Моніторинг законодавства

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

Наказ від 27.02.2023 № 36 «Про затвердження Порядку повідомної реєстрації заходів державного нагляду (контролю) з питань, віднесених до повноважень Держпраці, заходів державного ринкового нагляду, консультувань на робочих місцях з метою забезпечення роботодавців та їх працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням, а також консультувань суб’єктів господарювання та користувачів (споживачів) нехарчової продукції з питань здійснення державного ринкового нагляду, порядку введення в обіг та надання продукції на ринку»

У затвердженому Порядку визначено процедуру реєстрації заходів державного нагляду (контролю) з питань, віднесених до повноважень Держпраці, заходів державного ринкового нагляду та консультувань на робочих місцях, що плануються проводитись посадовими особами Держпраці та її міжрегіональних територіальних органів у журналі «Повідомна реєстрація» системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet».

До Порядку затверджено форми:

• реєстрації заходів державного нагляду (контролю) з питань, віднесених до повноважень Держпраці, заходів державного ринкового нагляду та консультувань на робочих місцях з метою забезпечення роботодавців та їх працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням, а також консультувань суб’єктів господарювання та користувачів (споживачів) нехарчової продукції з питань здійснення державного ринкового нагляду, порядку введення в обіг та надання продукції на ринку;
• Індекси апарату Держпраці, міжрегіональних територіальних органів Держпраці, які використовуються під час реєстрації заходів у журналі «Повідомна реєстрація».

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Наказ від 17.02.2023 № 952 «Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки»

Суб’єкти господарювання визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

1. здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення КМУ (відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні») або Мінекономіки;
2. здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки;
3. отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів згідно із Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», Порядком реалізації експериментального проекту щодо надання на конкурсних засадах фінансової підтримки стартапам в Україні, у тому числі в сфері інформаційних технологій, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2022 № 736, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою КМУ від 21.06.2022 № 738, Порядком надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2022 № 739, у 2022–2023 роках;
4. виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше ніж 6 місяців;
5. перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
6. середня заробітна плата працівників підприємства, установи, організації, що здійснює діяльність у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки, складає не нижче середньої заробітної плати по країні помноженої на коефіцієнт 1,5;  провадження діяльності на території трьох і більше областей України, у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки;
7. провадження виду виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств, установ, організацій в матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг, у сфері, формування та/або реалізацію політику якої забезпечує Мінекономіки.

ПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Постанова від 01.02.2023 № 6-1 (зареєстровано в Мін’юстиції України 02.03.2023 за № 382/39438) «Про затвердження Типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядку його укладення»

Затверджено форму Типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка містить шість розділів: «Загальні положення»; «Предмет договору»; «Права та обов’язки Сторін»; «Порядок сплати та зарахування страхових внесків»; «Відповідальність сторін»; «Інші умови».

Затверджено Порядок укладення типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який визначає механізм укладення типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який може бути укладений лише особою (на користь особи), яка досягла 16-річного віку (крім особи, інформація про яку відсутня в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку) та не належить до осіб, яким призначено пенсію в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

У додатку визначено відповідну форму Заяви про приєднання до типового договору. Доступ до форм та іншої необхідної інформації – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду за офіційною адресою в мережі Інтернет: «https:portal.pfu.gov.ua».

Для укладення Договору особі, що виявила намір його укласти, необхідно:

• подати запит, який містить такі дані про особу, яка укладає (у разі укладення Договору на користь третьої особи – також про особу, на користь якої укладається Договір):

– прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

– дата народження;

– реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

– підтвердити, що особа досягла 16-річного віку та не належить до осіб, яким призначено пенсію у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а також ознайомлення та згоду з умовами Договору шляхом проставлення позначки у відповідних полях.    

Інформація про укладання Договору, облік сплачених страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зарахування до страхового стажу та заробітної плати (доходу), з якого обчислюється пенсія, відображається в особистому електронному кабінеті застрахованої особи, на користь якої сплачено внески, на вебпорталі.

Пенсійний фонд України
Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг
ЛИСТ

від 28.02.2023 р. № 2800-030401-8/10221

Розглянувши Ваш інформаційний запит […] щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності найманому працівнику у період проходження військової служби за контрактом […], Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1105 з 01.01.2023 уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі – уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Статтею 11 Закону № 1105 визначено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Частиною першою статті 12 Закону № 1105 передбачено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Отже, військовослужбовців не віднесено до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і вони не набувають права на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності від Пенсійного фонду України.

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною другою статті 57 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145) передбачено, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Отже, у зв’язку з тим, що статтею 57 Закону № 2145 не передбачено втрати за основним місцем роботи збереженої середньої заробітної плати під час проходження військової служби за контрактом педагогічного працівника, а отже компенсація втраченої заробітної плати від Пенсійного фонду України за час хвороби такому працівнику не здійснюється.

З повагою

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг Світлана ЗАРУБІНА

Пенсійний фонд України
Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг
ЛИСТ

від 27.02.2023 р. № 2800-030401-8/10042

Розглянувши в межах компетенції Ваш інформаційний запит […] про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листка непрацездатності, сформованого на час проходження медогляду працівника, Пенсійний фонд України повідомляє.

<…>

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Частиною першою статті 15 Закону визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків:

1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) догляд за хворою дитиною;

3) догляд за хворим членом сім’ї;

4) догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;

6) карантин, встановлений уповноваженими відповідно до закону органами;

7) перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;

8) тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

9) надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я.

Водночас частиною першою статті 23 Закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Також слід зазначити, що підпунктом 4 пункту 2 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 № 189, передбачено, що лікарі суб’єктів господарювання видають документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність особи для пред’явлення за місцем вимоги у вигляді довідки довільної форми, засвідченої підписом лікаря й печаткою суб’єкта господарювання, особам, які проходять обстеження у суб’єктів господарювання за направленням військових комісаріатів.

З урахуванням наведеного надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за період проходження обстеження за направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки не передбачено нормами Закону.

<…>

З повагою

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг Світлана ЗАРУБІНА

Пенсійний фонд України
Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг
ЛИСТ

від 24.02.2023 р. № 2800-030401-8/9537

Розглянувши Ваш інформаційний запит від […] щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності найманому працівнику у період проходження військової служби […], Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Частиною першою статті 12 Закону № 1105 визначено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Варто врахувати те, що абзацом четвертим пункту 3 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.06.2021 № 1066, визначено, що тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи.

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи те, що у працівника, за яким на період військової служби зберігається лише місце роботи і посада, не настає стан тимчасової непрацездатності у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом військової служби, а також не відбувається втрати заробітної плати за такий період, допомога по тимчасовій непрацездатності за місцем збереження місця роботи і посади не надається.

Водночас для військовослужбовців діють інші норми соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності. Так, абзацом другим пункту 9 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, визначено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

З повагою

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг Світлана ЗАРУБІНА