Моніторинг законодавства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 28.02.2023 № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я»

Затверджено Порядок, який встановлює механізм функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів та встановлення їх меж та механізм визначення надкластерних, кластерних, загальних та інших видів закладів охорони здоров’я, що входять до спроможної мережі закладів охорони здоров’я відповідного госпітального округу. Госпітальні округи з поділом на госпітальні кластери функціонують з метою забезпечення територіальної доступності до якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню. Межами госпітального кластеру, в яких він функціонує, є район.

У госпітальному кластері може бути визначено більше ніж один кластерний заклад охорони здоров’я з розрахунку не менше ніж 120 тис. осіб, що обслуговуються кожним кластерним закладом охорони здоров’я, з урахуванням територіальної доступності населення до медичного обслуговування та спроможності таких закладів забезпечити медичне обслуговування населення відповідно до мінімального (базового) переліку напрямів медичного обслуговування згідно з додатком до цього Порядку.

Постанова від 03.03.2023 № 185 «Про затвердження Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності»

Затверджений Порядок визначає процедуру проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України (далі – ПФУ), перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і медичних висновків, що є підставою для їх формування. Перелік уповноважених посадових осіб територіального органу ПФУ та/або уповноважених лікарів, а також порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності та форма довідки про перевірку затверджуються правлінням ПФУ. Перевірка медичних висновків проводиться виключно уповноваженими лікарями, перелік яких формується та оприлюднюється щороку.

Підставами для прийняття територіальним органом ПФУ рішення щодо проведення перевірки листків непрацездатності є:

• виявлення невідповідностей шляхом проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи ПФУ;
• повідомлення від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку за результатами здійснення заходів з верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я;
• звернення страхувальника (роботодавця);
• звернення застрахованої особи щодо обґрунтованості виданого їй листка непрацездатності;
• запити правоохоронних органів та рішення суду.

За результатами проведення перевірки медичного висновку уповноважений лікар формує висновок про результати перевірки, а за результатами перевірки листка непрацездатності уповноважена посадова особа територіального органу ПФУ формує довідку про перевірку. Висновок і довідка формуються в електронній системі охорони здоров’я.

Неправомірні дії або рішення уповноваженої посадової особи територіального органу ПФУ щодо перевірки листка непрацездатності можуть бути оскаржені в порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи ПФУ, а також у судовому порядку.

Постанова від 24.02.2023 № 160 «Про внесення змін до технічних регламентів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1062 і від 24 лютого 2016 р. № 163»

Внесено зміни до Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних при­ладів, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1062: до переліку Законів України, які дають визначення термінів, додано Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Також внесено зміни до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2016 № 163. Зазначено, що вимоги Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1077, у частині завадостійкості до електромагнітних завад не застосовуються до засобів вимірювальної техніки. Терміни «акредитація», «національний орган з акредитації» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»; терміни «будівлі житлові», «будівлі нежитлові», «будівлі підприємств легкої промисловості», «будівлі торговельні» вживаються відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Крім того, усунено неточності, що були допущені в попередній редакції.

Зміни набирають чинності через шість місяців з дня опублікування постанови.

Постанова від 21.02.2023 № 154 «Про затвердження Технічного регламенту аерозольних розпилювачів»

Дія Технічного регламенту поширюється на аерозольні розпилювачі – продукцію, що складається з ємності одноразового використання, виготовленої з металу, скла або пластмаси, яка містить стиснений, зріджений або розчинений під тиском газ із рідиною, пастою або порошком чи без них, і оснащеної випускним пристроєм, який вивільняє її вміст у вигляді твердих чи рідких частинок, завислих у газі, піні, пасті чи порошку, або в рідкому чи газоподібному стані (крім аерозольних розпилювачів із максимальною місткістю до 50 мл, а також аерозольних розпилювачів із металевими ємностями місткістю не більше ніж 1000 мл; розпилювачів зі скляними ємностями місткістю не більше ніж 150 (220) мл та пластмасовими ємностями).

У додатку 1 надано визначення використовуваних термінів; вимоги щодо конструкції та оснащення; маркування; спеціальних положень стосовно аерозольних розпилювачів з металевими, скляними та пластмасовими ємностями; вимоги щодо випробувань (зокрема, випробування аерозолів на займистість) з прикладами контрольних випробувань. У додатку 2 визначено форму символу «ɜ» (перевернутий епсилон), що має бути на кожному аерозольному розпилювачі. У додатку 3 наведено Таблицю відповідності положень Директиви Ради 75/324/ЄЕС та положень Технічного регламенту.

Постанова від 17.02.2023 № 157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178»

Внесено зміни до постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Конкретизовано вимоги, що стосуються заборони здійснювати замовникам публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь.

Зазначено, що в разі виконання сторонами договору про закупівлю товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, та робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, передбачено обов’язкове оприлюднення Звіту про виконання цього договору (внесення змін до цього договору) з використанням електронного каталогу, що містить інформацію про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження постачальника (виконавця робіт, надавача послуг). Змінено умови придбання замовником товарів і послуг шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Зокрема, придбання на таких умовах здійснюється, коли:

• замовник перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю;
• замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг пов’язані з проведення певних заходів мобілізації та цивільного захисту;
• здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури, що віднесені до I або II категорії критичності (у разі неможливості дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником);
• здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів, а також для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів.
• У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для ліквідації наслідків бойових дій в умовах воєнного стану здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу без застосування електронних процедур закупівель, у разі неможливості дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, при цьому Звіт про виконання договору про закупівлю не оприлюднюється замовником в електрон­ній системі закупівель.

Замовники та постачальники (виконавці робіт, надавачі послуг) можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника (може зазначатися тільки пов’язана з роботами (послугами) назва населеного пункту).

Доповнено порядок розкриття, розгляду, оцінки та відхилення тендерних пропозицій. Зазначено, що після оприлюднення в електронній системі закупівель скарги електронна система закупівель автоматично зупиняє початок електронного аукціону.

Постанова від 17.02.2023 № 149 «Про затвердження Порядку проведення верифікації інформації про освіту, кваліфікацію та професійний досвід медичних, фармацевтичних працівників та інших працівників сфери охорони здоров’я»

Верифікація інформації про освіту, кваліфікацію та професійний досвід (далі – інформація про освіту) працівників сфери охорони здоров’я – збір і перевірка достовірності документів про освіту, кваліфікацію та професійний досвід працівників сфери охорони здоров’я (фахівців з реабілітації, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров’я). Верифікацію проводить посадова особа МОЗ, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської міської військових адміністрацій, інших уповноважених органів управління закладу охорони здоров’я (далі – відповідальний верифікатор), до якої звертається з відповідною заявою працівник сфери охорони здоров’я, який праце­влаштовується за кордоном, у тому числі той, який виїхав з України в період воєнного стану.

Механізм проведення верифікації інформації про освіту передбачає:

• подання заяви про верифікацію інформації про освіту працівника сфери охорони здоров’я;
• збір та перевірку інформації про освіту працівника сфери охорони здоров’я;
• оформлення результатів перевірки інформації про освіту працівника сфери охорони здоров’я.

У разі позитивного результату перевірки інформації про освіту працівника сфери охорони здоров’я відповідальний верифікатор оформляє довідку про освіту, кваліфікацію та професійний досвід такого працівника. Загальний строк проведення перевірки інформації про освіту працівника сфери охорони здоров’я та прийняття рішення щодо результату перевірки становить 30 календарних днів з дня одержання уповноваженим органом управління закладу охорони здоров’я відповідної заяви працівника сфери охорони здоров’я.

Затверджено додатки:

• форму Заяви про верифікацію інформації про освіту, кваліфікацію та професійний досвід працівника сфери охорони здоров’я;
• форму Верифікаційної анкети працівника сфери охорони здоров’я;
• Перелік документів про освіту, кваліфікацію і професійний досвід працівника сфери охорони здоров’я, скан-копії чи фотокопії яких надаються, для проведення верифікації інформації про освіту, кваліфікацію та професійний досвід працівника сфери охорони здоров’я;
• форму Електронної відомості обліку результатів верифікації інформації про освіту, кваліфікацію та професійний досвід працівників сфери охорони здоров’я;
• форму Довідки про освіту, кваліфікацію та професійний досвід працівника сфери охорони здоров’я.

Постанова від 17.02.2023 № 146 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 20»

Внесено зміни до постанови КМУ від 16.01.2013 № 20 «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях».

Ця постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності підпункту 15 п. 3 розділу I Закону України від 21.09.2022 № 2622-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці», тобто одночасно з редакцією статті щодо розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді (з 29.04.2023).

Слова «студенти закладів…» замінено на «здобувачі…»; «керівник підприємства» замінено на «роботодавець». Визначено, що керівник стажування – відповідальний за проведення стажування працівник юридичної особи (підприємства, установи, організації) або фізичної особи – підприємця, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб (згідно з попередньою редакцією керівник стажування – працівник підприємства, який має досвід та стаж роботи за відповідною спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) не менш як 3 роки).

Передбачено, що договір про стажування укладають роботодавець та стажист (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники. Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики.

Затверджено в новій редакції форму заяви про прийом на стажування та Типову форму договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в роботодавця.

Постанова КМУ від 04.02.2023 № 97 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації надання спеціалізованої медичної допомоги»

Внесено зміни до 14 постанов КМУ, зокрема до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337. Серед іншого слово «високоспеціалізований» (високоспеціалізований профпатологічний заклад охорони здоров’я) замінено на «спеціалізований» (спеціалізований профпатологічний заклад охорони здоров’я), слова «вторинна (спеціалізована) і третинна (високоспеціалізована)» (вторинна (спеціалізована) і третинна (високоспеціалізована) медична допомога) замінено на «спеціалізована» (спеціалізована медична допомога).

Спеціалізована медична допомога – медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики – сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації (стаття 352 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Наказ від 15.12.2022 № 417 «Про Вимоги з кібербезпеки паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури»

Визначено загальний підхід до забезпечення кібербезпеки паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Система заходів кіберзахисту складається з п’яти класів заходів кіберзахисту: ідентифікація ризиків кібербезпеки (ID); кіберзахист (PR); виявлення кіберінцидентів (DE); реагування на кіберінциденти (RS); відновлення стану кібербезпеки (RC), а також з пов’язаних з ними категорій та підкатегорій.

Є такі рівні впровадження заходів з кіберзахисту: частковий; ризик-орієнтований; повторюваний та адаптивний. Профіль кіберзахисту може бути поточний і цільовий. Передбачено сім етапів розробки та впровадження профілю кіберзахисту:

1. Визначення пріоритетів та сфери застосування кіберзахисту.
2. Аналіз середовища для надання життєво важливих послуг та функцій.
3. Створення поточного профілю кіберзахисту.
4. Проведення оцінки ризику.
5. Створення цільового профілю кіберзахисту.
6. Визначення, аналіз та пріоритизація недоліків.
7. Реалізація плану вдосконалення заходів кіберзахисту.

Способи маркування повідомлення щодо кіберінцидентів мітками: TLP:RED (червоний) – не для поширення, тільки для кінцевого одержувача; TLP:AMBER (жовтий) – обмежене поширення, доступне тільки серед представників одержувача; TLP:GREEN (зелений) – обмежене поширення, доступне тільки для операторів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури;  TLP:WHITE (білий) – необмежене поширення.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Наказ від 21.02.2023 № 223 «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період»

Визначення суб’єктів господарювання, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, здійснюється за двома кри­теріями:

1. здійснює оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 1000 гектарів для провадження сільськогосподарської діяльності або має середню кількість застрахованих осіб – працівників не менше 50 осіб;
2. підприємство, основний вид діяльності (станом на 01 січня 2022 року) якого згідно з кодами КВЕД Національного класифікатора України класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 є один із 73 визначених у цьому документі. До таких підприємств належать під­приємства, діяльність яких пов’язана з продовольчою безпекою України (сільськогосподарським виробництвом та його забезпеченням; рибогосподарською діяльністю; виробництвом та реалізацією харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів).

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Наказ від 13.01.2023 № 81 «Про затвердження Мінімальних вимог до охорони здоров’я та безпеки працівників, які піддаються впливу електромагнітних полів»

Затверджені Мінімальні вимоги визначають граничні значення експозиції, рівні дії електромагнітних полів (ЕМП) та організацію проведення оцінки ризиків, пов’язаних із впливом ЕМП на працівників. Мінімальні вимоги містять розділи:

І. Загальні положення.

ІІ. Граничні значення експозиції та рівні дії електромагнітних полів.

ІІІ. Визначення та оцінювання ризиків, пов’язаних із впливом електромагнітних полів.

ІV. Заходи, спрямовані на уникнення або зменшення впливу електромагнітних полів.

V. Інформування та навчання працівників.

VІ. Нагляд за станом здоров’я працівників.

У Додатках до Мінімальних вимог наведено:

• Фізичні величини впливу електромагнітних полів.
• Граничні значення експозиції та рівні дії у частотному діапазоні від 0 Гц до 10 МГц (нетермічні (нетеплові) впливи).
• Граничні значення експозиції та рівні дії у частотному діапазоні від 100 кГц до 300 ГГц (термічні (теплові) впливи).

Роботодавець повинен організовувати проведення (атестованими на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища суб’єктами господарювання) оцінки ризиків для працівників, вимірювання та розрахунки рівнів ЕМП на робочому місці в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

На підставі оцінки ризику робочі місця, де працівники зазнають небезпеку впливу ЕМП, які не перевищують рівня дії (РД) та граничних значень експозиції (далі – ГЗЕ) для впливу на здоров’я та ГЗЕ для сенсорних впливів, роботодавець розробляє та впроваджує план дій, з обов’язковим включенням до нього технічних та/або організаційних заходів для запобігання перевищенню ГЗЕ.

На підставі оцінки ризику робочі місця, де працівники зазнають небезпеку впливу ЕМП, які перевищують рівні ГЗЕ, необхідно позначити відповідними позначками та обмежити доступ до них.

Роботодавець, у разі якщо, незважаючи на всі вжиті заходи, перевищення ГЗЕ для впливу на здоров’я та ГЗЕ для сенсорних впливів зберігається, негайно вживає заходів для їх зниження до відповідного рівня, визначає та реєструє причини перевищення ГЗЕ, змінює та доповнює план дій відповідними превентивними та захисними заходами.

Для населення гранично допустимий рівень ЕМП для радіотехнічних об’єктів (зокрема, Wi-Fi-пристрої), що працюють у діапазонах мікрохвильового випромінювання (ГГц), встановлено на рівні 100 мкВт/см2 (1 Вт/м2) (п. 1.3.3 Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом МОЗ України від 01.08.1996 № 239). Згідно з наказом МОЗ України від 30.11.2020 № 2764 попередню норму збільшено в 10 разів (до внесення змін допустима норма становила 10 мкВт/см2).

ГЗЕ для впливу на здоров’я ЕМП на працівників у частотному діапазоні мікрохвильового випромінювання (від 6 до 300 ГГц) встановлено на рівні  50 Вт/м2 (таблиця «ГЗЕ для впливу на здоров’я ЕМП у частотному діапазоні від 6 до 300 ГГц» розділу І додатка 3 до Мінімальних вимог).

Тобто граничне значення ЕМП для виробництв та для населення відрізняється в 50 разів.

Наказ набирає чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Наказ від 23.12.2022 № 2334 «Про затвердження Порядку визначення лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги»

Затверджений Порядок встановлює механізм визначення лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги, що забезпечується в закладах охорони здоров’я у стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики – сімейних лікарів), у плановому порядку або в екстрених випадках.

Лікуючого лікаря визначає керівник закладу охорони здоров’я або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа при госпіталізації пацієнта до закладу охорони здоров’я, але не пізніше наступного робочого дня за днем госпіталізації, з відповідним записом у формі первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого». Пацієнт або його законний представник має право ознайомитися з інформацією про лікуючого лікаря, а саме: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) лікаря; освіта; лікарська спеціальність; стаж роботи за спеціальністю; кваліфікаційна категорія; місце (адреса) та графік роботи лікаря.

Пацієнт або його законний представник можуть вимагати замінити лікуючого лікаря, про що звертаються з письмовою заявою з обґрунтуванням причини заміни лікуючого лікаря до керівника цього закладу або уповноваженої на прийняття відповідного рішення особи протягом двох робочих днів з дня отримання цієї заяви. Заява розглядається при наявності в закладі охорони здоров’я спеціалістів, які отримали підготовку за відповідною спеціальністю і можуть забезпечити надання спеціалізованої медичної допомоги.

Підготувала Зінаїда Якименко