Експлуатація ліфта в разі зникнення його електроживлення

Які чинні технічні вимоги до функціонування ліфта у форс-мажорних умовах? Які дії користувача ліфта у форс-мажорних умовах?

Конструкція сучасних ліфтів розрахована на єдину форс-мажорну подію: передбачено, що у разі пожежі повинні спрацьовувати датчики автоматичної системи пожежної сигналізації та оповіщення. У результаті ліфтова кабіна повинна автоматично опуститись на нижній посадковий поверх – перший або нульовий – та відкритись ліфтові двері. Цю ліфтову опцію регламентують «Суттєві вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки ліфтів», що передбачені
п. 33 додатка 1 Технічного регламента ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затвердженого постановою КМУ від 21.06.2017 № 438: «електричні кола керування ліфтами, які можуть використовуватися в разі виникнення пожежі, повинні бути розроблені і виготовлені так, щоб було унеможливлене зупинення ліфта на певних поверхах і була можливість для забезпечення пріоритету керування ліфтом аварійними службами».

Серед вимог пожежної безпеки під час експлуатації ліфтів зазначено, що у разі виникнення пожежі ліфти мають опускатися на перший поверх, відчинятися і вимикатися (частина 2 п. 2 глави 2 розділу VI Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.09.2018 № 491; п. 8.7.1 Правил пожежної безпеки при експлуатації атомних станцій, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2007 № 256). Водночас відповідно до п. 2.36 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, «порядок експлуатації пожежних ліфтів визначається чинним законодавством» (у п. 5.8.2 попередньої редакції (Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126) було зазначено, що «у разі пожежі ліфти й підйомники повинні опускатись на перший поверх, відкриватись та вимикатись»).

Аналогічні вимоги передбачає п. 4.49 Правил охорони праці для працівників м’ясопереробних цехів (НПАОП 15.1-1.06-99): «Використання підіймачів і ліф­тів для евакуації людей та будь-яких вантажів під час пожежі категорично забороняється. Ліфти повинні бути спущені на перший поверх і вимкнені».

Відповідно до п. 6.1.9 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-08) режим роботи ліфтів під час пожежі повинен відповідати вимогам ДСТУ EN pr 81-73:2004 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використовування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі».

Чинний сьогодні ДСТУ EN 81-73:2017 «Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі» визначає способи зниження ризиків застрягання пасажирів у кабіні ліфта у разі виникнення пожежі в будинку. Принцип реагування ліфта на отримані сигнали від засобів оповіщення полягає у тому, що кабіна має повернутися до визначеного поверхового майданчика та надати усім пасажирам можливість вийти. Після прибуття на визначений поверховий майданчик приводні двері ліфта мають відчинитись і відповідно має пролунати звукове (наприклад, мовне) повідомлення і/або спрацювати індикатор (наприклад, текстове повідомлення, такі як «пожежна тривога – ліфт не працює – вихід зараз». Надалі ліфт має бути виведений з експлуатації (п. 5.3.1, п. 5.3.5 ДСТУ EN 81-73:2017).

Перелік суттєвих небезпек для оцінювання ризику під час експлуатації ліфтів (таблиця 1 розділу 4 ДСТУ EN 81-73:2017) передбачає п’ять небезпек: механічні небезпеки; небезпека потрапляння у вогняну пастку; небезпека удару; теплова небезпека (ураження теп­лом або димом); невідповідне проєктування або розташування засобів оповіщення. Такої небезпеки, як зникнення напруги у мережі живлення ліфта, Перелік ДСТУ EN 81-73:2017 не містить, тобто така подія вважається малоймовірною.

Відповідно до п. 7.8.10 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-2001) «система керування ліфтами, що розраховані на роботу в режимі «Пожежа» та режимі «Транспортування пожежних підрозділів», повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-9 (додаток Ж)».

Під час встановлення будинкових ліфтів немає потреби дотримуватись вимог ДСТУ EN 81-73:2017, тобто не передбачена опція автоматичного опускання ліфтової кабіни на нижній посадковий поверх (п. 8.6.1 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди», п. 14.4 ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення», пункти 7.4 – 7.14 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»).

Процедуру рятування пожежників, які потрапили в пастку, з кабіни ліфта визначає глава 5.4 ДСТУ EN 81-72:2017 «Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 72. Ліфти пожежні», та передбачає використання спеціального відмикального ключа аварійного люка на стелі ліфтової кабіни та приставної драбини.

Реалізація такої форс-мажорної ліфтової опції потребує: внесення відповідних вимог у нормативно-правові акти (насамперед, державні будівельні норми), наявності резервного джерела електроенергії (наприклад, акумуляторної батареї) та схеми аварійного введення резерву (АВР), потужність якого давала б змогу спуститись ліфтовій кабіні з верхнього поверху та відкрити двері ліфтової кабіни. Перевірка дієздатності цієї форс-мажорної ліфтової опції дуже проста: вимкнути напругу живлення ліфта та візуально контролювати виконання передбачених функцій.

На сьогодні чинне законодавство не передбачає таку форс-мажорну ліфтову опцію, оскільки до введення воєнного стану на території України вважалася мало­ймовірною втрата електроживлення ліфта внаслідок стабілізаційних (аварійних) відключень електроенергії.

Зміни умов експлуатації виробничого обладнання завжди потребують внесення конструктивних корегувань у виробниче обладнання. Також не є винятком ліфтове обладнання, умови експлуатації якого потребують реалізації форс-мажорної опції опускання ліфтової кабіни на нижній посадковий поверх у разі зникнення електроживлення ліфта. Цю опцію можуть реалізовувати без значних затрат організації, які обслуговують ліфти.

Якщо застрягли у ліфті

1. Насамперед не потрібно панікувати. Якщо маєте з собою воду, вона допоможе заспокоїтися. Пийте її потроху,  адже невідомо, скільки часу доведеться провести в ліф­ті. Теплий одяг бажано розстібнути чи зняти.
2. Не натискати всі кнопки одразу, не стрибати в ліфті, не намагатися відчинити двері кабіни самостійно. Також не потрібно курити у ліфтовій кабіні або самостійно вибиратися з неї. Не слід користуватися ліфтами під час повітряної тривоги.
3. Скористатися спеціальною кнопкою виклику диспетчера. Пояснити ситуацію, надати інформацію про місце свого перебування (адресу) та попросити про допомогу. Якщо кнопка не працює, зателефонувати близьким або до аварійної ліфтової служби (на гарячу лінію компанії, яка обслуговує ліфт або гарячу лінію населеного пункту). Якщо немає із собою телефона, слід погукати сусідів.
4. Дочекатися приїзду працівників аварійної ліфтової служби, які визволять з ліфтової пастки.

Висновок

1. Опція автоматичного опускання ліфтової кабіни на нижній посадковий поверх передбачена конструкцією ліфта тільки в разі виникнення пожежі.
2. Обов’язковість використання такої опції в разі виникнення пожежі не є загальноприйнятою вимогою (зокрема, не передбачена Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417).
3. Поширення такої опції на випадки зникнення електроживлення ліфта (з належним технічним доопрацюванням ліфтової схеми) могло б за нинішніх форс-мажорних умов унеможливити ризик застрягання пасажирів у ліфтовій кабіні. Втілення цієї опції потребує нормативного регулювання та відповідного технічного забезпечення (зокрема, наявності резервного малопотужного джерела електро­енергії).
4. Ніхто не застрахований від погіршення стану здоров’я, спричиненого перебуванням людини у ліфтовій пастці. Такі випадки під час виконання особами службових обов’язків (лікарі швидкої медичної допомоги, доставщики піци, пошти та інших товарів тощо) може бути визнано як нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом, із покладанням вини у настанні події на організацію, що експлуатує ліфт.
5. Втілення опції на випадки зникнення електроживлення ліфта допоможе скоротити витрати аварійноих ліфтових служб, пов’язані з виїздом для визволення людей з ліфтової пастки.