Формула успіху

Кожен українець, і не тільки, болісно реагує сьогодні на хід та наслідки війни, прискіпливо оцінює дії влади, менеджерів організацій та підприємств. Які критерії цієї оцінки, що привертає найбільшу увагу?

Нація показала стійкість перед обличчям смертельної небезпеки, і це викликало довіру до України у світі. За довірою прийшла політична підтримка, фінансова допомога і така важлива зброя. Незаперечним фактом став феномен президента Володимира Зеленського та ГК ЗСУ генерала Валерія Залужного. Вони як лідери нації несподівано піднесені до неймовірної висоти у світі, навіть більше, ніж в Україні, попри жорстку критику з окремих питань державного менеджменту. І це позитивно, щоб не спокусилися зловживати довірою. В основі такого лідерства – відповідальність за державу, за кожного українця, особиста стійкість, сміливість, самовідданість, опора на спільноту, яку ведеш за собою.

Це аксіома в поведінці кожного керівника не лише під час смертельної небезпеки. Відповідальність як важлива якісна характеристика менеджера – це цінність, якої неможливо набути спонтанно. Це спосіб мислення і стиль життя. На практиці в бізнесі ми оперуємо правовою (кримінальна, адміністративна), економічною (фінансово-матеріальна) та морально-соціальною відповідальністю. Найпотужніший за впливом і можливостями саме моральний аспект діяльності менеджерів. Звичайно, адаптую свою думку до сфери управління безпекою праці, де ціною помилки, байдужості стає життя та здоров’я найдорожчого ресурсу – людини.

Отже, лідерство – здатність впливати на окремих осіб і на групи, спонукаючи їх працювати на досягнення цілей організації, – та відповідальність стають передумовою успіху в будь-якій справі. Разом вони дають синергетичний ефект, викликають довіру в колективу, сприяють залученню кожного до спільної справи. Це ключ до успіху, зокрема в питаннях безпеки на виробництві. Піклування керівника особисто про безпечні та комфортні умови праці, про якісні спецодяг та засоби захисту, постійний діалог із працівниками про те, що можна поліпшити на робочому місці, як зробити ефективнішим виробничий процес – усе це щоденна праця першої особи та представників керівника на підприємстві, його передусім моральна відповідальність.

Істинне лідерство перевіряється ДОВІРОЮ з боку колективу, команди. Усі лідери хочуть, щоб їм довіряли, іноді на словах створюється ілюзія довіри. Але істина, очевидно, не в словах, а в діях: бути тим, ким себе позиціонуєш. Пам’ятаймо про справедливість і гідність: без поваги до людей не буде довіри. Приділіть увагу відносинам між різними підрозділами: треба склеїти всі частини, врегулювати співпрацю, а не просто організувати змагання за вплив, ресурси, посаду. Щоб усі називали себе МИ.

Вибудована комунікація лідера – цемент довіри. Запрошуйте людей брати участь у прийнятті рішень. Надія і довіра – це ресурси. Сучасному керівнику важливо прагнути до лояльності працівників. Указувати на помилки підлеглих треба, але робити це cлід так, щоб вони хотіли їх виправляти, підсилювати цей стан успіхами, інакше почуття постійної винуватості пригнічує, деморалізує, знищує бажання брати активну участь у справах.

Вінстон Черчилль говорив: «За безпеку потрібно платити, а за її відсутність розплачуватись». Той лідер справжній – хто цим керується, хто тримає на власних плечах відповідальність за свій бізнес і за свій колектив, а не перекладає її формально на штатні одиниці. І для кого найбільша цінність – це працівник.