Моніторинг законодавства

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України від 01.12.2022 № 2822-IX «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10¹ Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану»

Пункт 18 статті 10¹ Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції:

«18. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу».

► Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України від 16.11.2022 № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)»

Кодекс законів про працю України доповнено статтею 2² «Заборона мобінгу (цькування)».

Згідно з цією статтею мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено. Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду

Законом внесено зміни до частини третьої статті 38, згідно з якими працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець чинив мобінг стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Також передбачено, що роботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу.

У разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став мобінг, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується в розмірі понесених витрат на лікування. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відтепер у колективних договорах необхідно передбачити заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу, а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу прав.

► Закон набрав чинності 11.12.2022.

Закон України від 01.12.2022 2806-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)»

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доповнено статтею173⁵, відповідно до якої вчинення мобінгу (цькування) тягне за собою накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (1700–2550 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

За вчинення мобінгу групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення застосовуватиметься штраф у розмірі від 200 до 300 НМДГ (3400–5100 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

У КУпАП поряд з поняттям «мобінг» вживається термін «булінг» (зокрема, у статті 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу»).

Згідно з визначенням Національної асоціації шкільних працівників США, булінг – це динамічні та повторювані моделі вербальної або невербальної поведінки, що застосовуються одним учнем або групою учнів щодо іншого учня, спрямовані на навмисне нанесення шкоди, за наявності реальної різниці в силі.

► Закон набрав чинності 23.12.2022.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 06.12.2022 № 1363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303»

Внесено зміни до постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». Зазначено, що протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) дозволяється здійснюватися на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (рішення Кабінету Міністрів України не є обов’язковим). Крім того, протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постанова від 16.12.2022 № 1384 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109»

Внесено зміни до постанови КМУ від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».

Затверджено в новій редакції Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури (далі – Порядок) та Перелік секторів критичної інфраструктури (далі – Перелік), а також внесено зміни до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури (далі – Методика).

Дія Порядку та Методики не поширюється на банки, інші об’єкти, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, платіжні організації, учасників платіжних систем, операторів послуг платіжної інфраструктури, віднесення яких до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Національним банком, та об’єкти, що провадять діяльність на ринках послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, віднесення яких до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому такими державними органами.

Термін «уповноважений орган» замінено словами «секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури». Секторальні органи подають уповноваженому органу з питань захисту критичної інфраструктури для формування зведеного переліку об’єктів критичної інфраструктури відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності.

Категорії критичності об’єктів критичної інфраструктури (I, II, III і IV) установлюються відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про критичну інфраструктуру». Уповноважений орган з питань захисту критичної інфраструктури має право витребувати документи, на підставі яких було прийнято рішення щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури. У разі невідповідності наданих документів законодавству у сфері захисту критичної інфраструктури уповноважений орган з питань захисту критичної інфраструктури здійснює формування зведеного переліку об’єктів критичної інфраструктури без урахування таких об’єктів. Уповноважений орган з питань захисту критичної інфраструктури має право ініціювати здійснення повторної категоризації секторальним органом об’єкта критичної інфраструктури.

Перелік секторів критичної інфраструктури передбачає визначення секторів, підсекторів, типу основної послуги, секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури. Виділено 25 секторів критичної інфраструктури. Зокрема, внесено такі зміни:

• Найменування сектора «Інформаційний сектор» замінено на «Цифрові технології», який розділено на три підсектори («інформаційні технології», «електронні комунікації» та «електронне урядування»), які деталізовані основними типами послуг.
• До секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури віднесено Держспецзв’язку з найменуванням сектору «Захист інформації» з типовою основною послугою «Надання послуг (сервісів) кіберзахисту».
• Сектор «Харчова промисловість та агропромисловий комплекс» віднесено до Мінагрополітики (замість Мінекономіки, до повноважень якого віднесено тільки сектор «Державний матеріальний резерв»).
• У секторі «Охорона здоров’я», що віднесено до МОЗ, визначено 12 типових основних послуг (замість п’яти).
• Типом основної послуги підсектору «Космічна промисловість» визначено «Космічну діяльність, космічні технології та послуги» (Мінстратегпром).
• МВС відповідає за сектор «Цивільний захист населення і територій», а також за сектори «Сектор громадської безпеки» та «Міграція (імміграція та еміграція)».
• Перелік доповнено: сектором «Охорона навколишнього природного середовища» з трьома підсекторами (Міндовкілля); сектором оборони з двома підсекторами (Міноборони); секторами «Національна безпека» (СБУ); «Правосуддя» (ДСА); «Тримання під вартою» (Мін’юст); «Наукові дослідження та розробки» (МОН); «Фінансовий сектор» з трьома підсекторами (Національний банк); «Вибори та референдуми» (Центральна виборча комісія); «Соціальний захист» з чотирма підсекторами (Мінсоцполітики); «Інформаційні послуги» (МКІП); «Державна влада та місцеве самоврядування» (Держспецзв’язку).

Внесено зміну до Методики щодо визначення рівня негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури, а саме п. 15 Додатка 1 Методики доповнено сектором охорони навколишнього природного середовища.

Постанова від 16.12.2022 № 1389 «Про внесення змін до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану»

Надано визначення терміну «військове командування» («військове командування – Головнокомандувач Збройних Сил, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які здійснюють свої повноваження на території відповідного населеного пункту, територіальної громади, де впроваджується трудова повинність»).

Зазначено, що суспільно корисні роботи, які повинні бути виконані в рамках запровадженої трудової повинності, можуть бути ініційовані військовим командуванням та/або військовими адміністраціями (у разі їх утворення). У разі утворення військової адміністрації рішення приймається у формі акта відповідної військової адміністрації. У разі коли військова адміністрація не утворена, рішення приймається військовим командуванням.

Передбачено, що виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці. Рішення про запровадження суспільно корисних робіт у районах воєнних (бойових) дій приймаються з урахуванням частини третьої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.

Постанова від 16.12.2022 № 1390 «Деякі питання строку дії посвідчень осіб з інвалідністю внаслідок війни на період воєнного стану»

Установлено, що на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування строк дії посвідчень з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», виданих особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено із строком перегляду та строк якого припав на період воєнного стану, якщо медико-соціальною експертною комісією не було проведено повторний огляд, продовжується без звернення таких осіб до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад.

Постанова від 17.12.2022 № 1401 «Порядок організації та функціонування пунктів незламності»

Постанова визначає вимоги щодо розгортання та функціонування пунктів незламності в разі загрози та/або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з припиненням (порушенням) роботи систем централізованого водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та всіх видів електронних комунікаційних послуг.

Під терміном «пункт незламності» розуміють приміщення будівлі (споруди) або спеціально зведений намет, або транспортний засіб, які передбачені для тимчасового перебування людей та в яких створено і підтримуються умови, мінімально необхідні для збереження життя і здоров’я населення в разі порушення сталої роботи систем життєзабезпечення. Пункти незламності можуть бути стаціонарними та мобільними.

У додатку 1 до Порядку організації та функціонування пунктів незламності наведено Примірну інструкцію щодо діяльності пунктів незламності, у додатку 2 – Примірний перелік комплектації пунктів незламності.

Постанова від 20.12.2022 № 1414 «Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки»

Внесено зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107.

Зміни пов’язані з провадженням електронного документообігу в системі Держпраці. Відтепер заява щодо одержання (продовження, переоформлення) дозволу може подаватися в електронній формі. Підписання дозволів, а також продовження строку їх дії здійснюється шляхом накладення електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Переоформлення дозволу чи повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову в його переоформленні здійснюється територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до Законів України «Про охорону праці» і «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Заява про переоформлення дозволу за формою згідно з додатком 9 та оригінал дозволу подаються через центри надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Форма Дозволу (додаток 1), який видається суб’єкту господарювання, передбачає використання QR-коду та електронного підпису, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (КЕП). QR-код має розмір 21 на 21 мм, розміщується в лівій частині сторінки документа та містить посилання на інформацію про видачу дозволу. КЕП також має розмір 21 на 21 мм, розміщується в правій нижній частині сторінки документа та містить КЕП керівника або заступника керівника органу, що видав дозвіл.

У додатках затверджено форми: Дозволу (додаток 1), Заяви на одержання дозволу (додаток 4), Заяви на продовження строку дії дозволу (додаток 5).

Установлено, що з 1 січня 2023 р. підписання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а також продовження строку їх дії здійснюється шляхом накладення електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

► Докладно про впровадження електронного підпису та QR-коду в електронному документообігу у сфері охорони праці читайте в статті О. Кравчуна в цьому номері журналу на с. 20.