Моніторинг законодавства

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Закон України № 2312-IX від 19.06.2022 «Про внесення змін до Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освітуˮ щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки»

Внесено зміни до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», зокрема зазначено таке:

• Особи мають право здобувати повні або часткові професійні кваліфікації без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, яку вони можуть здобути безоплатно в будь-який інший час упродовж життя за будь-якою формою здобуття освіти.
• Перелік професійних кваліфікацій, що можуть здобуватися без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, формується Національним агентством кваліфікацій.
• Особа має право впродовж життя безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою (іншими) професією (професіями), але не раніше ніж через три роки після завершення безоплатного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за попередньо здобутою професією (професіями), за умови наявності підтвердженого страхового стажу не менше двох років і за наявності вільних місць після зарахування осіб, які безоплатно здобуватимуть професійну (професійно-технічну) освіту вперше.
• Зарахування таких осіб здійснюється відповідно до типових правил прийому до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.
• До завершення трирічного періоду та/або за відсутності підтвердженого страхового стажу не менше двох років особа має право безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою професією, якщо за станом здоров’я вона втратила можливість виконувати роботу за попередньо здобутою професією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії, або якщо надано запит про невідкладне забезпечення потреб держави (регіону) у підготовці необхідних кваліфікованих робітників на умовах державного (регіонального) замовлення, або в інших випадках, передбачених законодавством. При цьому обласні та районні органи влади повинні сприяти в межах своїх повноважень працевлаштуванню таких випускників.
• Заклад професійної (професійно-технічної) освіти не має права відмовляти особі у прийнятті документів та у зарахуванні на навчання на умовах державного чи регіонального замовлення з підстави відсутності реєстрації місця проживання особи на території відповідної територіальної громади.
• Освітні програми з первинної професійної підготовки, професійно-технічного навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників впродовж життя, можуть бути спрямовані на здобуття повних та/або часткових професійних кваліфікацій.

Установлено, що до завершення процедури передачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти з державної власності у комунальну власність повноваження засновників закладів професійної (професійно-технічної) освіти виконують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, визначені Кабінетом Міністрів України.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Розпорядження № 527-р від 28.06.2022 «Про призначення Дегнери І. А. Головою Державної служби України з питань праці»

Призначено Дегнеру Ігоря Анатолійовича Головою Державної служби України з питань праці з дати початку фактичного виконання ним посадових обов’язків на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану з оплатою праці відповідно до законодавства.

Постанова № 716 від 21.06.2022 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 і від 20 березня 2013 р. № 175»

Внесено зміни до постанов КМУ від 13.07.2011 № 753 «Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» і від 20.03.2013 № 175 «Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру».

Постанова регулює організацію суспільно корисних робіт в Україні в умовах воєнного стану.

Види робіт конкретизуються місцевими органами влади та військово-цивільними адміністраціями. До виконання робіт насамперед залучаються зареєстровані безробітні, яким не знайдено підходящу роботу. Запис у трудову книжку вноситься роботодавцем на вимогу працівника, який бере участь у роботах. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів замовника або коштів місцевих держадміністрацій або благодійних внесків чи пожертвувань, або інших джерел, не заборонених законодавством робіт, а фінансування робіт, що виконуються зареєстрованими безробітними, – за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Кошти фінансування спрямовуються на оплату праці; сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку залучених осіб (у разі потреби). За працівниками, залученими до виконання робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

Постанова № 722 від 24.06.2022 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану»

Визначено особливості надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Постанова № 712 від 24.06.2022 «Про внесення зміни до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів»

Внесено суттєві зміни до розділу І «Гігієнічна регламентація небезпечних факторів» постанови КМУ від 13.06.1995 № 420 «Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів».

Визначено поняття «небезпечний фактор» (будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини), а також вилучено визначення поняття «гігієнічний регламент».

Констатовано, що гігієнічна регламентація ґрунтується на відповідній оцінці ризиків для здоров’я людини з урахуванням рекомендацій відповідних міжнародних організацій та програм, що ними реалізуються (зокрема, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП) та законодавстві Європейського Союзу. Розроблення гігієнічного регламенту передбачає наявність методу визначення рівня вмісту або інтенсивності впливу небезпечного фактора. У разі недостатності наукових даних, необхідних для здійснення повної оцінки ризику, розробляються тимчасові гігієнічні регламенти.

Замовником розроблення гігієнічних регламентів може бути будь-який суб’єкт господарювання. Гігієнічна регламентація небезпечних факторів здійснюється державним підприємством «Комітет з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я України», яке відтепер виконує такі повноваження:

• визначає повноту, достовірність і відповідність вимогам до матеріалів щодо обґрунтування гігієнічного регламенту шляхом їх рецензування та розгляду на засіданні профільної комісії підприємства та в разі позитивного рішення подає проект гігієнічного регламенту на затвердження МОЗ, а в разі негативного рішення матеріали повертаються замовнику;
• розробляє та подає на розгляд МОЗ пропозиції щодо скасування гігієнічних регламентів, які в силу отримання нових, раніше невідомих даних не гарантують безпеку для людини;
• розробляє пропозиції щодо гармонізації нормативно-правових актів України та науково-методичних підходів з питань гігієнічної регламентації відповідно до рекомендацій міжнародних організацій та законодавства Європейського Союзу, визнає або взаємовизнає гігієнічні регламенти, рекомендовані міжнародними організаціями або встановлені Європейським Союзом;
• забезпечує доступ суб’єктів господарювання до інформації з питань гігієнічної регламентації та надає відповідні консультації.

Перелік організацій та установ, які проводять роботу з гігієнічної регламентації, визначається МОЗ за поданням вищезазначеного комітету з урахуванням їх компетенції, наявності можливостей щодо виконання досліджень, випробувань, вимірювань, необхідних для наукового обґрунтування відповідних гігієнічних регламентів згідно з вимогами до розроблення, підтвердженими акредитацією в установленому законодавством порядку, або з міжнародними стандартами належної лабораторної практики та за погодженням з Мінекономіки.

Постанова № 711 від 24.06.2022 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»

Установлено тривалість 2022/23 навчального року з 1 вересня 2022 р. по 30 червня 2023 року.

Обласні та Київську міську військову адміністрацію разом із засновниками закладів освіти зобов’язано забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

Постанова № 710 від 24.06.2022 «Про внесення змін до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію»

Внесено зміни до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 № 736, що стосуються введення воєнного стану в Україні та набуття чинності ДСТУ 4163-2020.

Зокрема, зазначено, що в умовах особливого періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та у разі виникнення реальної загрози захоплення документів, справ, видань, електронних носіїв інформації з грифом «Для службового користування», а також неможливості забезпечення їх вивезення в безпечні місця, вони знищуються способами, установленими абзацами першим та другим цього пункту.

Рішення про негайне знищення таких документів, справ, видань, електронних носіїв інформації приймає керівник установи (особа, яка виконує його обов’язки), де вони зберігаються, а за відсутності з ним екстреного зв’язку – відповідальна за їх зберігання посадова особа. Факт знищення підтверджується актом про вилучення документів і є підставою для внесення позначки про знищення документів в облікові форми.

Постанова № 702 від 21.06.2022 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю»

Документ визначає умови, механізм виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю, строки, розмір та критерії її надання, а також механізм повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги.

Зазначено, що допомога по частковому безробіттю – це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб – підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

Визначено умови для надання допомоги та умови, що не є підставами надання допомоги. Зокрема, умовами надання допомоги є:

• зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця, в яких рівень скорочення тривалості робочого часу та заробітної плати становить 30 і більше відсотків на місяць;
• рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, становить 30 і більше відсотків на місяць;
• відсутність у роботодавця або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та/або сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
• сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), а в разі, коли протягом останніх шести місяців до звернення про надання допомоги по частковому безробіттю законодавством надано право окремим роботодавцям або фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду;
• роботодавець не є фондом соціального страхування.

На підставі заяви до Державного центру зайнятості разом з Відомостями про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю (тобто щодо яких виконуються вимоги частини 4 статті 47 Закону України «Про зайнятість населення»), допомога надається щомісяця пропорційно робочому часу працівника або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, на строк зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). Роботодавець виплачує цю допомогу працівникам у строк не більш як 3 робочі дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю на виплату грошей. Роботодавець (фізична особа – підприємець) щомісяця до 10 числа за попередній місяць подає центру зайнятості відомості за встановленими.

У разі припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником, щодо якого роботодавцем були подані відповідні відомості, у період між поданням зазначених відомостей і перерахуванням центром зайнятості роботодавцю коштів для виплати такому працівникові допомоги кошти, отримані роботодавцем за період після припинення трудових відносин, повертаються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, шляхом проведення відповідної перевірки протягом періоду отримання таких виплат. Остаточна перевірка цільового використання коштів проводиться протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам.

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Наказ № 827-22 від 12.04.2022 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)ˮ та Порядку її подання» (зареєстровано в Мін’юсті України 25.05.2022 за № 565/37901)

Затверджено нову Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Звіт № 3-ПН передбачає оформлення додатку «Відомості про вакансію(ї)», що містить два розділи:

• Розділ 1 «Основні характеристики вакансії(й) та вимоги до кандидата(ів)» з 15 підпунктами: 1.1. Основні функціональні обов’язки; 1.2. Вид трудового договору; 1.3. Режим роботи; 1.4. Умови організації праці; 1.5. Умови праці; 1.6. Соціальні переваги; 1.7. Рівень освіти; 1.8. Освітньо-кваліфікаційний рівень/освітньо-професійний ступінь/освітній ступінь; 1.9. Професія(ії)/спеціальність(ості); 1.10. Професійні компетенції (знання, навички); 1.11. Особистісні компетенції (особисті якості, характеристики); 1.12. Досвід роботи за професією/посадою; 1.13. Вхідне оцінювання кандидата; 1.14. Кількість вакансій для можливого працевлаштування осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню, за категоріями таких осіб; 1.15. Додаткова інформація та інші коментарі.
• Розділ 2 «Доступність робочого(их) місця(ь) для особи(іб) з інвалідністю, інших маломобільних груп населення» з 2 підпунктами (2.1 Інклюзивність будівель, споруд; 2.2. Доступність і безпечність робочого(их) місця(ь) для маломобільних груп населення) враховує потреби осіб з інвалідністю.

Термін подання форми Звітності: за наявності попиту на робочу силу (вакансії) – з дня виникнення потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.