Цифровізація охорони праці: нові бар’єри замість спрощення

6 серпня 2026 р. Мінекономіки оприлюднило для обговорення проєкт постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення надання послуг в сфері охорони праці» (далі – проєкт постанови КМУ від 6 серпня). Задекларована мета документа – цифровізація, прозорість процедур і зменшення паперового документообігу. Однак запропонований механізм містить правові колізії, створює нові адміністративні бар’єри та потребує суттєвого доопрацювання.

За задумом Мінекономіки, проєкт постанови є частиною експериментального проєкту із цифровізації послуг у сфері охорони праці, який має запрацювати з 1 січня 2027 р. Його логіка – поступово перевести значну частину процедур з паперової форми в електронну та одночасно спростити дозвільну систему.

Фактично розробники пропонують три взаємопов’язані напрями змін:

► цифровізація – результати атестації робочих місць, протоколи досліджень, експертні висновки, звіти, акти та частину дозвільних процедур оформлюватимуться в електронній формі із кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП);

► дерегуляція – скорочується кількість погоджень, повідомлень та інших процедур, які роботодавець має проходити перед початком робіт; 

► перехід від дозвільного до декларативного принципу – значну частину робіт та устатковання підвищеної небезпеки пропонується вивести з групи А, для якої потрібен дозвіл Держпраці, до групи Б, де достатньо декларації відповідності матеріально-технічної бази. 

Тобто загальна ідея проста: менше паперу, менше погоджень і дозволів, натомість більше електронної взаємодії та відповідальності самого роботодавця.  

Згодом, 13 серпня, Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань охорони праці та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1251» (далі – проєкт постанови КМУ від 13 серпня). Спільна тема обох проєктів – модернізація та цифровізація системи надання послуг у сфері охорони праці, насамперед за допомогою спрощення адміністративних процедур і переведення їх у більш сучасний електронний формат. По суті, обидва документи є складниками однієї реформи: держава намагається зробити процедури у сфері охорони праці більш прозорими, стандартизованими та зручними для суб’єктів господарювання, визначивши правові засади взаємодії роботодавців з державними органами.

Як працює електронна система

Згідно з першим проєктом постанови КМУ від 6 серпня, для роботодавця передбачено можливість отримувати послуги двома шляхами.

Наприклад, заяву на отримання, переоформлення, продовження або припинення дії дозволу можна буде подати у паперовій формі через Центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки чи Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Якщо заява подана електронно, рішення територіального органу Держпраці також формується електронно. За тим самим принципом працюватимуть і документи, що виникають у процесі атестації робочих місць та експертного обстеження: результати атестації – електронні; протоколи лабораторних досліджень – електронні; експертні висновки – електронні; звіти, акти, розрахунки та протоколи технічних оглядів – електронні. Усі вони підписуються КЕП відповідальних осіб. Водночас паперовий варіант повністю не зникає. Так, роботодавець у разі потреби зможе отримати експертний висновок на папері.

Найсуттєвіша зміна – у дозвільній системі

Оцінюючи проєкт постанови КМУ від 13 серпня, заступник головного редактора журналу Микола Федоренко зауважив, що саме запропонована в обох проєктах реформа дозвільної системи є найпринциповішою їх частиною (читайте у додатку до цього номера журналу «На допомогу спеціалісту з охорони праці», с. 10). З переліку робіт, що виконуються на підставі дозволу, пропонується вилучити 13 категорій і перенести їх до переліку робіт, які виконуються на підставі декларації. У результаті в групі А залишається лише 7 категорій робіт, тоді як перелік робіт групи Б розширюється до 47 категорій. Аналогічна логіка застосовується до машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки. Значна частина обладнання переводиться з групи А до групи Б. Водночас, як зауважує М. Федоренко, самі назви більшості видів робіт та обладнання фактично не змінюються – переважно відбувається перерозподіл їх між групами А і Б. Отже, діяльність роботодавця орієнтується на декларативний принцип його відповідальності.

На думку М. Федоренка, проєкт постанови КМУ від 13 серпня не можна вважати кардинальною реформою дозвільної системи, адже залишаються термінологічні неузгодженості, не усунено проблему «універсального » пункту 1 групи Б постанови КМУ від 03.02.2021 № 77, який охоплює машини, механізми та устатковання, що підпадають під відповідний Технічний регламент безпеки машин і не зазначені в групі А. Також назви видів робіт у проєкті не узгоджені з Переліком робіт з підвищеною небезпекою НПАОП 0.00-2.01-05.

Докладніше про задум

Безумовно, сфера охорони праці потребує цифровізації. На сьогодні в Україні діє державна цифрова Єдина інформаційно-аналітична система «Обрій» (далі – ЄІАС «Обрій»), призначена для оптимізації та цифровізації процесів і послуг у сфері праці та зайнятості населення. Її запроваджено згідно з постановою КМУ від 29.10.2025 № 1403 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо оптимізації та цифровізації процесів та послуг у сфері праці та зайнятості населення» (далі – Постанова № 1403), а з 2026 р. її функціонал суттєво розширено згідно з постановою КМУ від 07.01.2026 № 41). Система працює у взаємодії з Порталом «Дія» і дає змогу цифровізувати пошук роботи, підбір працівників та оформлення трудових відносин. Для працівника формується цифровий профіль «Обрій ID», на основі якого система, зокрема із застосуванням технологій ШІ, може підбирати відповідні вакансії.

Основними користувачами ЄІАС «Обрій» є працездатні особи, роботодавці, Державна служба зайнятості, суб’єкти господарювання – посередники у працевлаштуванні, заклади освіти та кваліфікаційні центри, а також органи державної влади й місцевого самоврядування. Для роботодавців система спрощує пошук і підбір кандидатів, формування цифрових профілів вакансій, електронне оформлення трудових відносин та кадрових документів. Для працівників і шукачів роботи вона спрощує пошук вакансій, отримання персоналізованих пропозицій роботи, професійне навчання та підвищення кваліфікації, реєстрацію як безробітного й оформлення допомоги по безробіттю. У реєстрі працездатних осіб передбачається зберігання інформації про трудову діяльність, освіту, кваліфікації, допуски, посвідчення та права на виконання певних робіт. Це вже безпосередньо наближає систему до сфери охорони праці. Водночас ЄІАС «Обрій» формує для держави аналітичну інформацію про ринок праці, потрібну для прийняття управлінських рішень.

ЄІАС «Обрій» уже інтегрована в систему взаємодії органів державної влади у сфері праці та зайнятості, зокрема передбачає інформаційний обмін із Держпраці. Водночас більшість спеціалізованих функцій, пов’язаних із діяльністю Служби, поки що не реалізовані як повноцінні електронні сервіси. У перспективі уряд розглядає цю платформу як комплексне цифрове середовище, яке має охопити управління охороною та гігієною праці й забезпечити новий формат взаємодії роботодавців із Держпраці.

Звичайно, бізнес підтримує розширення функціоналу ЄІАС «Обрій», інтеграцію реєстрів, принцип «OnceOnly» та зменшення паперової звітності. Але цифровізація має бути зручним сервісом, а не новою системою дозволів, обмежень і контролю. Таку масштабну реформу не можна проводити поспіхом і підміняти прийняття необхідних законів урядовим експериментом.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до Постанови № 1403 (згідно з проєктом від 6 серпня), пропонується значно розширити функціональні можливості ЄІАС «Обрій». Зокрема, покласти на неї:

• формування та обіг електронних документів у сфері охорони праці; • ведення переліків організацій і лабораторій;
• автоматичне формування реєстру устатковання підвищеної небезпеки;
• надання Держпраці доступу до відомостей про проведені заходи та автоматизований аналіз ступеня ризику діяльності підприємств;
• створення окремої підсистеми цифровізації процесів і послуг у сфері охорони праці.

ЄІАС «Обрій» забезпечуватиме електронну взаємодію учасників, формування, підписання і зберігання документів, автоматизацію процедур, ведення переліків суб’єктів господарювання та інформаційну взаємодію з державними реєстрами. Передбачається, що надавачі послуг повинні будуть через Єдину систему отримувати та опрацьовувати запити, формувати, погоджувати й підписувати договори, обмінюватися документами та зберігати створені під час надання послуг електронні документи. Тобто йдеться не лише про можливість подати документ в електронній формі. Фактично держава намагається перевести до однієї інформаційної системи весь цикл господарської діяльності у сфері трудової діяльності – від вибору виконавця та укладення договору до оформлення результатів робіт і використання цих відомостей під час державного нагляду.

Владислав Балацун, виконавчий директор Криворізької міської організації роботодавців експертних та інспекційних організацій

Vladislav Balatsun
Digitalization of Occupational Safety: New Barriers Instead of Simplification
On August 6, 2026, the Ministry of Economy published for public comment a draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the Implementation of a Pilot Project to Improve the Provision of Services in the Field of Occupational Safety.” The stated goal of the document is digitalization, procedural transparency, and a reduction in paper-based document flow. However, the proposed mechanism contains legal conflicts, creates new administrative barriers, and requires substantial revision.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 8/2026.