Керування ризиками: з чого все почалося?

У 2021 році очікуємо на прийняття нового ризикоорієнтованого закону України у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі. Нині триває робота щодо опрацювання проєкту цього документа, який замінить застарілий Закон «Про охорону праці».

З чого почалась історія оцінки ризиків на виробництві? Точкою відліку стало 11 липня 1976 р., коли на заводі швейцарської фірми ICMESA, розташованому в передмісті Мілана, сталася техногенна катастрофа. Внаслідок людської помилки, яка призвела до виробничої аварії, стався викид в атмосферу хмари діоксину (надзвичайно отруйної речовини), що могла спричинити загибель 100 млн людей.

Через погодні умови хмара не поширилася на велику територію, а нависла над 17-тисячним містом Севезо, отруюючи його жителів. Причому майже тиждень про цю аварію ніхто не повідомляв – поки не далися взнаки очевидні наслідки від ураження діоксином людей та природного середовища. Упродовж трьох наступних років через рак та інші захворювання вимерли фактично всі жителі Севезо.

Ця трагедія спонукала європейців до прийняття рішень, спрямованих на профілактику та боротьбу з можливими промисловими аваріями. Так, у 1982 р. було прийнято Директиву 82/501/ЄЕC про великі аварії в окремих галузях промисловості (пов’язані з поширенням небезпечних речовин), яка отримала назву Seveso I. Вона встановлювала певні вимоги до систем управління безпекою та оцінки ризиків, аварійного планування та реагування, нагляду за небезпечними промисловими об’єктами.

З часом положення цієї директиви доповнювалися, і в 1996 р. було прийнято вже оновлену Seveso II (96/82/ЄC), де вперше зазначалося, що небезпечні ситуації потрібно не лише ідентифікувати, а й уживати заходів щодо їх уникнення та значного зниження імовірності їх переростання у небезпечні події. Сьогодні в країнах Європи вже впроваджується Директива 2012/18/ЄС (Seveso III) від 4 липня 2012 р. про контроль за великими аваріями, пов’язаними з небезпечними речовинами. А її попередниця втратила чинність 1 липня 2015 р.

Таким чином, методологію управління ризиками, метою якої є зниження імовірності настання небезпечних подій, взято за основу всіх світових стандартів у сфері систем менеджменту якості, екології та охорони праці.