Герої продовольчого фронту

Попри війну, в Україні набирає обертів посівна. Ризикуючи потрапити під обстріли чи підірватися на мінах, не маючи гарантій щодо збереження посівів та врожаю через можливе нашестя ворога, аграрії дбають про забезпечення людей хлібом.

За підрахунками Української природоохоронної групи, зона ризикового сільського господарства в Україні, у межах якої немає змоги провести посівну кампанію або землі якої наразі недоступні, сягає 202 600 кв. км, що становить близько 34% усієї площі суходолу України.

Урегіонах, які не зазнали бомбардувань та ­ракетних обстрілів, посівна здійснюється у звичному режимі. Хоча є багато проблем, особливо із забезпеченням пально-мастильними матеріалами, міндобривами, агрохімікатами тощо. На територіях, звільнених від окупанта, і на тих, де проходили бойові дії, органи місцевого самоврядування проводять наради з керівниками сільськогосподарських підприємств, на які запрошують представників ДСНС, правоохоронних органів та військових підрозділів.

На порядку денному – заходи безпеки під час проведення весняно-польових робіт. Адже на ­частині посівних площ цих територій починати роботи без попередньої підготовки вкрай небезпечно. На деяких полях дотепер залишається військова техніка та вибухонебезпечні предмети тощо. Тому разом з підрозділами ДСНС і ЗСУ складають плани-графіки обстеження полів та розмінування. 

За інформацією, наданою регіональними підрозділами Держпраці, на жаль, на тимчасово окупованих територіях сходу та півдня країни, найімовірніше, посівну не проводитимуть узагалі. Якщо, звичайно, найближчим часом чужинців не буде вибито з нашої землі. Більшість фермерських господарств та інших сільськогосподарських підприємств на окупованих територіях розграбовано, пошкоджено сільськогосподарську техніку, багато сільгосптоваровиробників вимушені були переїхати в безпечніші регіони країни та за кордон. 

У Комітеті Верховної Ради України з питань ­аграрної та земельної політики застерігають, що цьогорічна посівна кампанія в Україні стане найскладнішою за всю історію незалежності. Через війну українські аграрії зіткнулися з такими проблемами, як відсутність палива, добрив, блокування логістики, перебої з постачанням сільськогосподарської техніки та обладнання. 

Зрозуміло, що найбільшу стурбованість викликає небезпека, пов’язана з можливими вибухами мін або снарядів, що не розірвалися, які можуть опинитися на полі або в інших місцях, задіяних під час посівної. Радник міністра внутрішніх справ ­Вадим Денисенко в ефірі національного телемарафону повідомив: «Насправді, на жаль, є величезна загроза сільському господарству також і в низці регіонів, бо мінують не лише промислові об’єкти, не лише інфраструктурні об’єкти, не лише міста, але й сільськогосподарські угіддя… Аби не наражати людей на небезпеку, наразі в Україні складають карту мінувань по всіх районах».

Розуміючи потребу термінового проведення деяких польових робіт (закриття вологи, підживлення озимих, сівба ярових і т. д.), аграрії поспішають вийти в поле, але дозволяють їм це робити тільки після обстеження території саперами. Головне, щоб під час робіт не проводилися бойові дії. А знаряддя, якого не вистачає – борони, плуги, сівалки та інший реманент, наші умільці підготують навіть за найнесприятливішої ситуації, запевняють наші золоторукі аграрії. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПОСІВНИХ РОБІТ

Перед тим як проводити посівні роботи на полях, де тривали бойові дії, керівникам сільгосппідприємств і фермерам потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС чи поліції, де їх спрямують до органу влади, який прийме заяву на обстеження посівних площ. 

Приступати до сільськогосподарських робіт можна тільки після того, як фахівці інженерних підрозділів ­обстежать і проведуть на полях необхідні роботи.

Як розповідають сапери, основні складнощі в розмінуванні полів полягають у тому, що це суцільне розмінування, тобто дуже великі площі. Також є труднощі в тому, що поле може бути «засіяне подарунками» від терористів – снарядами, які не розірвалися, мінними розтяжками, протипіхотними і протитанковими мінами.

Найнебезпечнішими є саморобні фугаси, адже принцип їхньої дії на місці оперативно складно розгадати. Відповідно до характеру вибухонебезпечного предмета фахівці вибухотехнічної служби приймають рішення про його знищення чи знешкодження. Тому, на жаль, аграріям доводиться іноді довго чекати, втрачаючи дорогоцінний час. Але всі розуміють, що робота сапера особлива, пов’язана з чималим ризиком. Брак майстерності, поспіх, зневага до правил розмінування призводять до тяжких наслідків. Один необережний рух – і можна ніколи не довідатися про свою помилку. Тому сапери не поспішають і ретельно контролюють кожну свою дію.

Але навіть після того, як територію обстежили, не можна бути впевненими на сто відсотків, що всі небезпечні предмети були виявлені. Є ризик натрапити на них у лісосмузі, на пасовищі, у балках та на інших ділянках, де розвертається чи пересувається техніка, здійснюють завантаження насіння або інші роботи. Тож механізаторам та іншим працівникам слід бути надзвичайно обережними.

Аналіз розслідувань нещасних випадків, пов’язаних із вибуховими пристроями, показує, що однією з основних їх причин є грубе порушення елементарних правил безпеки. Тому потрібно обов’язково пам’ятати головне правило – знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХО­НЕБЕЗПЕЧНОГО ПРЕДМЕТА:

• не можна торкатися його; 
• негайно припинити всі роботи, заглушити двигуни, зупинити роботу обладнання, попередити про знахідку інших осіб, які є поруч, і керівників робіт;
• відвести на максимально безпечну відстань 
• (не менше ніж 100 метрів) усіх людей, які є поблизу, рухатися назад потрібно по своїх слідах; 
• за можливості позначити місце розташування предмета, обгородити його дошками, жердинами, гілками, мотузками, шматками яскравої матерії тощо;
• за наявності гаджета здійснити фотофіксацію предмета та місця його розташування, зберігати спокій і не панікувати; 
• негайно повідомити про знахідку оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила) за телефонами 101, 102. 
• обов’язково дочекатися представників правоохоронних органів або ДСНС, перебуваючи якнайдалі від місця виявлення предмета або за будь-яким захисним укриттям, не допускати до небезпечної зони інших людей.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:

• заглядати всередину підозрілого пакета, коробки чи будь-якого іншого предмета;
• бити по ньому ногами, пересувати й розкривати виявлений предмет;
• зберігати, переносити, перекладати, перекочувати з місця на місце;
• намагатися розібрати, використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь, заносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в криницю або річку;
• здавати на металобрухт, використовувати для ­виготовлення саморобних піротехнічних засобів – ­петард чи вибухових пакетів.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ:

• предмети можуть бути незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
• наявність звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);
• наявність джерел живлення на механізмі або поряд із ним. Це може бути батарейка, акумулятор тощо;
• наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Читайте статтю в журналі № 4/2022 та Кабінеті охорони праці

Вхід в КАБІНЕТ

Передплати КАБІНЕТ ОХОРОНИ ПРАЦІ або Електронну версію журналу "Охорона праці" та підтримай бійців ЗСУ

З кожної передплати ми перерахуємо 20% на допомогу бійцям ЗСУ та тероборони.

Обирай свій продукт та період від 1 до 12 місяців,

сплачуй та відстежуй на нашому сайті звіти про СВОЮ допомогу ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ.

Обрати продукт

З яких продуктів ми перераховуємо допомогу:

Журнал «Охорона праці» та додаток «На допомогу спеціалісту з охорони праці» електронна версія 

КАБІНЕТ ОХОРОНИ ПРАЦІ 

Замовити

Як це буде організовано

1. Ви замовляєте та передплачуєте ЖУРНАЛ або КАБІНЕТ за рахунком, що ми надаємо.

2. Ми відправляємо 20% від сплаченої суми без ПДВ на рахунок благодійного фонду «Ветеран Богунівець».

Реквізити фонду
Найменування організації: БО «ВЕТЕРАН-БОГУНІВЕЦЬ» БФ
Код отримувача: 38807934
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Рахунок отримувача у форматі IBAN: UA813052990000026005016218431

3. Отриману суму фонд буде спрямовувати на рахунки підтримки військових та тероборони в регіони, де йдуть бойові дії.

4. Звіти про перераховані кошти ми будемо публікувати на нашому сайті

Передплатит