Кропив’янка – причини, симптоми та лікування

Багато хто з нас з дитинства знає про пухирці, тривале печіння та свербіж після контакту з кропивою. У цій статті ми поговоримо про захворювання, симптоматика якого нагадує подразнення кропивою, звідки й походить назва – кропив’янка.

Кропив’янка – дерматит, що проявляється появою на шкірі та слизових оболонках висипань, які сверблять, у формі пухирів, папул з яскраво вираженим набряком і почервонінням. Свербіж та висипання можуть виникати по всьому тілу, варіюючись за інтенсивністю і тривалістю проявів.

Особливості перебігу захворювання

• Гостра форма – симптоми проявляються раптово і тривають менше ніж 6 тижнів, періоди загострення чергуються з ремісією.
• Хронічна форма – триває впродовж 6 тижнів і більше, причини появи часто невідомі.

Ступінь тяжкості

• Легкий – за добу утворюються не більше як 20 пухирів, свербіж помірний.
• Середній – від 20 до 50 папул за добу, свербіж уже непокоїть, проте не позначається на фізичній активності та повноцінному сні пацієнта.
• Інтенсивний – за добу понад 50 пухирів, які нерідко зливаються між собою, сильно виражений свербіж заважає спати та вести звичний спосіб життя.

Механізм і причини появи

Алергічна форма: IgE-опосередкована (атопічна) – пов’язана з виробленням імуноглобулінів.

Не IgE-опосередкована (інфекційно-алергічна та аутоімунна) – не пов’язана з антитілами, причина виникнення полягає у виробленні великої кількості цитокінів (імовірно).

Неалергічна форма:

Фізична – холодова, теплова, сонячна (виникає через незначний тиск, тертя або дряпання шкіри), вібраційна, пов’язана з тиском.

Особлива – аквагенна (бурхлива реакція на воду), холінергічна (через надмірне потовиділення), пов’язана з фізичним навантаженням.

Причини гострої форми:

• алергічна реакція на харчові продукти (цитрусові, горіхи, морепродукти, риба тощо);
• лікарські препарати (антибіотики, аспірин, протизапальні засоби, вітаміни, препарати для контрастування);
• укуси комах;
• пилок і насіння рослин.

В основі механізму розвитку лежить миттєва реакція імунної системи на введення алергену.

Причини хронічної форми:

• аутоімунні процеси (наприклад, наявність аутоімунних захворювань);
• хронічні інфекції (злоякісні та доброякісні новоутворення, виразка шлунка, гастрит, захворювання щитоподібної залози тощо);
• гормональні розлади (спричинені порушенням обміну речовин, дисфункцією статевих гормонів або гормонів щитоподібної залози);
• стрес і психологічні чинники.

Симптоми кропив’янки

Класичною ознакою хвороби є свербіж і поява висипань на шкірі рожевого або червоного кольору у формі пухирів (папул). Розмір, форма, кількість, розташування таких утворень можуть різнитися.

Найчастіше висип вражає ділянки тіла з великою кількістю підшкірної клітковини – геніталії, вуха, пальці, губи, повіки. Папули зникають за 1-2 дні, проте якщо контакт з алергеном продовжиться, виникнуть нові. Тож захворювання може тривати місяці, а іноді навіть роки (за хронічного перебігу).

Великі висипання можуть позначитися на загальному самопочутті пацієнта (слабкість, головний біль, підвищення температури). У разі тривалого перебігу хвороби спостерігається порушення сну, що, своєю чергою, може призвести до депресивних станів, нервозності, дратівливості.

Ускладнення 

• Ангіоневротичний набряк, або набряк Квінке – набряк глибоких шарів шкіри, слизових оболонок і підшкірної клітковини. Він може розвиватися як одночасно з кропив’янкою, так і бути її наслідком. Можливий розвиток набряку гортані, утруднення дихання та удушення.
• Міокардит і гломерулонефрит – до ускладнення призводить порушення проникності судинної стінки, що стає причиною порушення ритму серця і фільтраційної функції нирок.
• Анафілактичний шок – небезпечний стан, який супроводжується пригніченням усіх життєво важливих функцій організму. Це становить серйозну загрозу життю, тому пацієнту потрібна негайна медична допомога.
• Гнійне ураження шкіри – виникає внаслідок потрапляння бактерій на роздерті уражені ділянки від кропив’янки, призводячи до появи гнійників і фурункулів.

Діагностика охоплює збір анамнезу, огляд дерматолога, алергологічні тести й лабораторні дослідження для виявлення алергенів та оцінювання загального стану організму.

Лікування кропив’янки спрямоване на полегшення симптомів, усунення основної причини захворювання та запобігання новим загостренням:

• антигістамінні та протизапальні препарати для зменшення свербіння й висипань;
• протизапальні та протиалергічні мазі для місцевого застосування;
• корекція дієти та вилучення продуктів, що спричиняють алергію;
• імуномодулювальна терапія за аутоімунних причин захворювання;
• керування стресом і психотерапія за потреби.

У тяжких випадках може знадобитися госпіталізація і введення кортикостероїдів або проведення плазмаферезу.

Профілактичні заходи охоплюють уникнення відомих алергенів, контроль рівня стресу, правильне харчування, здоровий спосіб життя, контроль за станом шкіри, а також вчасне звернення до фахівців за перших симптомів захворювання.

Рекомендується регулярне спостереження в алерголога або дерматолога, особливо для людей із хронічною формою кропив’янки, щоб вчасно виявляти та коригувати фактори, які провокують загострення, а також для раннього виявлення можливих проблем з алергією та шкірою.