Будьте психотерапевтом!

Ваші справи можуть іти успішно, у глибині душі ви можете відчувати себе улюбленцем долі. Але… не варто забувати, що ваше життя багато в чому залежить і від того, у якому стані перебувають у цей час ваші родичі, друзі, партнери. Спроба відсторонитися від чужих проблем зазвичай ні до чого хорошого не призводить. Усе відбувається саме навпаки, ситуація тільки погіршується: руйнуються близькі стосунки, давні партнерські зв’язки.

Щоб не допустити цього, у критичний момент потрібно допомогти близьким та друзям, виступивши, наприклад, у ролі домашнього психотерапевта, від якого очікують реальної допомоги. Як це робити?

• Інколи буває достатньо пів години або години поговорити з людиною, щоб у неї поліпшився настрій, знову з’явилася цікавість до життя, бажання працювати або вчитися. Розмова має відбуватися у спокійній обстановці. Яким би збудженим, роздратованим або пригніченим не був ваш співрозмовник, приязна атмосфера та ваша підтримка надасть йому відчуття спокою та захищеності. Ваша впевненість, позитивний настрій, ваша щира симпатія до нього й зацікавленість допоможуть співрозмовнику довіритися вам та якнайшвидше заспокоїтися.
• Позбавити відчуття винятковості проблеми. Опиняючись у критичній ситуації, людина дуже часто вважає, що з нею сталося щось надзвичайне, таке, якого ще ніхто не зазнавав. Звідси – розгубленість, страх, пригніченість волі, поганий настрій. Ваше завдання як психотерапевта – переконливо, за допомогою конкретних прикладів довести, що аналогічні проблеми час від часу виникають і в інших людей.
• Налаштувати на подолання перешкоди. Вам потрібно нагадати своєму співрозмовникові позитивні моменти його життя. Логічно й емоційно довести, що його негаразди – явище тимчасове, і він у змозі їх подолати.
• Налаштувати на позитивне майбутнє. Трапля­ється, що людина не бачить жодних перспектив у майбутньому, воно уявляється похмурим – і це її лякає. Переконайте її в тому, що життя непередбачуване, воно здатне дарувати приємні сюрпризи саме тоді, коли на них не чекаєш. Не випадково ж майже всі артисти кажуть, що їхня найкраща роль – попереду.
• Конкретизувати дії. Відволікти на реальні, конкретні справи – ось суть цього прийому. Обговоривши з людиною її проблему, переключіться на розмову про її конкретні плани на найближче майбутнє. Докладно обміркуйте ефективність запланованого, спонукайте співрозмовника до активних дій, не відкладаючи роз­в’язання проблеми «на новий рік».
• Порівняти з людьми, яким зараз значно гірше. На світі є чимало людей, здатних узяти себе в руки тільки дізнавшись, що комусь гірше за них. А таких прикладів – хоч греблю гати. Головне вчасно розповісти людині, що страждає, про тих, чиє становище набагато гірше. І довести, що, попри всі складнощі життя, ці люди зуміли залишитися оптимістами. До того ж вони віднаходять у собі сили підтримувати інших, вселяти в них впевненість у завтрашній день.
• Подивитися з майбутнього на сьогоденні проблеми. Запропонуйте співрозмовнику поглянути на проблему ніби крізь майбутнє – з наступного року або наступного десятиліття – й показати, що проблема певною мірою втрачає свою психологічну значущість та емоційне напруження.
• Остання порада – ознайомити співрозмовника з давнім висловом–молитвою, що характеризує один з наймудріших поглядів на життя: «Господи, дай мені сили, щоб упокоритися з тим, чого я не можу змінити, дай мені мужності, щоб боротися з тим, що я можу змінити, і дай мені мудрості, щоб зуміти відрізнити одне від іншого».

За матеріалами вченого і педагога Володимира Калошина