Корупційна матриця: як контроль перетворюється на бізнес

Замість стимулювання підприємці часто отримують від влади нові перепони та сумнівні відмови у найпотрібнішому для роботи. Зростають напруга та число розчарувань, руйнується віра у перспективи розвитку.

У цьому матеріалі йтиметься про перепони, які учасники ринку вбачають у діях держорганів і насамперед Державної служби України з питань праці. Наша редакція отримала звернення, у яких суб’єкти господарювання повідомляли органи влади про неправомірні, на їхній погляд, дії представників Держпраці. Ідеться про невмотивовану відмову цієї Служби у видачі дозволів на виконання робіт / експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, а також неправомірну вимогу з надання інформації (розсилка листів зі збору інформації) щодо господарської діяльності.

Дозвіл не для всіх

Один з наших співрозмовників – фізична особа – підприємець (ФОП), учасник бойових дій, ветеран Олексій Хомяк із Житомирської області. У 2022–2023 рр. він служив у ЗСУ в 47-й окремій механізованій бригаді, брав участь у боях у Запорізькій області. Унаслідок поранень ніг і контузії Олексій був звільнений з армії, лікувався, отримав третю групу інвалідності. Після одужання повернувся до свого колишнього заняття – з 2007 р. чоловік займається лісосічними роботами: заготівлею деревини, трелюванням, посадкою.

У березні Олексій в установленому порядку подав документи на продовження дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Однак, усупереч очікуванням, Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці відмовило ФОП у продовженні дозволу без належного обґрунтування. В офіційній відповіді № ЦЗ/3.1/4281-25 від 11.04.2025, копія якої є в редакції, представник Служби послався на пункт 15 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки (далі – Порядок № 1107), затвердженого постановою Кабміну від 26.10.2011 № 1107. Зокрема, зазначався абзац про недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (далі – ОП та ПБ), допущення виникнення аварій та/або пов’язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

Сам Олексій в інтерв’ю нашим журналістам повідомив, що впродовж дії дозволу № 106.15.18 від 05.03.2015 у роботі підприємства не було допущено порушень вимог законодавства з ОП та не зафіксовано жодних аварій чи нещасних випадків, що могли бути підставою для відмови в продовженні дозволу. А якщо порушень зафіксовано не було, Держпраці зобов’язана продовжити дію дозволу на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця. Але цього не сталося.

Олексій Хомяк звернувся по допомогу до Громадської спілки «Міжнародна спілка громадських організацій «Територія без корупції». На підставі отриманої відповіді від Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці експерти громадської організації відмітили, що у Службі не навели жодного номера та дати актів чи інших розпорядчих документів щодо проведення планових або позапланових заходів державного нагляду в підприємця із зазначенням докладного опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, яке було порушено.

«Виходячи зі змісту листа № ЦЗ/3.1/4281-25 від 11.04.2025, а також враховуючи вимоги Закону України № 877-V («Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності». – Авт.) і Порядку, Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці не має законних підстав для відмови у продовженні дії дозволу», – зазначили експерти громадської організації. Вони направили відповідну скаргу до низки державних структур із проханням розібратися в ситуації.

Олексій Хомяк каже, що представник міжрегіонального управління нещодавно запрошував його на зустріч, на якій пообіцяв вирішити питання з документами, а також здивувався, чому підприємець одразу не повідомив, що є учасником бойових дій.

«На що я сказав, що посвідченням ні перед ким світити не збираюся. Ну, учасник так учасник. Так, ледь не з паличкою ходжу, оскільки ноги побиті. Однак, кажу їм, поясніть мені, чому я до вас повинен був взагалі приходити? Я всі документи вчасно відправив, діяв за законом», – розповів він.

Олексій зазначає, що в період дії воєнного стану строк дії документів дозвільного характеру автоматично продовжується на період дії воєнного стану та протягом одного місяця після його завершення. Про це йому повідомили і у відповіді на його запит у міжрегіональному управлінні, пославшись на пп. 4 п. 1 постанови Кабміну від 24.03.2022 № 357 «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану». Однак ситуацію, в якій опинився ветеран, це не вирішувало.

«Питання в тому, що воєнний стан у нас продовжується на три місяці, а тендери на роботи проводяться на шість місяців. А на тендерах мені повідомили, що у мене немає дозвільних документів, і мене, ясна річ, «викинули». Так пройшло два тендери, і більше участі я не брав, бо не було сенсу витрачати гроші», – зазначив підприємець.

Нині Олексій працює, де можна, за прямими договорами і субпідрядом, але в цьому разі є великі складнощі та розцінки істотно нижчі. На момент підготовки матеріалу дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки підприємець так і не отримав. Олексій каже, що зараз працює просто тому, що сподівається на краще.

«Для себе вирішив так: якщо до Нового року нічого «не вирівняю», то просто кидаю справу. Немає ні сил, ні бажання. Це не робота, так не робиться».

Випадок з Олексієм Хомяком не єдиний. Відмову на продовження дозволу № 2726.18.32 (копія є в редакції) на проведення робіт підвищеної небезпеки отримав інший ФОП з Житомирської області – Григорій Моргун. Він також займається лісосічними роботами. Центральне міжрегіональне управління Держпраці повернуло підприємцю дозвіл, де у графі «Термін дії дозволу продовжено до...» вказало, що під час терміну дії дозволу роботодавець порушив вимоги законодавства в питаннях ОП та ПБ відповідно до листа від 22.09.23 із зазначенням номера листа. Сам підприємець у розмові з журналістами повідомив, що порушень з його боку не було.

«Потрібно було вказати, у чому саме полягає порушення, щоб я міг потім оскаржити в суді. Але написали так, щоб перешкодити мені в роботі», – зазначив він.

На думку експертів Міжнародної громадської організації «Міжнародна антикорупційна асамблея» (далі – МГО «МАА»), у діях з боку посадових осіб Центрального міжрегіонального управління Держпраці є явні порушення. Встановлення факту наявності або відсутності порушень вимог законодавства з питань ОП та ПБ здійснюється тільки відповідно до вимог ЗУ № 877-V. Центральне міжрегіональне управління, вважають у МГО «МАА», не навело жодного номера, дати актів або інших розпорядчих документів проведення планових або позапланових заходів державного нагляду у ФОП із зазначенням докладного опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, яке було порушено. Також у МГО «МАА» зазначають, що міжрегіональне управління після відповідних скарг повернуло дозвіл, який було надано згідно з Положенням для продовження строку дії, але у спосіб, який не передбачають вимоги Положення. Тобто в незаконний спосіб посадові особи Центрального міжрегіонального управління в оригіналі дозволу № 2726.18.32 внесли запис, що згаданий дозвіл не дійсний.

«Наголошуємо, що жодним нормативно-правовим документом не передбачено внесення такого запису в оригінал дозволу міжрегіональнимуправлінням», – підкреслили в МГО «МАА».

Ти – мені, я – тобі

Складнощі з дозвільною документацією, з якими стикнулися підприємці, явно стали можливими через законодавчі недоліки, а також через корупційний складник. Саме проблему корупції суб’єкти господарювання називають однією з основних проблем у своїй діяльності. Олексій Хомяк згадує, що йому неодноразово надходили пропозиції від контролюючих органів відкупитися від перевірки, на що він відповідав категоричною відмовою. Однак проти легалізованої системи «поборів» чоловік нічого вдіяти не може.

«Ті ж експертні висновки роблять сьогодні приватні фірми. Підхід виглядає так: ти мені нічого не плати, але є фірма, в яку ти піди і заплати офіційно. І розібратися, де тут склад корупції, не представляється можливим», – зазначив підприємець.

У цьому контексті вельми виразною є ситуація з розсилкою міжрегіональними управліннями Держпраці так званих чек-листів на офіційну електронну пошту суб’єктам господарювання. У листах є перелік запитань для збору інформації щодо дотримання вимог законодавства в межах повноважень Держпраці. У МГО «МАА», які надали нашій редакції ці чек-листи, вважають, що їх розсилка виходить за межі визначених законом процедур, оскільки жодне нормотворче рішення не визначає чек-лист Держпраці як обов’язковий документ. Тобто жодного «зразка» такого опитування органами влади, що відповідають за формування державної політики у сфері ОП, офіційно оприлюднено не було. Такі чек-листи, вважають у МГО «МАА», є внутрішніми контрольними списками перевіряльників і не є законодавчо затвердженими документами.

Водночас у громадській організації вважають, що розсилання чек-листів спрямоване на проведення перевірок в обхід правового поля, яке на сьогодні забороняє Держпраці це робити. Оскільки постановою Кабміну від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» було прийнято рішення припинити проведення планових і позапланових перевірок на період воєнного стану. Окрім чек-листів, повідомляють у громадській організації, міжрегіональні управління Держпраці також проводять так звані інформаційно-роз’яснювальні заходи, які попри мораторій на перевірки насправді націлені на виявлення порушень у суб’єктів господарювання.

«Мета виявлення ознак порушень законодавства – це направлення суб’єкта господарювання до «своєї» експертної організації, яка здійснює діяльність з навчання з питань охорони праці, атестації робочих місць, медичних оглядів, технічних оглядів тощо», – зазначили в МГО «МАА».

Під «своєю» експерти громадської організації мають на увазі суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах експертизи стану ОП та ПБ, технічного огляду машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, експертного обстеження машин, навчань з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання та нібито є афілійованими з керівництвом міжрегіональних управлінь Держпраці.

У статті В. Балацуна «Будували, будували і нарешті збудували…»  у журналі «Охорона праці» № 6/2025 ми розповідали, як Держпраці своїм інформаційним листом фактично дає своїм структурним підрозділам пряму вказівку про те, що виконувати експертизу стану ОП та ПБ, технічний огляд і технічне діагностування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки можуть саме ті експертні організації, які входять до списку, розміщеного на сайті Держпраці. На підставі цих неправомірних вимог центрального апарату міжрегіональні управління Держпраці відмовляють промисловим підприємствам у видачі дозволів, якщо висновки експертизи зроблені експертною організацією, яка не внесена до цього списку, хоча й має відповідний дозвіл і підтверджену компетентність з інспекційної діяльності у сфері ОП та ПБ.

Олександр Кітраль, журналіст. Автор карикатур Юлій Судак

Oleksandr Kitral
Corruption matrix: how control turns into business
This article will discuss the obstacles that market participants see in the actions of state bodies, primarily the State Labor Service of Ukraine. Our editorial office has received letters in which business entities have informed the authorities about what they consider to be unlawful actions by representatives of the State Labor Service of Ukraine. These letters concern the Service's unjustified refusal to issue permits for the performance of work/operation of high-risk equipment, as well as unlawful requests for information (sending letters to collect information) regarding economic activities.

Статтю повністю читайте в Журналі "Охорона праці" № 9/2025 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.