Редакція журналу «Охорона праці»

Моніторинг законодавства

20.10.2022

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України від 29.07.2022 № 2486-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій»

Передбачено термінове розгортання в Україні мережі бомбосховищ, зокрема й у всіх новобудовах. Містобудівна документація повинна включати інформацію про інженерно-технічні заходи цивільного захисту. В іншому разі вона не підлягає затвердженню.

Також у Законі прописано, що орган державного архітектурно-будівельного контролю може відмовити у видачі сертифіката про готовність будівлі до експлуатації, якщо забудовник належним чином не виконає необхідні умови з обладнання бомбосховища.

Крім основних заходів безпеки, питання про які гостро постало через розв’язану Росією війну проти України, Закон містить положення про обов’язкову наявність інженерно-технічних засобів для евакуації маломобільних громадян у будівлях, де постійно проживають більше ніж 50 осіб, та в спорудах, де тимчасово можуть розміщуватися понад 100 осіб.

  • Набрання чинності з 24.10.2022.

Закон України від 06.09.2022 № 2561-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану»

Зміни стосуються примусового відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв’язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території.

Примусове відчуження або вилучення такого рухомого майна здійснюється на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України. Рада національної безпеки і оборони України не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення направляє це рішення до Кабінету Міністрів України та доручає військовому командуванню забезпечити збереження такого майна. Пропозиція до Ради національної безпеки і оборони України про прийняття рішення щодо здійснення примусового відчуження або вилучення рухомого майна погоджується обласною військовою адміністрацією.

Примусово відчужене або вилучене рухоме майно не пізніше п’яти календарних днів з дня отримання Кабінетом Міністрів України відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України передається за рішенням Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку суб’єкту господарювання державного сектору економіки.

Закон України від 06.09.2022 № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я»

Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні з метою зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя, регулює суспільні відносини у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, визначає відповідні права і обов’язки державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері, встановлює правові та організаційні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Оперативними функціями системи громадського здоров’я є:

  1. епідеміологічний нагляд, а також оцінка, спостереження та контроль за показниками і чинниками, що впливають на здоров’я населення;
  2. моніторинг, готовність і своєчасність реагування на небезпечні чинники, події та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я;
  3. захист здоров’я населення;
  4. зміцнення здоров’я населення, у тому числі вплив на детермінанти здоров’я;
  5. розроблення, затвердження та імплементація процедур і політик, які позитивно впливають на детермінанти громадського здоров’я;
  6. використання правових та управлінських інструментів для профілактики хвороб і покращення стану здоров’я населення;
  7. ефективне запобігання виникненню хвороб та мінімізація їх випадків тощо.

Суб’єкти господарювання за законом мають право на:

  1. одержання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також відповідних органів і закладів охорони здоров’я інформації про стан здоров’я населення, епідемічну ситуацію, державні медико-санітарні нормативи та державні медико-санітарні правила;
  2. відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушення вимог санітарного законодавства фізичними та юридичними особами, а також дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування у сфері громадського здоров’я.

Рішення посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, якими порушено права фізичних або юридичних осіб з питань забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законодавством, та в судовому порядку.

Суб’єкти господарювання зобов’язані:

  1. виконувати вимоги санітарного законодавства;
  2. здійснювати медико-санітарні заходи;
  3. виконувати приписи, розпорядження посадових осіб органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя населення, та рекомендації центрів контролю та профілактики хвороб, надані за результатами проведення оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення;
  4. негайно інформувати центр контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці про надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я;
  5. відшкодовувати у встановленому порядку працівникам та іншим фізичним і юридичним особам шкоду, завдану їхньому здоров’ю внаслідок порушення ними вимог санітарного законодавства;
  6. абезпечувати безперешкодний доступ працівникам центрів контролю та профілактики хвороб до територій та приміщень суб’єктів господарювання для реагування на небезпечні ситуації у сфері громадського здоров’я, запобігання виникненню ризиків для здоров’я населення, проведення епідеміологічних розслідувань, а також надавати інформацію, необхідну для здійснення епідеміологічного нагляду.

Передбачено такі заходи щодо припинення порушення вимог санітарного законодавства:

  1. Повне або часткове зупинення виробництва та(або) обігу продукції, виконання робіт, надання послуг у разі їх невідповідності вимогам медико-санітарних нормативів та правил здійснюється за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері.
  2. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері має право прийняти рішення про тимчасове припинення виробництва та(або) обігу продукції, виконання робіт, надання послуг, що становлять загрозу для здоров’я та(або) життя людини, на строк не більше 10 календарних днів з поданням відповідної заяви до суду не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення.
  3. Тимчасове припинення виробництва та (або) обігу продукції, виконання робіт, надання послуг понад строк, зазначений у частині другій цієї статті, можливе виключно за рішенням суду на строк, необхідний для усунення виявлених порушень.

Діяння проти здоров’я населення, вчинені внаслідок порушення вимог санітарного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно із законом. Відшкодування шкоди (збитків), заподіяної (завданих) юридичними та фізичними особами, здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», іншими законодавчими актами. Порушення вимог санітарного законодавства, невиконання приписів посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері тягнуть за собою адміністративну відповідальність згідно із законом.

  • Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності – з 01.10.2023.

Закон України від 07.09.2022 № 2581-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112»

Внесено зміни до Закону України «Про дорожній рух», згідно з якими на ділянках доріг, вулиць та на залізничних переїздах встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про найближчий заклад охорони здоров’я, який може забезпечити надання екстреної медичної допомоги або іншої медичної допомоги, напрямок руху та відстань до нього, а також про телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги 103 та екстрену комунікацію за єдиним телефонним номером 112.

У Законі України «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» надано визначення понять «екстрена комунікація», «екстрена служба», «операційно-диспетчерські служби», «підрозділи екстреної допомоги населенню», «система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112», «інформаційно-комунікаційна система 112», «інші технічні засоби електронних комунікацій», «принцип “єдиного вікна”», «точка приймання безпекових викликів (PSAP)». Термін «екстрений виклик» замінено на «екстрена комунікація», а «центри 112» на «Служба 112».

У Законі України «Про електронні комунікації» передбачено, що постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані безоплатно надавати кінцевим користувачам, у тому числі особам з інвалідністю, електронну комунікаційну послугу виклику та забезпечувати з’єднання з комунікаційним центром «Служба 112» за єдиним телефонним номером 112 та з оперативно-диспетчерськими службами, що здійснюють екстрені комунікації за телефонними номерами 101, 102, 103 та 104, а також надавати інформацію про такі комунікації комунікаційному центру «Служба 112» та оперативно-диспетчерським службам.

Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом повинен розробити та затвердити план заходів із створення та поетапного впровадження системи 112 протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом; прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня введення в експлуатацію системи 112 має розробити та затвердити план заходів з інформування населення, у тому числі осіб з інвалідністю та осіб, які не володіють державною мовою, про функціонування єдиного телефонного номера 112, його використання та спеціальні можливості.

  • Набрання чинності з 30.12.2022.

Закон України від 20.09.2022 № 2614-IX «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»

Закон передбачає правові та організаційні засади створення та функціонування Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів з метою забезпечення доступу громадськості до повних, узгоджених і достовірних даних про викиди та перенесення забруднювачів і відходів.

Суб’єктами правовідносин у цій сфері є:

  1. суб’єкти, які здійснюють державне управління у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів;
  2. оператори;
  3. залучені органи;
  4. громадськість.

Реєстр містить інформацію про:

  1. викиди забруднювачів в атмосферне повітря, води та землю в обсягах понад порогові обсяги викидів, визначені переліком забруднювачів;
  2. перенесення за межі промислового майданчика небезпечних відходів в обсязі понад 2 тонни на рік або інших відходів в обсязі понад 2 тисячі тонн на рік для проведення операцій з відновлення або видалення відходів, крім операцій із видалення відходів, таких як обробка ґрунту (зокрема, біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті) та закачування на глибину (зокрема, вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи природних резервуарів);
  3. перенесення за межі промислового майданчика забруднювачів у зворотних (стічних) водах, призначених для очищення, в обсягах понад порогові обсяги викидів, визначені переліком забруднювачів;
  4. викиди забруднювачів, що здійснюються дифузними джерелами;
  5. об’єкти та дифузні джерела.

Оператори несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення таких правопорушень:

  1. неподання, несвоєчасного подання звіту оператора, подання недостовірних даних у звіті оператора – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення правопорушення;
  2. порушення обов’язків щодо подання документів, необхідних для державної реєстрації, скасування державної реєстрації об’єктів, експлуатацію яких він здійснює, а також внесення змін до Реєстру – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення правопорушення;
  3. порушення обов’язків щодо забезпечення якості наданих уповноваженому органу даних (повноти, узгодженості та достовірності) про викиди та перенесення забруднювачів і відходів (крім випадків подання оператором до здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів уточненого звіту оператора з дотриманням вимог щодо якості даних (повноти, узгодженості та достовірності) згідно з частиною 14 статті 17 цього Закону) – у десятикратному розмірі місячної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення правопорушення;
  4. порушення обов’язків щодо обліку та зберігання підтвердної документації, опису дозволеної методики, що використовувалася для збирання даних, включених до звіту оператора, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення правопорушення;
  5. порушення обов’язків щодо опублікування на своєму веб-сайті звіту оператора, а також надання його на запит будь-якої особи – у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення правопорушення.

У додатках до Закону визначено види діяльності та перелік забруднювачів.

  • Набрання чинності Закону через 12 місяців з дня його опублікування.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 27.09.2022 № 1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Затверджений порядок визначає механізм поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, та застосовується під час виконання комплексу відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період (протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану).

У разі пошкодження (руйнування) об’єктів підвищеної небезпеки відповідні заходи щодо ліквідації наслідків таких пошкоджень (аварій) здійснюються з дотриманням вимог Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

За походженням відходи від руйнувань поділяються на:

  • відходи, що утворилися внаслідок пошкодження (руйнування) об’єктів, – повного або часткового порушення їх цілісності внаслідок позапроектних впливів, зумовлених бойовими діями, зокрема потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж;
  • відходи, що утворилися в результаті виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів (поетапного контрольованого часткового чи повного розбирання на окремі елементи та вироби або неконтрольованого знесення внаслідок обвалення під час використання бульдозерів, металевої кулі на стрілі, вибухової сили тощо).

Поводження з відходами від руйнувань не потребує дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до Закону України «Про відходи». Такі відходи не підпадають під дію Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою КМУ від 01.11.1999 № 2034, тобто паспортизації такі відходи не підлягають.

Паспортизація всіх інших відходів ведеться підприємствами та передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів» та номенклатури відходів. Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Міндовкіллям за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

Постанова від 30.09.2022 № 1103 «Про внесення змін до пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці»

Уточнено норми підпункту 52 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці. Передбачено, що Держпраці «зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов’язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров’ю працівників» (вилучено «анулює видані дозволи та ліцензії»).

Водночас Положення доповнено підпунктом 52-1, в якому Держпраці «анулює видані дозволи та ліцензії з підстав, визначених законами України, та у разі застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”, в порядку, визначеному Законом України “Про санкції”».

Постанова від 08.10.2022 № 1142 «Про затвердження Порядку видачі в особливий період особам, які проходять службу цивільного захисту або працюють в органах управління та силах цивільного захисту, посвідчень і розпізнавальних знаків (емблем) персоналу цивільної оборони (цивільного захисту)»

Визначено форму Посвідчення персоналу цивільної оборони (цивільного захисту), яке обліковується у відповідному Журналі реєстрації та видається безоплатно з початку збройного конфлікту і є дійсним до його закінчення.

Розпізнавальним знаком (емблемою) персоналу цивільної оборони (цивільного захисту) є рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому фоні, жоден із кутів якого не торкається краю фону та один із кутів якого спрямований вертикально вгору.

Персонал цивільної оборони (цивільного захисту) повинен носити головні убори та одяг з міжнародним розпізнавальним знаком (емблемою). У темну пору доби або в умовах недостатньої видимості розпізнавальний знак (емблема) повинен освітлюватися або бути таким, що світиться, або бути виготовленим з матеріалів, що дають змогу розрізняти його за допомогою технічних засобів виявлення.

Постанова від 08.10.2022 № 1145 «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів»

Постанова визначає Порядок внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу, під яким розуміють фізичну особу, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівника юридичної особи (особу, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв’язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Обов’язковою умовою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є наявність у нього діючого національного посвідчення водія або діючого посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відомості вносяться через територіальні органи з надання сервісних послуг МВС; веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; Портал Дія, у тому числі з використанням його мобільного додатка.

Підставами для анулювання відомостей у Реєстрі є установлення факту внесення до Реєстру відомостей про належного користувача з порушенням вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів або підробленння документів (відомостей).

Постановою затверджено форми заяв:

  • про внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу (додаток 1 до Порядку);
  • про виключення відомостей про належного користувача власником транспортного засобу (додаток 2 до Порядку);
  • про виключення відомостей про належного користувача (додаток 3 до Порядку).

Набрання чинності, відбудеться 13.01.2023.

Розпорядження від 27.09.2022 № 848-р «Про створення державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” мережі швидкісних автомобільних електрозарядних станцій»

Уряд погодився з пропозицією державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”» щодо створення мережі швидкісних автомобільних електрозарядних станцій та взяти до відома, що зазначене підприємство буде замовником робіт із створення такої мережі.

Головам (начальникам) обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій у взаємодії з органами місцевого самоврядування вжити заходів до надання в користування земельних ділянок, необхідних для створення мережі швидкісних автомобільних електрозарядних станцій, а також прийняття інших рішень, необхідних для забезпечення створення зазначеної мережі.

Постанова від 27.09.2022 № 1072 «Про внесення змін до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд»

Внесено зміни до Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2016 № 1069. Зокрема, перелік доповнено такими видами продукції: обігрівачі приміщень, комбіновані обігрівачі, комплекти з обігрівача приміщень, регулятора температури і сонячної установки та комплекти з комбінованого обігрівача, регулятора температури і сонячної установки, професійні холодильні шафи для зберігання, вентиляційні установки для житлових приміщень, твердопаливні котли, комплекти твердопаливного котла, додаткові нагрівачі, регулятори температури і сонячні установки.

  • Постанова набирає чинності через три місяці після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Редакція Редакція журналу «Охорона праці»