Редакція журналу «Охорона праці»

Чому нітрати у воді небезпечні

05.09.2022

Якість питної води безпосередньо впливає на стан здоров’я населення та визначає ступінь епідеміологічної безпеки. На жаль, вода з колодязів, на відміну від водопровідної, зовсім не захищена від забруднення, а така вода може стати причиною розповсюдження інфекційних захворювань, як от вірусний гепатит, дизентерія, черевний тиф, холера, а також отруєння нітратами.

Однією з найнебезпечніших хвороб, яку може викликати вживання води з високим вмістом нітратів, є метгемоглобінемія.

Що таке метгемоглобінемія?

Водно-нітратна метгемоглобінемія – це захворювання, пов’язане з вживанням води із вмістом нітратів більше ніж 50 мг/дм3. У шлунково-кишковому тракті нітрати під впливом кишкової мікрофлори відновлюються до нітритів. Саме ці речовини є небезпечними для людини. Нітрити з’єднуються з гемоглобіном та утворюють метгемоглобін, який «блокує» основну функцію гемоглобіну – переносити кисень з легень у тканини організму. Через це виникає кисневе голодування тканин.

Для кого небезпечне це захворювання?

Групи підвищеного ризику – діти до трьох років, а особливо немовлята, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з підвищеною концентрацією нітратів. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.

Які питні джерела найбільш небезпечні?

Найбільша імовірність захворіти на метгемоглобінемію – у людей, які користуються водою з децентралізованих джерел (колодязів, неглибоких свердловин). Водоносним горизонтом для таких питних джерел є ґрунтові води, які часто забруднюються поверхневими стоками від господарської діяльності людини, надвірних туалетів, вигрібних ям, відходів від утримання тварин, обробки полів азотовмісними добривами тощо. Усе це є джерелами нітратів.

Як проявляється метгемоглобінемія?

У найбільш чутливих до отруєння нітратами дітей до трьох років захворювання проявляється посинінням ділянок шкіри навколо рота, на руках та стопах, через що метгемоглобінемію ще називають «блакитним синдромом немовлят». Відреагувати на нітрати може і шлунково-кишковий тракт – блюванням, проносом, підвищеним слиноутворенням. Якщо хвороба прогресує, може спостерігатись непритомність, судоми, порушення серцевого ритму та навіть настати смерть.

Як уберегтись від метгемоглобінемії?

Не вживати воду з колодязів і свердловин, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та пиття дітей до трьох років використовувати чисту від нітратів питну воду – фасовану/бутильовану столову воду.

Дотримуватися гігієнічних вимог під час облаштування та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше ніж раз на рік слід чистити: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, предметів, які могли випадково потрапити до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду слід знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.

Територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.
З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива.
За змоги якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.

Важливо! Пам’ятайте, що кип’ятіння, відстоювання та більшість побутових фільтрів не знижують вміст нітратів у воді. Для оцінки якості води користуйтесь лише результатами лабораторних досліджень – навіть найпрозоріша та найсмачніша вода може бути забруднена нітратами.

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)
НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»