Хімічна безпека – 3

Як читати паспорт безпеки хімічної продукції: 16 розділів SDS очима фахівця з охорони праці.

Ухвалення Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» № 2804-IX (далі – Закон № 2804-IX) та набрання ним чинності стали черговими кроками України на шляху до гармонізації національного законодавства з європейськими вимогами у сфері поводження з хімічною продукцією.
У попередніх публікаціях ми розглянули загальні принципи нової системи хімічної безпеки, особ­ливості впровадження вимог REACH, CLP та GHS, а також їхнє значення для роботодавців і фахівців з охорони праці (далі – ОП) (див. статті автора в № 6, 7 / 2026 журналу «Охорона праці»: «Хімічна безпека» та «Хімічна безпека – 2»).
Будь-яка система управління хімічними ризиками починається не з нормативних актів і навіть не з оцінювання ризиків, а з інформації про саму хімічну продукцію. А звідки роботодавець може дізнатися: чи є речовина небезпечною? які засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) потрібно застосовувати? чи можна зберігати продукцію поруч із іншими речовинами? які дії слід виконати в аварійній ситуації?
В усьому світі основним джерелом такої інформації є паспорт безпеки хімічної продукції (Safety Data Sheet, SDS) (далі – паспорт безпеки; SDS). Саме цей документ сьогодні стає базовим елементом нової системи хімічної безпеки в Україні. Проте на багатьох підприємствах його сприймають лише як супровідний папір від постачальника або формальність для аудиторів і перевіряльників.
Насправді ж паспорт безпеки є одним з найважливіших практичних інструментів керування хімічними ризиками. Адже на його основі оцінюють небезпеки, визначають заходи захисту працівників, розробляють інструкції з ОП, організовують навчання персоналу та планують дії в разі аварійних ситуацій.
У цій статті ми розглянемо, що таке SDS, які вимоги до нього висувають в Україні та за кордоном, яку інформацію він містить і, головне, як фахівцю з ОП використовувати цей документ у щоденній роботі. 

Що таке паспорт безпеки хімічної продукції

Відповідно до визначення, наведеного в підп. 33 п. 1 ст. 1 Закону № 2804-IX, паспорт безпечності ­хімічної продукції – це документ уніфікованої форми, що містить дані про небезпечні властивості хімічної продукції та заходи щодо її безпечного використання і видається наступному в ланцюгу постачання хімічної речовини або хімічної продукції суб’єкту господарювання для інформаційного супроводу поводження з ­хімічною продукцією.
Зверніть увагу: у Законі № 2804-IX вжито термін «паспорт безпечності», проте документ, який надають виробники та постачальники хімічної продукції, має назву «паспорт безпеки». Причина цієї відмінності, найімовірніше, полягає в тому, що український законодавець намагався створити власну українську термінологію для імплементації європейських вимог, але на практиці ринок уже багато років користується усталеним перекладом терміна Safety Data Sheet (SDS) – «паспорт безпеки». До речі, саме цей варіант вжито і в українських перекладах регламентів REACH та GHS. 
Іноді SDS називають інструкцією з безпечного використання хімічної продукції. Однак таке найменування лише частково розкриває його призначення, оскільки паспорт безпеки супроводжує хімічну продукцію фактично протягом усього її життєвого циклу – від виробництва та транспортування до використання, зберігання й утилізації.
Сучасний SDS побудований за принципами Глобально гармонізованої системи класифікації та маркування хімічної продукції (GHS) і має стандартизовану структуру із 16 розділів. Завдяки цьому роботодавець, працівник, перевізник або інспектор контролюючого органу можуть швидко знайти потрібну інформацію про продукцію незалежно від того, якою є країна її походження.

Навіщо паспорт безпеки потрібен робото­давцю? Без достовірної інформації про хімікат роботодавцю складно обґрунтовано оцінити ризики та визначити адекватні заходи контролю. Паспорт безпеки дає чіткі відповіді на ключові запитання:

• Які небезпечні властивості має речовина або хімічна сполука?
• Які ризики для здоров’я працівників виникають під час безпосереднього контакту з речовиною?
• Які ЗІЗ потрібно видати працівнику з огляду на зазначені ризики?
• Який тип вентиляції потрібен у зоні виконання ­робіт?
• Які речовини заборонено зберігати разом або змішувати між собою?
• Як має діяти персонал у разі розливу, викиду хімічних речовин або виникнення пожежі?
• Яких заходів домедичної допомоги потрібно вжити в разі отруєння чи отримання опіків?
• Як правильно й безпечно утилізувати залишки продукції та тару?

Цей документ набув особливого значення після набрання чинності Законом № 2804-IX, який повністю базується на ризикоорієнтованому підході. А оцінити ризики на конкретному робочому місці без аналізу SDS просто неможливо.

Anatoliy Sevruk
Chemical Safety – 3
Any chemical risk management system begins with information about chemical products. How can an employer determine: Is a substance hazardous? What personal protective equipment should be used? Can the product be stored near other substances? What actions should be taken in an emergency?
Worldwide, the primary source of such information is the chemical product’s Safety Data Sheet (SDS). Today, this document is becoming the cornerstone of the new chemical safety system in Ukraine. 
The Safety Data Sheet is one of the most important practical tools for managing chemical risks. After all, it serves as the basis for assessing hazards, determining employee protection measures, developing occupational safety instructions, organizing staff training, and planning actions in the event of emergencies.
In this article, we will examine what an SDS is, what requirements apply to it in Ukraine and abroad, what information it contains, and, most importantly, how an occupational safety specialist can use this document in their daily work.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 8/2026.