Мікропластик дістався хмар

Мікропластик проникнув у більшість екосистем Землі. Його фрагменти діаметром менше ніж п’ять міліметрів дослідники знаходять у найвіддаленіших куточках планети, у живих організмах, навіть в арктичному морському льоду та снігу, що вкриває Піренейські гори між Францією та Іспанією. Нещодавно японські вчені з Університету Васеда з’ясували, що мікропластик дістався хмар і може впливати на їхнє формування та клімат у всьому світі. Про це вони розповіли  у своїй роботі, опублікованій у журналі Environmental Chemistry Letters.

Дослідники піднялися на гори Фудзіяма та Ояма, щоб зібрати воду з хмар, які огортають їхні вершини. Зразки одержали на висоті від 1300 до 3776 метрів. Вершина першої гори розташовується в так званій вільній атмосфері, а другої – у прикордонному шарі атмосфери (нижній шар газової оболонки, що піддається постійному впливу процесів, які протікають на земній поверхні). Потім учені вивчили зразки за допомогою методу спектроскопії поруше­ного повного внутрішнього відображення в інфрачервоній області з перетворенням Фур’є, щоб визначити фізичні та хімічні властивості матеріалу. Аналіз показав, що у пробах міститься дев’ять різних типів полімерів та один тип гуми. Розмір часток варіювався від 7,1 до 94,6 мікро­метра, що трохи менше за товщину людського волосся (від 40 до 120 мікрометрів). На один літр хмарної води припадало від 6,7 до 13,9 частинки пластику.

Частинки виявленого пластику були гідрофільними, тобто «вологолюбними», – імовірно, такими вони стали під впливом ультрафіолету. З огляду на велику кількість цих полімерів у деяких зразках, можна припустити, що вони можуть відігравати роль ядер конденсації хмарного льоду та води і в такий спосіб призводити до швидкого формування хмар, а отже, впливати на зміну клімату. Джерелами мікропластику можуть бути різні речі: автомобільні шини, засоби особистої гігієни, добрива, пластикові пакети, пляшки. В атмосферу мікропластик потрапляє різними шляхами – зі звалищ, дорожнього пилу, з океану.

Останнім часом учені стали частіше вивчати вплив мікропластику на організм людини, зокрема серцево-­судинну систему, а також на розвиток ракових захворювань. Причина пильної уваги в тому, що частки пластику знаходять у крові, легенях, а також у плаценті вагітних жінок. Виявлені в хмарному шарі небезпечні частинки пластику можуть забруднювати питну воду та їжу, впливати на здоров’я живих істот, а також на клімат за допомогою механізмів, які поки недостатньо вивчені.

За матеріалами ЗМІ