є надавачами соціальних послуг і яких внесено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі;
  • соціальні послуги можуть надаватися потерпілому членом його сім’ї або іншою особою, якщо потерпілий є особою з інвалідністю I групи або особою, яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії чи медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду.

Витрати на надання соціальних послуг потерпілим відшкодовуються за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

2. Затверджено Порядок організації надання деяких соціальних послуг з догляду та медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Порядок визначає механізм організації надання деяких соціальних послуг з догляду, а саме догляду вдома (далі – соціальні послуги з догляду), та медичних послуг у межах програми медичних гарантій, зокрема медичної послуги з надання мобільної паліативної допомоги (у разі необхідності), потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Потерпілий або його піклувальник, інший законний представник, якщо потерпілим є недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена (далі – законний представник потерпілого), із пред’явленням документів, що посвідчують особу, а також документів, що посвідчують родинні зв’язки з потерпілим (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення піклувальником подає до територіального органу Пенсійного фонду України (далі – територіальний орган Фонду) заяву про призначення страхової виплати, в якій зазначає своє місце проживання, та документи, необхідні для призначення страхових виплат, відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

За результатами розгляду зазначених документів територіальний орган Фонду визначає необхідність у підготовці та надсиланні повідомлення про надання соціальних послуг з догляду потерпілому до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Обсяг і зміст соціальної послуги з догляду для кожного потерпілого визначається індивідуально, залежно від його потреб, установлених за результатами визначення ступеня індивідуальних потреб потерпілого, і зазначається в індивідуальному плані надання соціальної послуги догляду вдома, який є невід’ємною частиною договору про надання соціальних послуг з догляду, що здійснюється відповідно до державного стандарту соціальної послуги з догляду вдома, затвердженого Мінсоцполітики.

Тарифи на соціальні послуги, що надаються юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, визначаються відповідно до Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 № 428.

У додатках затверджено форми:

  • Заяви про надання соціальних послуг з догляду членом сім’ї або іншою особою;
  • Повідомлення про надання потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання соціальних послуг з догляду та/або медичних послуг;
  • Договору про надання соціальних послуг з догляду;
  • Договору про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі;
  • Звіту про надані соціальні послуги з догляду потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Постанова від 02.05.2023 № 426 «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки та позбавлення кваліфікаційного сертифіката»

Затверджений Порядок визначає процедуру проведення професійної атестації експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки та позбавлення кваліфікаційного сертифіката.

Професійна атестація проводиться ДСНС на безоплатній основі за результатами складення іспиту з урахуванням професійних стандартів, а в разі їх відсутності – кваліфікаційних вимог (характеристик). До професійної атестації допускаються особи, які мають ступінь вищої освіти бакалавра, спеціаліста або магістра за спеціальністю «Пожежна безпека» або «Цивільна безпека» та стаж роботи за фахом не менше ніж 5 років.

Для проведення професійної атестації кандидат подає до ДСНС заяву на проведення професійної атестації в паперовій або електронній формі через офіційний вебсайт ДСНС. До заяви додаються відповідні документи та стислий звіт про професійну діяльність, що містить інформацію про місця роботи та посади, час роботи, який включено до стажу за фахом, а також приклади виконаних послуг (робіт), що є підтвердженням наявності досвіду виконання робіт за напрямом професійної атестації, з підтвердними документами, засвідченими у встановленому порядку (експертні звіти, висновки, акти (перевірок (обстежень), інспектування, аудиту об’єктів суб’єктів господарювання), а також документи, що підтверджують участь у розробленні нормативних документів та/або нормативно-правових актів у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Іспит проводиться з використанням програмних засобів та включає виконання не менше 50 тестових завдань і не менше трьох ситуаційних завдань.

Зразки тестових та ситуаційних завдань, інформація про дату, час та місце проведення іспиту, відомості про кандидатів, які успішно склали іспит, оприлюднюються на офіційному вебсайті ДСНС.

Іспит вважається складеним за умови надання виконавцем не менше 70 відсотків правильних відповідей тестових завдань та виконання двох ситуаційних завдань з оформленням відповідного протоколу комісії.

Кандидатам, які пройшли професійну атестацію, видається кваліфікаційний сертифікат із внесенням запису до відповідного реєстру, держателем якого забезпечує ДСНС. З дня внесення відповідного запису до реєстру кандидати, які пройшли професійну атестацію, набувають права на проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки.

Підвищення кваліфікації експертами проводиться не рідше ніж один раз на 5 років. Також Порядком передбачено підстави для анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Документи, подані для проведення професійної атестації та позбавлення кваліфікаційного сертифіката, зберігаються не менше ніж 10 років.

Постанова від 02.05.2023 № 436 «Про затвердження Порядку проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки»

Затверджений Порядок визначає механізм організації та проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки, який полягає в аналізі стану діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки будинків, споруд, у тому числі об’єктів будівництва, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та форми власності, територій, систем (засобів) протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інших систем, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов’язані, зовнішнього (внутрішнього) протипожежного водопостачання, вогнезахисту та блискавкозахисту (далі – об’єкт аудиту).

Основними напрямами аудиту є:

  • аналіз відповідності вимогам законодавства організаційно-розпорядчих, проектних та технічних документів з питань пожежної та техногенної безпеки; якості навчання персоналу (працівників) правил пожежної та техногенної безпеки; здійснення інших заходів, передбачених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань пожежної і техногенної безпеки;
  • огляд (обстеження) об’єкта аудиту щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Організація, що проводить аудит, повинна бути внесена до відповідного реєстру та мати атестат про акредитацію Національного агентства з акредитації відповідно до вимог стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17020:2019 «Оцінка відповідності. Вимоги до роботи різних типів органів з інспектування (в частині проведення робіт у сфері пожежної та техногенної безпеки)».

Аудит проводиться відповідно до цивільно-правового договору, укладеного між організацією, що проводить аудит, та суб’єктом аудиту або уповноваженою ним особою згідно з вимогами законодавства за зверненням суб’єкта аудиту. Проведення аудиту не тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.

Аудит проводиться не пізніше 45 днів після отримання відповідного звернення суб’єкта аудиту або уповноваженої ним особи до організації, що проводить аудит, відповідно до законодавства. Строк проведення аудиту не може перевищувати 10 робочих днів.

Аудит складається з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного. Акт складається в паперовій формі у трьох примірниках. За результатами проведення аудиту об’єктів аудиту, які розташовані за різними адресами одного суб’єкта аудиту, складаються окремі акти, якщо інше не визначено цивільно-правовим договором.

У разі наявності технічної можливості акт складається, надсилається та зберігається в електронній формі в установленому законодавством порядку. Акт є дійсним протягом трьох місяців з дня його складення.

У додатку затверджено Орієнтовний перелік засобів вимірювальної техніки та обладнання, що застосовуються під час проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки.

До відома: Типову форму акта, складеного за результатами проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки, затверджено наказом від 22.12.2022 № 838. Вона містить розділи «Опис виявлених порушень вимог законодавства» та «Опис обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню аудиту».

Постанова від 05.05.2023 № 452 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я»

Внесено зміни до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 306 «Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я».

Постанова від 09.05.2023 № 455 «Про внесення змін до переліку секторів критичної інфраструктури»

Внесено зміни до переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою КМУ від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури», доповнено позицію «Харчова промисловість та агропромисловий комплекс» у графі «Тип основної послуги» новими абзацами такого змісту:

«виробництво ветеринарних препаратів

експлуатація елеваторів».

У зв’язку з цим абзац другий слід вважати абзацом четвертим.

Постанова від 09.05.2023 № 458 «Про затвердження Порядку одержання посвідчення про право роботи з пестицидами»

Затверджений Порядок визначає механізм одержання посвідчення про право роботи з пестицидами особами, діяльність яких пов’язана з організацією робіт із зберігання та/або застосування пестицидів або з проведенням робіт з їх транспортування, зберігання, застосування, а також з торгівлею пестицидами.

Навчання з питань безпечного поводження з пестицидами (далі – навчання) та тестування за його результатами проводяться територіальними органами Держпродспоживслужби відповідно до Програми навчання осіб, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням, торгівлею пестицидами, затвердженої Мінагрополітики за погодженням з МОЗ, Міндовкілля і Держпраці. Навчання проводиться на платній основі відповідно до поданої Заяви (додаток 3 до Порядку) в очній (у приміщенні територіального органу Держпродспоживслужби або в іншому місці, узгодженому з Держпродспоживслужбою) або дистанційній формі (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій).

За результатами перевірки знань і навичок, набутих під час навчання, територіальним органом Держпродспоживслужби видається в паперовій формі або у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи, Посвідчення про право роботи з пестицидами (додаток 1 до Порядку) за наявності Свідоцтва про проходження навчання (додаток 2 до Порядку) та за умови досягнення особою 18 років. Строк дії свідоцтва про навчання та посвідчення становить 2 роки з дати видачі.

Констатовано, що особи, діяльність яких пов’язана з використанням пестицидів, повинні проходити медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ.

Анульовано форми: Медична книжка особи, яка працює з пестицидами і агрохімікатами (додаток 3), та Наряд на виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами (додаток 4), які містилися в попередній редакції постанови (постанова КМУ від 18.09.1995 № 746). Згідно з попередньою редакцією строк дії посвідчення становив три роки, передбачалося щорічне підвищення кваліфікації. Однією з умов видачі посвідчення було визначено відсутність протипоказань за станом здоров’я для виконання роботи. Натомість аналогічні форми передбачено в Державних санітарних правилах «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» (ДСП 8.8.1.2.001-98).

► Постанова набирає чинності з 28.06.2023 року, з цієї ж дати, відповідно, втрачає чинність постанова КМУ від 18.09.1995 № 746.

Постанова від 09.05.2023 № 467 «Про внесення зміни у додаток до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам»

Передбачено тривалість щорічної основної відпустки завідувачам територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності і їх заступникам, начальникам (директорам) навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, його заступникам строком 42 дні.

Постанова від 09.05.2023 № 470 «Про координаційні центри підтримки цивільного населення»

Затверджено Типове положення про Координаційний центр підтримки цивільного населення при обласній, Київській та Севастопольській міській державній (військовій) адміністрації.

Рекомендовано обласним міським державним (військовим) адміністраціям, органам місцевого самоврядування до 1 липня 2023 р. утворити координаційні центри підтримки цивільного населення та затвердити положення про зазначені центри з урахуванням Типового положення, затвердженого цією постановою.

Координаційний центр підтримки цивільного населення є консультативно-дорадчим органом при обласній державній (військовій) адміністрації, який утворюється для підтримки та координації надання допомоги населенню, постраждалому внаслідок збройного конфлікту, зокрема внутрішньо переміщеним особам, ветеранам війни, особам з інвалідністю внаслідок війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, іншим постраждалим особам, забезпечення ефективної взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, представництвами в Україні міжнародних гуманітарних організацій під час вирішення питань щодо соціального захисту, забезпечення житлом та зайнятості постраждалого населення, надання психосоціальної, медичної та правової допомоги постраждалому населенню.

Постанова від 12.05.2023 № 488 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації»

Затверджений Порядок визначає процедуру проведення технічної інвентаризації закінчених будівництвом об’єктів та об’єктів незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт. Дано визначення 56 термінів.

До об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, належать 14 категорій об’єктів нерухомого майна. Технічна інвентаризація може проводитися на підставі договору та судового рішення. Етапи технічної інвентаризації:

  • підготовка до обстеження об’єкта нерухомого майна;
  • обстеження об’єкта нерухомого майна;
  • проведення вимірювальних робіт;
  • визначення конструктивних елементів об’єктів нерухомого майна;
  • оформлення результатів технічної інвентаризації.

Конкретизовано проведення етапів технічної інвентаризації, а також особливості проведення технічної інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, щодо яких набуте право на виконання будівельних робіт; повторної технічної інвентаризації; технічної інвентаризації машино-місць (площа частини нежитлового приміщення, призначена для розміщення транспортного засобу), захисних споруд та споруд подвійного призначення.

Наведено обов’язки замовника та виконавця робіт, а також умови припинення проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна.

Оформлення результатів технічної інвентаризації здійснюється шляхом виготовлення інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів з використанням Реєстру будівельної діяльності в електронній та/або паперовій формі відповідно до законодавства. Визначено склад, зміст інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів. Форми інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічного паспорта наведено в додатках.

Договори про проведення технічної інвентаризації та пов’язані з ними матеріали, виготовлені в паперовій формі, зберігаються до внесення їх електронних копій до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але не менше ніж 10 років з дати їх проведення.

Постанова від 12.05.2023 № 483 «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі»

Постановою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі (далі – Порядок № 1) та Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі (далі – Порядок № 2).

Дія Порядку № 1 поширюється на постійних лісокористувачів, власників лісів, установи природно-заповідного фонду, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють заготівлю деревини в лісах України.

Лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого:

  • здійснюється заготівля деревини в лісах України;
  • ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини, встановлюються строки здійснення заготівлі деревини та її вивезення, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також ведеться облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню;
  • видається сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів;
  • ведеться облік рентної плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. 

У Порядку № 1 визначено перелік документів для видачі лісорубного квитка (строком на один календарний рік) на: рубки головного користування; рубки формування і оздоровлення лісів (крім санітарних рубок) та/або здійснення інших заходів з формування і оздоровлення лісів; вибіркові та суцільні санітарні рубки, а також на здійснення інших заходів, не пов’язаних з веденням лісового господарства. Заява на видачу лісорубного квитка та додані до неї документи, сформовані, підписані та подані за допомогою засобів Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та/або Порталу Дія, вважаються отриманими з моменту накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника. Лісорубний квиток в електронній формі містить обов’язкове посилання на Єдину державну систему електронного обліку деревини у вигляді QR-коду. Визначено підстави для прийняття рішення про відмову у видачі та анулювання лісорубного квитка.

Порядок № 2 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі. Вимоги щодо подачі сертифіката такі ж, як для Порядку № 1. Форма заяви на видачу сертифіката визначає Міндовкілля. Сертифікат є обов’язковим документом для здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Визначено підстави для прийняття рішення про відмову у видачі та анулювання сертифіката. Сертифікат містить обов’язкове посилання на Єдину державну систему електронного обліку деревини у вигляді QR-коду.

Експериментальний проект підлягає реалізації з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р. Координатором експериментального проекту визначено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, учасниками – Державне агентство лісових ресурсів, Міністерство цифрової трансформації, постійних лісокористувачів та власників лісів.

Розпорядження від 05.05.2023 № 411-р «Про підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія»

Схвалено проект Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія.

Уповноважено Міністра внутрішніх справ Клименка Ігоря Володимировича підписати зазначену Угоду.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Наказ від 22.02.2023 № 365«Про затвердження Порядку оцінки рівня небезпеки впливу біологічних агентів на працівників та Єдиного переліку біологічних агентів, які становлять або можуть становити небезпеку для здоров’я людини»

Згідно із затвердженим Порядком оцінка рівня небезпеки впливу біологічних агентів проводиться для того, щоб дозволити суб’єкту господарювання, який провадить діяльність з обігу біологічних агентів, ефективно вживати заходи, необхідні для захисту безпеки і здоров’я працівників.

Заходи направлені на захист безпеки і здоров’я працівників:

  1. запобігання професійним ризикам;
  2. інформування працівників;
  3. навчання працівників;
  4. організацію та засоби здійснення необхідних заходів профілактики.

Для проведення оцінки рівня небезпеки впливу біологічних агентів суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з обігу біологічних агентів, утворює комісію у складі не менше 3 осіб. Членами комісії можуть бути працівники відповідної сфери діяльності, які мають стаж роботи не менше 5 років за відповідною професією (спеціалізацією).

Порядок визначає механізм оцінки рівня небезпеки впливу біологічних агентів на працівників, які на робочих місцях здійснюють діяльність під час якої існує можливість впливу біологічних агентів або існує ймовірність такого впливу.

У додатку до Порядку визначено шкалу оцінки ризиків.

Затверджений Єдиний перелік включає тільки ті біологічні агенти, які здатні інфікувати людину.

Біологічні агенти поділяються за чотирма групами небезпеки відповідно до рівня їх інфекційної загрози:

  1. група 1 – біологічні агенти, не здатні спричинити захворювання людини;
  2. група 2 – біологічні агенти, що здатні спричинити захворювання людини і можуть бути небезпечними для працівників, проте не здатні переносити інфекцію і проти яких існують профілактичні та лікарські засоби;
  3. група 3 – біологічні агенти, що здатні спричинити небезпечні захворювання, являють серйозну небезпеку для працівників і можуть переносити інфекцію, але проти яких, як правило, існують профілактичні та лікарські засоби;
  4. група 4 – біологічні агенти, що здатні спричинити серйозні захворювання людини і являють велику небезпеку для працівників і для суспільства через здатність швидко поширюватись і проти яких, як правило, відсутні засоби профілактики.

Суб’єкту господарювання, який проводить діяльність з обігу біологічних агентів, необхідно провести заходи щодо оцінювання забруднення (приміщень та обладнання) такими біологічними агентами з урахуванням властивостей, активності і кількості цих агентів з позицій визначення можливості не вживати таких заходів у певних обставинах.

У цьому Єдиному переліку спеціально позначені випадки, коли:

  1. біологічні агенти потенційно здатні викликати алергічні або токсичні реакції;
  2. наявні діючі вакцини;
  3. список працівників, що зазнали впливу біологічних агентів, зберігається більше ніж 10 років після закінчення останнього зареєстрованого випадку впливу.

Наказ від 23.03.2023 № 540 «Про затвердження Граничних та робочих значень шумового впливу на робочому місці»

Граничні та робочі значення шумового впливу на робочому місці (далі – значення шуму) встановлюють значення граничної та діючої експозиції для денного рівня шумової експозиції і пікового звукового тиску та є обов’язковими для всіх видів трудової діяльності, де працівники під час виконання робіт зазнають або можуть зазнавати впливу шуму, або існує потенційна можливість такого впливу.

Значення шуму повинні застосовуватися разом з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Конкретизовано значення таких термінів:

  • верхнє значення діючої експозиції – LEX, 8 год. = 85 дБА; Pпік = 140 Па (137 дБС, відносно 20 мкПа);
  • гранична експозиція – LEX, 8 год. = 87 дБА; Pпік = 200 Па (140 дБС, відносно 20 мкПа);
  • денний рівень шумового впливу – визначається відповідно до ДСТУ ISO 9612:2008 «Акустика. Настанови щодо вимірювання та оцінювання експозиції шуму у виробничому середовищі»;
  • нижнє значення діючої експозиції – LEX, 8 год. = 80 дБА; Pпік = 112 Па (135 дБС, відносно 20 мкПа);
  • пікове значення звукового тиску – визначається відповідно до ДСТУ ISO 9612:2008;
  • середньотижневий рівень шумового впливу – визначається відповідно до ДСТУ ISO 9612:2008.

При порівнянні з граничним значенням експозиції її фактичного рівня на робочому місці потрібно враховувати послаблення звуку протишумовими засобами індивідуального захисту працівника. При визначенні діючої шумової експозиції ефект захисних засобів не враховується.

Якщо значення рівня шумового впливу в різні дні тижня помітно відрізняються один від одного, для визначення граничних і діючих значень експозиції шуму слід користуватись замість денного рівня шумового впливу середньотижневим рівнем шумового впливу, за умови, що тижневий рівень шумового впливу не перевищує граничної експозиції, що становить 87 дБА, та здійснені заходи, необхідні для зниження до мінімуму ступеню ризику під час роботи.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Наказ від 13.03.2023 № 184 «Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони»

Затверджений Порядок визначає умови та особливості організації і проходження підготовки, перепідготовки членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони (далі – члени ДПО), добровільно утворених органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, суб’єктами господарювання та іншими юридичними особами.

Підготовка членів ДПО – організований процес формування та розвитку компетентностей, необхідних для здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж, їх гасіння, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, який не потребує присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня у встановленому законодавством порядку.

Підготовка, перепідготовка членів ДПО здійснюється в закладах освіти ДСНС, що провадять освітню діяльність у сфері вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до законодавства.

Після проходження підготовки, перепідготовки заклад освіти ДСНС організовує перевірку знань, умінь та навичок членів ДПО, яка проводиться у формі теоретичного екзамену (тестування) та оцінювання практичної підготовленості.

Особі, яка успішно пройшла підготовку, перепідготовку та перевірку знань, видається посвідчення про проходження підготовки, перепідготовки членом пожежно-рятувального підрозділу для забезпечення добровільної пожежної охорони за формою згідно з додатком до цього Порядку

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Наказ від 09.03.2023 № 1268 «Про затвердження Мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі»

Затверджені Мінімальні вимоги встановлюють загальні вимоги до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі; розроблені на основі Директиви Ради 92/58/ЄЕС від 24.06.1992 про мінімальні вимоги до знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі (дев’ята окрема Директива у значенні частини 1 статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС).

Мінімальні вимоги не поширюються на знаки, що:

  • використовуються у сфері регулювання автомобільного, залізничного, внутрішнього водного, морського і повітряного транспорту;
  • пов’язані з уведенням в обіг на ринок небезпечних речовин, сумішей, виробів і устатковання;
  • використовуються аварійно-рятувальними підрозділами під час проведення ними аварійно-рятувальних робіт у зонах надзвичайних ситуацій.

Роботодавець повинен:

  1. забезпечити встановлення знаків безпеки відповідно до цих Мінімальних вимог, загальних мінімальних вимог до знаків безпеки та здоров’я на роботі (додаток 1), мінімальних вимог до вказівних знаків (додаток 2), мінімальних вимог до знаків на контейнерах і трубопроводах (додаток 3), мінімальних вимог для позначення місця розташування устатковання для боротьби з пожежею (додаток 4), мінімальних вимог для позначення перешкод, небезпечних місць і шляхів пересування транспортних засобів (додаток 5), мінімальних вимог до світлових знаків (додаток 6), мінімальних вимог до звукових сигналів (додаток 7), мінімальних вимог до вербального спілкування (додаток 8) та мінімальних вимог до сигналів, що подаються за допомогою рук (додаток 9), якщо немає можливості усунути або достатньо обмежити небезпеку шляхом застосування методів колективного захисту або вжиття заходів до організації праці, запровадження безпечних технологічних процесів і методів роботи;
  2. з урахуванням цих Мінімальних вимог для позначення перешкод, небезпечних місць і шляхів пересування транспортних засобів, що визначені в додатку 5 до цих Мінімальних вимог, установити у своїх приміщеннях і робочих зонах знаки для автодорожнього, залізничного і повітряного транспорту, а також внутрішнього і морського судноплавства, якщо це необхідно для зазначених видів транспорту;
  3. забезпечити відповідне навчання працівників та надання їм відповідних інструкцій, пов’язаних із знаками безпеки, зокрема, що містять описи значення знаків безпеки, особливо знаків, які містять слова, та прийнятні загальні і спеціальні правила дій (поведінки);
  4. надавати працівникам та/або їх представникам інформацію про всі заходи, які повинні вживатися у зв’язку з використанням знаків безпеки;
  5. проводити консультації з працівниками та/або їх представниками та надавати їм можливість брати участь у прийнятті питань, пов’язаних із дотриманням цих Мінімальних вимог.

► Наказ набирає чинності 12.08.2023. (Наказ набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування, крім пункту 2 розділу ІІ Мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі, затверджених цим наказом, який набирає чинності через три місяці з дня набрання чинності цим наказом.)

Думку експерта щодо наказу Мінекономіки від 09.03.2023 № 1268 читайте у статті А. Севрука «Знову за рибу гроші» в  журналы №6/2023 (с. 26).

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»