Через діалог з громадянським суспільством до змін

В Україні постає новий громадський рух – Платформа суспільного діалогу та реформ у сфері безпеки праці. Декларацію про його створення підписали журнал «Охорона праці», три громадських і професійних об’єднання: ГС «Українська асоціація професійної безпеки», ГС «Європейське співтовариство з охорони праці», ГС «Реформи для бізнесу: участь та співпраця», а також польська компанія NEW HSE Poland, що реалізує в Україні навчальні проєкти з оцінювання ризиків у сфері охорони праці.

Ця визначна подія відбулася під час Міжнародної конференції «Форум стійкості: Безпека праці в Україні – 2025», яка зібрала у Львові понад 150 учасників з України та європейських країн. Понад 50 спікерів ділилися знаннями та досвідом, проведено практичні майстер-класи й тренінги від експертів з Великої Британії, Польщі та Німеччини, дискусійні панелі щодо найактуальніших проблем, що хвилюють суспільство. Ми побачили унікальне поєднання професійності та громадянської активності учасників.

За моїми спостереженнями, понад 300 активних українських фахівців у сфері БЗР, які мають належні експертні знання, досвід і мотивацію, на сьогодні є рушійною силою реформ. Саме вони визначають вектор розвитку, і до їхньої думки мають дослухатися передусім органи влади, відповідальні за формування державної політики у сфері безпеки праці. Адже реформи гальмуються не лише через брак ефективного соціального діалогу, а й через недостатнє залучення практиків до розроблення нових законодавчих і нормативних актів.

Учасники шести дискусійних панелей Форуму виокремили найгостріші проблеми та підготували низку конкретних пропозицій для ухвалення рішень на державному рівні:

• запровадження економічних стимулів для роботодавців і цифровізація всіх процесів у сфері охорони праці;
• реформування дозвільної системи, перехід на декларативний принцип і страхування відповідальності роботодавців;
• кардинальне оновлення нормативної бази МОЗ щодо атестації робочих місць та медоглядів з акцентом на превентивну медицину й реальні ризики;
• розроблення освітніх стандартів, які збалансовано поєднують технічні (hard) та комунікативно-лідерські (soft) компетенції фахівців;
• прив’язка змісту навчання з охорони праці до результатів оцінювання ризиків на конкретних робочих місцях;
• повноцінна інтеграція ветеранів у трудове середовище через упровадження відповідних корпоративних політик, створення єдиного державного порталу та інституту медичного офіцера для їх супроводу.

Форум ухвалив Звернення до органів влади, профспілок, бізнес-лідерів та академічної спільноти. Він позиціонував себе не просто як майданчик для обміну досвідом, а як стратегічну сесію, спрямовану на формування нової парадигми охорони здоров’я та безпеки праці в умовах екзистенційних викликів і майбутнього відновлення України.

Виокремлено три ключових напрями, що визначають розвиток української системи управління безпекою праці:

1. Всеосяжна цифровізація – перехід від паперових процесів до цифрових, керованих систем.

2. Зміна мислення – від дотримання правил і розслідування нещасних випадків до проактивного керування ризиками, запобігання небезпекам ще на етапі проєктування.

3. Людиноцентрична безпека – усвідомлення того, що технології та системи не є достатніми без інвестицій у людей: у розвиток культури довіри, професійних компетенцій та підтримку ментального здоров’я.

Учасники Форуму закликали владу до змістовного діалогу з громадянським суспільством, зокрема через Платформу, та до перегляду застарілого законодавства. Лише рух до ризикоорієнтованої, декларативної моделі безпеки праці, яка відповідає стандартам ЄС, забезпечить реальні зміни.

Сподіваємося, що голос фахівців почують, а конкретні кроки з боку влади це підтвердять.