Фандєєв Олександр

До українського «ікігай» – через навчання

30.03.2023

Скільки б не тривала епопея з підготовкою із прийняттям проєкту ЗУ «Про безпеку та здоров’я на роботі», а перехід до європейських стандартів, методів, практик у сфері охорони праці в Україні – неминучий. Він уже відбувається. І вагомий внесок у цей процес робить Європейська школа керування ризиками Джаннет Аршимової.

Мета Школи, організованої за ініціативи та безпосередньої участі журналу «Охорона праці», – підготовка українських спеціалістів з керування ризиками в системах управління безпекою та здоров’ям на роботі (БЗР). Програма третього потоку Школи вирізняється тим, що вона враховує особливості роботи організацій і підприємств в умовах воєнного стану та базується на реальних ситуаціях людей та компаній, які здобули досвід роботи в умовах війни.

Старт Школи відбувся в листопаді минулого року. Усього було визначено 4 модулі навчання. Вони адаптовані до реалій воєнного часу та відповідають на головне запитання, як підсилити ефективність системи управління БЗР у період важких випробувань, а отже, зберегти здоров’я та життя людей на роботі.

  • 1-й модуль – Лідерство: складники лідерства, у чому воно проявляється, як діє лідер в екстремальних умовах, способи вдосконалення лідерських якостей.
  • 2-й – Системне управління ОЗіБП: контекст системи управління охороною здоров’я та безпекою праці (відповідно до вимог ISO 45001:2018), розуміння організації, робочого середовища, потреб, очікувань працівників, елементи системи управління ОЗіБП та їх взаємозв’язок.
  • 3-й – Керування ризиками в системі управління ОЗіБП: що змінилося під час війни, прикладні інструменти для підтримки функціонування, з чого почати, як оцінити, оперативна оцінка і керування.
  • 4-й – Ментальне здоров’я та психологічна безпека: його значення в системі БЗР, психологічні ресурси, керування психосоціальними ризиками, практичні настанови.

Навчання у Школі відрізняється від традиційного різноманітністю сучасних форм, засобів, методів, практичним наповненням, орієнтованістю на передовий міжнародний досвід. Йдеться про зустрічі, живе спілкування на онлайн-тренінгах із тренерами школи; саморозвиток і можливість перегляду відеозаписів тренінгів; консультаційні зустрічі в режимі «запитання – відповіді»; застосування методу кейсів – техніки навчання, що використовує опис та дослідження реальних ситуацій; тематичні практикуми; зустрічі з відомими європейськими експертами у сфері керування ризиками в системах управління БЗР; «живі тренінги» – набуття навичок робити «своїми руками».

Школа сприяє також якісним комунікаціям представників різних бізнесів і видів діяльності, об’єднує людей, які прагнуть розвиватися та змінювати сферу безпеки праці на краще. У цьому насамперед заслуга таких досвідчених і талановитих тренерів, як Джаннет Аршимова – викладач NEBOSH, член Institution of Occupational Safety and Health (IOSH) та Cambridge Behavioural Center, коуч, наставник, тренер;

Віталій Цопа – д-р техн. наук, професор МІМ-Київ, міжнародний аудитор, консультант і викладач з ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001 та ISO 50001;

Сергій Росс – керівник відділу охорони праці дивізіону виробничих активів ТОВ «Кернел-Трейд» (олійноекстракційні заводи, елеватори, портові термінали компанії).

Зрештою, з кожним новим потоком навчання у Школі формується дружня спільнота фахівців. Звісно, після знайомства в онлайн їм цікаво зустрітися і поспілкуватися наживо. Організатори це передбачили, тож після завершення навчання та отримання сертифікатів Школи планується зустріч випускників віч-на-віч.

Екзамен змусив заглибитися В себе

Навчання за програмою 3-го потоку фінішує у лютому цього року. На час написання матеріалу вже було проведено залік за двома модулями, що полягав у виконанні досить непростого та ґрунтовного домашнього завдання. Як впоралися з екзаменом учасники Школи?

«Я була приємно вражена усіма відповідями» – так оцінила їхні зусилля Джаннет під час онлайн-зустрічі щодо результатів екзамену за модулями: «Лідерство» і «Системне управління охороною здоров’я та безпекою праці». На ній кожен коротко поділився власними підходами до виконання завдання.

Щодо першого модуля, воно полягало в тому, щоб визначити з восьми практик лідерства у сфері безпеки, які описав Т. Р. Краузе (бачення, довіра, співробітництво, зворотний зв’язок, відповідальність, комунікація, безпека як цінність, орієнтованість на дії), ту, яку (крок 1) вважає своєю сильною стороною. Ту (крок 2), яку такою не вважає і яка потребує вдосконалення. А головне (крок 3) – розробити для цієї не найсильнішої сторони лідерства мету, план можливостей, засобів, конкретних дій, що дадуть змогу її покращити та перетворити у сильну. На завершення потрібно було описати переваги та вигоди як для себе, так і для організації від досягнення мети. Завдання, як бачимо, для справжніх інтелектуалів у галузі БЗР. Тим цікавіше було почути думки та враження студентів про іспит.

Здобуті у Школі знання, за словами слухача Школи Дмитра Іванчишина, він вже намагається застосовувати на практиці. Вносить корективи у програму роботи, долучає до роботи свою команду. Досвід, набутий завдяки екзамену, був цікавим і корисним, оскільки допоміг систематизувати знання, зануритися в себе та усвідомити окремі моменти, у які через суєтність буденних справ заглиб­люватися ніколи. Джаннет відзначила роботу Дмитра, у якій багато життєвих прикладів, цінних висновків і рекомендацій. На думку Джаннет, матеріал заслуговує на те, щоб його доопрацювати та опублікувати для більш широкого доступу: «Коли такі роботи читаєш, розумієш, наскільки поважною і важливою є професія фахівця з охорони праці!».

Тренер відзначила, що чи не найбільше складнощів у слухачів виникло з такими лідерськими практиками, як «бачення» та «безпека як цінність». Сформувати й передавати працівникам своє лідерське бачення майбутнього компанії, орієнтири розвитку компанії, а також підтримувати цінності, принципи, правила безпеки і за їх допомогою власним прикладом мотивувати людей працювати ефективно та безпечно – справді найскладніші з лідерських аспектів.

Бачення – це те, наголосила Джаннет, якою лідер уявляє культуру безпеки компанії в майбутньому. Чітке та реалістичне уявлення, якою він хоче її побудувати та створити спільно зі співробітниками. Бачення недостатньо сповідувати, його треба вміти донести, надихнути ним людей. Водночас цінності – те, що всередині нас, у що ми віримо. Їх можна навіть порівняти з вірою. Проте для лідера недостатньо вірити, його місія – сіяти таку віру в людях. А це можливо лише тоді, коли лідер своїми діями та вчинками доводить, що цінність безпеки для нього є справді важливою.

Навчання у Школі – це дуже круто

Від часу створення Школи, як розповів Юрій Шаповалов, у нього з’явилося бажання навчатися у ній, і з третього потоку йому це вдалося. Сподобалися теми навчання, завдання, що змушують замислюватися, форма подавання матеріалу, багато свіжої інформації, можливість поспілкуватися з колегами. Джаннет відзначила його екзаменаційну роботу за аргументованість. Йдеться у ній про такий аспект лідерства, як комунікація. Отож вона зауважила, що у комунікаціях величезну роль відіграють спосіб мислення, розмова, володіння техніками слова. Те, де ми є сьогодні, чого досягли у житті, дуже часто пов’язано саме з комунікаціями. Зі знайомствами, спілкуванням, прихильністю чи антипатією людей, що виникають під час комунікації. Вміння спілкуватися, доносити свою думку, викликати довіру – якість, необхідна для лідера. Завдяки правильним комунікаціям він може зрозуміти мотиви кожної людини та врахувати їх задля досягнення спільної мети. Вони допомагають створювати відкриті добрі відносини у колективі та досягати успіху.

Навчання та виконання екзаменаційних завдань так захопили, поділилася враженнями Ліана Кузьменко, що пригадалися студентські часи. До того ж, через постійні відключення електроенергії, доводилося, як перед іспитами у виші, навчатися вночі. У своїй роботі вона розглядала одну з дуже важливих лідерських практик – орієнтованість на дію. Це ще одна якість, як наголосила Джаннет, без якої неможливо уявити справжнього лідера. Щоб не трапилося, лідер володіє внутрішньою дисципліною, яка дає йому сили діяти. Зокрема, виконувати свою роботу так, що це надихає інших. Певні постійні, повторювані дії є свого роду якорем і для самого керівника, і для підлеглих, дають відчуття безпеки та стабільності. Вона порадила розглянути спрямованість лідера до дії саме з цього погляду.

Повною несподіванкою для фахівців-практиків, які обрали для навчання у Школі модуль «Лідерство», стала порада Джаннет перечитати дитячу книгу «Пригоди Тома Сойєра». Але не просто прочитати, а проаналізувати її зміст з погляду восьми практик лідерства у сфері безпеки, які описав Т. Р. Краузе. Пригадайте хоча б епізод, у якому Том монотонне й нудне фарбування паркана перетворив у таке бажане та цікавенне заняття, що друзі ще й вмовляли дозволити їм побілити ту огорожу.

Справжній хист – надихнути, запалити людей ідеєю та справою, якою б прозаїчною вона не видавалася.

Окрім того, тренер усім порадила послухати аудіо­книгу Кена Могі «Ікігай». Твір настільки популярний у світі, що його переклали також з японської на українську. Ікігай – нове поняття про гармонію та баланс як під час кризи, так і у звичайні періоди життя. На завершення Джаннет побажала кожному знайти свій ікігай.

Екзаменаційні роботи учасників Школи, які обрали навчальний модуль «Системне управління охороною здоров’я та безпекою праці», проаналізував керівник цього курсу Віталій Цопа. Це роботи Олени Потапової, Юлії Волошиної, Дмитра Іванчишина, Ліани Кузьменко, Володимира Стеціва, Юрія Шаповалова. Тренер зазначив, що всі із завданням упоралися успішно. Зокрема, досить ретельно розглянули європейські стратегії з погляду того, що з них є найбільш прийнятним та ефективним для вітчизняних управлінських систем. Досить якісним є аналіз кейсів, що пов’язані з розглядом небезпечної події, її наслідків, ризиків і небезпек, а також аналітика щодо документування інформації з БЗР, відповідних процедур тощо. Кілька робіт тренер відзначив особливо та рекомендував їх розвинути і підготувати до публікації, як важливий досвід розуміння українськими спеціалістами з охорони праці міжнародних та європейських стандартів у сфері БЗР.

Попри всі перепони, відсутність електрики, зв’язку, брак часу, можливість послатися на труднощі і «відпетляти» від навчання, усі брали активну участь у заняттях, відкривалися по-новому, загалом все було дуже круто. Приблизно так оцінив навчання у Школі Сергій Росс, випускник, а тепер тренер Школи керування ризиками Джаннет Аршимової. За його словами, він хоч і має статус тренера, але так само як усі в Школі слухає виступи, думки, занотовує важливу інформацію, вчиться. Тому що досягти особистісного і професійного зростання можна лише за допомогою безперервного навчання.

Журналіст Фандєєв Олександр