Дійте зараз!

Вчені, за словами Каїси Косонен з Грінпіс, можливо, хотіли  б написати великими літерами «ДІЙТЕ ЗАРАЗ, ІДІОТИ!». Але вони повинні сказати це за допомогою фактів та цифр. І вони це кажуть.

Гасло Всесвітнього дня охорони праці – 2024: «Забезпечуємо безпечну та здорову працю вже зараз в умовах зміни клімату» видається дещо далеким від реальних, убивчих загроз і небезпек, яких щодня зазнають українці в умовах війни. Водночас застосування ворогом неймовірної кількості вибухових предметів, зокрема хімічної зброї, пально-мастильних матеріалів, знищення рашистами інфраструктури та всього живого з використанням тактики спаленої землі, завдає нищівної шкоди довкіллю та істотно впливає на клімат.

Звісно, зміна клімату (термін «клімат» визначають як метеорологічні умови, багаторічний режим погоди, властиві певній місцевості) не може не позначатися на сфері праці. Кліматичні зміни, як зазначають у МОП, безпосередньо впливають на безпеку і здоров’я працівників через такі шкідливі й небезпечні фактори, як забруднення повітря, високий рівень ультрафіо­летового випромінювання, екстремальні погодні умови, тепловий стрес. Зміни клімату призводять до стихійних лих, масштабних пожеж, промислових аварій, техногенних катастроф, до трансмісійних, тобто паразитарних та інфекційних захворювань людей і тварин. І це аж ніяк не повний перелік наслідків, що пов’язані зі змінами метеорологічних умов.

Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Згідно з дослідженнями науковців, уже до кінця десятиліття температура на планеті зросте на 1,5 градуса за Цельсієм, а до 2050 року – ще на два. І це за оптимістичним сценарієм, який передбачає, що світ активно протидіятиме змінам клімату. Такі темпи глобального потепління вірогідно призведуть до серйозних кліматичних змін, у результаті яких різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.

Європейське агентство з питань довкілля (EEA) у своєму звіті зазначає, що кліматичні ризики зростають швидше, ніж суспільство встигає до них підготуватися. Найактуальнішими для Європи ризиками є тепловий стрес, лісові пожежі, раптові повені та річкові паводки, здоров’я прибережних і морських екосистем.

Українці знають про зміни клімату не лише зі звітів фахівців з довкілля. Аномально теплі, з надмірною вологістю, майже безсніжні зими; холодні, північні вітри навесні під час цвітіння абрикосів і персиків; температурні рекорди, які ставить спекотне літо, майже «літні» осінні місяці – усі ці кліматичні зсуви та нетипові для нашої місцевості явища ми відчуваємо на собі.

ВЧЕНІ  Б’ЮТЬ НА СПОЛОХ

Європейський центр з питань зміни клімату (Copernicus Climate Change Service) повідомляв, що 2023-й став найтеплішим календарним роком від 1850 р. Звичайно, процес «перегріву» планети почався не вчора. Згідно зі звітом міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН, глобальна температура поверхні Землі з 1970 р. збільшувалася швидше за будь-які інші п’ятдесятирічні періоди в історії за останні дві тисячі років. Науковці стверджують: якщо підвищення середньої глобальної температури становитиме більше ніж 1,5 °С, наслідки будуть катастрофічними – посухи і повені стануть інтенсивнішими, а в деяких регіонах люди помиратимуть, не витримуючи перебування на гарячому повітрі.

Для того щоб людство краще усвідомило, що таке глобальне потепління, кліматологи пропонують ­уявити, ніби кожна людина на Землі нагріває світовий океан сотнею фенів. Звісно, не всі порівняння й дані досліджень науковців слід сприймати буквально. Як відомо, є цикли коливання температури. Клімат на планеті ніколи не був стабільним, він завжди змінювався. Проте лякає те, що ніколи раніше, як зауважують експерти, температура не змінювалася так стрімко.

Загалом робити якісь точні прогнози на майбутнє – справа невдячна. Вчені навіть не можуть одностайно відповісти на запитання, у який бік у віддаленій перспективі змінюватиметься клімат. Тому одні прогнозують глобальне потепління, інші – льодовиковий період. Однак те, що сьогодні ситуація зі змінами клімату загострюється – факт беззаперечний.

Великою мірою відповідає за це людство. Тому що основною причиною зміни клімату є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Надмірна кількість газів, що утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, неконтрольовані вирубки лісів, що могли б поглинати вуглекислий газ, викликають посилення парникового ефекту, пришвидшене нагрівання поверхні землі, океанів та нижніх шарів атмосфери. Найпомітнішим наслідком зміни клімату, зазначають експерти, буде не стільки потепління, скільки збільшення кількості таких надзвичайних ситуацій, як сильні засухи, пожежі, дефіцит прісної води, повені, шторми, урагани, цунамі, затоплення прибережних районів і поселень, засолення ґрунтів, аномальні температури, вимушена міграція, збільшення кількості захворювань.

За даними ВООЗ, від хвороб серця і судин щороку вмирає 18 млн людей (31% від усіх смертей на планеті). Різкі зміни погоди призводять до загострення серцево-судинних захворювань, зокрема, гіпертонічної хвороби, стенокардії, інфаркту міокарда. Унаслідок зміщення кліматичних поясів розширюється ареал існування деяких комах. З’являються нові інфекційні хвороби, що їх переносять блохи, кліщі та комарі. Приміром, протягом останнього десятиліття енцефалітні кліщі поширилися майже всією територією України.

Від хвороб, пов’язаних із забрудненістю повітря (захворювання серця, хронічні обструктивні захворювання легенів, рак легенів, гострі респіраторні інфекції), за даними ВООЗ, щороку помирають 7 млн людей. За рівнем смертності з цієї причини Україна – одна з лідерів серед 160 досліджених країн.

Зміни клімату впливають на посіви та врожайність, що спричиняє підвищення цін на продукти, недоїдання, голод та пов’язані з ним хвороби. Все­світній банк уже називає недоїдання найбільшим впливом зміни клімату у ХХІ столітті. За прогнозами ВООЗ, очікується, що 2030–2050 рр. 250 тис. людей на рік помиратимуть через недоїдання, малярію, діарею та аномальну спеку, спричинені зміною клімату. Глобальні зміни клімату негативно впливають як на фізичне, так і на психічне здоров’я людей (особливо в умовах війни), а отже, і на стан безпеки праці та здоров’я й рівень виробничого травматизму.

Oleksandr Fandeyev

Act now!

The slogan of the World Day for Safety and Health at Work - 2024: “Ensure safe and healthy work now in the face of climate change”. According to the ILO, climate change has a direct impact on the safety and health of workers due to such harmful and dangerous factors as air pollution, high levels of ultraviolet radiation, extreme weather conditions, and heat stress. Climate change leads to natural disasters, large-scale fires, industrial accidents, man-made disasters, and parasitic and infectious diseases in humans and animals.

Статтю повністю читайте в журналі «Охорона праці» № 4/2024