Матвійчук Дмитро Формула успіху: ШІ допомагає, людина – вирішує
07.08.2026
Події навколо штучного інтелекту розвиваються так стрімко, що є потреба частіше публічно аналізувати це унікальне явище сучасності. Уже не йдеться про доцільність чи недоцільність. У деяких країнах призначені міністри з питань ШІ. Ділові зустрічі та побутові розмови активних людей тепер не відбуваються без обговорення нових можливостей ШІ. На ринок вийшли перші тренери, які навчають премудростей і секретів роботи з ним.
Він дедалі активніше, хоч поки й стихійно, входить у наше професійне життя, допомагає аналізувати великі обсяги інформації, виявляти небезпеки, контролювати стан обладнання, попереджати про перевтому працівників і автоматизувати роботи, пов’язані з підвищеним ризиком. Здається, що технології відкривають перед нами майже необмежені можливості для підвищення рівня безпеки.
Водночас маємо усвідомлювати: наявність сучасної системи ще не робить робоче місце безпечним. Помилкові дані, неправильно налаштований алгоритм або надмірна довіра до автоматизованого рішення можуть не зменшити ризики, а, навпаки, посилити їх. Особливо небезпечно, коли підприємство впроваджує штучний інтелект, але не визначає, хто відповідає за його застосування, хто перевіряє результати, ухвалює остаточне рішення та має право зупинити систему в разі помилки.
Так, технологія не може бути відповідальною посадовою особою. Вона не повинна замінювати керівника, фахівця з охорони праці або працівника, який має практичний досвід. Остаточна відповідальність за кадрові, виробничі та управлінські рішення має залишатися за людиною. Додам від себе: ШІ розумних робить розумнішими, а недолугих – іще недолугішими.
Це особливо актуально в умовах кадрового дефіциту. Нестача працівників уже сьогодні призводить до підвищення інтенсивності роботи, надурочних годин, скорочення перерв, залучення недостатньо підготовленого персоналу та виконання однією людиною кількох функцій. Наслідками стають перевтома, професійне вигорання, помилки, травми та погіршення здоров’я.
За таких умов може виникнути спокуса використати штучний інтелект як швидкий спосіб компенсувати нестачу людей. Але жодна цифрова система не здатна виправити погану організацію праці, недостатнє навчання, слабкий контроль або надмірне навантаження.
Датчик може зафіксувати втому працівника, але не замінить належного режиму праці та відпочинку. Система комп’ютерного зору може виявити порушення, але не усуне причини, через які працівник змушений діяти небезпечно. Робот може перебрати на себе важку операцію, однак його використання також потребує оцінювання ризиків, навчання персоналу та постійного технічного контролю.
Саме тому штучним інтелектом потрібно керувати – до того, як він стане невіддільною частиною критичних процесів підприємства. Роботодавець має знати, які системи ШІ використовуються, які дані вони збирають, як ухвалюють або підтримують рішення та які наслідки може мати їхня помилка. Операції потрібно розподіляти за рівнями ризику: підготовка чернетки документа й автоматичне рішення щодо допуску працівника до роботи не можуть мати однаковий рівень контролю.
Не менш важливо залучати працівників та їхніх представників до вибору, випробування та оцінювання нових технологій. Люди повинні розуміти, які відомості про них збирають, хто має до них доступ і чи не використовуватимуться дані про здоров’я, втому або поведінку для покарання чи необґрунтованого оцінювання продуктивності.
Потрібно оцінювати й реальну користь від технологій. Не за кількістю придбаних систем, датчиків або проведених експериментів, а за конкретними результатами: чи стало менше небезпечних ситуацій, чи зменшилося навантаження, чи вдалося запобігти травмам, чи поліпшилися умови праці.
Майбутнє охорони праці визначатиметься не кількістю алгоритмів і роботів. Воно залежатиме від того, чи зможемо ми поєднати технологічний розвиток із професійною відповідальністю, належною організацією роботи та повагою до людини.
Штучний інтелект стрімко стає нашим помічником – уважним, швидким і корисним. Але керувати системою безпеки, визначати пріоритети й відповідати за рішення повинна людина.
Бережімо людяність у світі технологій. Цінність будь-якої системи безпеки незмінна – життя і здоров’я працівника.
