Редакція журналу «Охорона праці»

Біологічна зброя

27.04.2022

Біологічна (бактеріологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси і бойові прилади, заповнені біологічними (бактеріологічними) засобами та засоби їх доставки. Вона призначена для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а в деяких випадках – для псування військової техніки, зброї, оснащення.

Уражаюча дія біологічної зброї базується на використанні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Потрапивши в організм людини або тварини в дуже малій кількості, хвороботворні мікроби та їх токсичні продукти призводять до виникнення тяжких інфекційних захворювань та навіть смерті. Уражаюча дія біологічної зброї проявляється не одразу, а через деякий час (інкубаційний період). Вона залежить від виду і кількості хвороботворних мікробів або токсинів, які потрапили в організм, і від фізичного стану людини. Найчастіше інкубаційний період триває від 2 до 5 діб. Деякі захворювання, що виникли внаслідок ураження (чума, натуральна віспа) можуть потім передаватись від уражених здоровим людям через повітря, укуси кровосисних комах та в інший спосіб. Ці захворювання називаються контагіозними. Неконтагіозні захворювання (сибірка, туляремія та інші) від хворих людей до здорових не передаються. Біологічна зброя має сильну психологічну дію на людину. Наявність реальної загрози застосування біологічної зброї і виникнення серед людей інфекційних захворювань викликають страх, панічні настрої, знижують боєздатність військ, дезорганізують роботу тилу.

Ознаки застосування бактеріологічної зброї:

  • глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву снарядів і бомб;
  • наявність у місцях розривів великих осколків і окремих частин боєприпасів;
  • поява крапель чи рідини, порошкоподібних речовин на місцевості;
  • скупчення комах і кліщів у місцях розриву боєприпасів і падіння контейнерів;
  • масові захворювання людей і тварин.

Застосування бактеріальних засобів може бути визначене за допомогою лабораторних досліджень.

Ураховуючи шляхи потрапляння біологічних засобів в організм людини, заходами бойового застосування вважають:

  • аерозольний захід – розпилення біологічних рецептур для зараження приземного шару повітря частинками аерозолю;
  • трансмісійний захід – розсіювання у вибраному районі штучно заражених біологічними засобами кровосисних переносників;
  • диверсійний захід – зараження біологічним засобами повітря і води диверсійним оснащенням.

Зона біологічного зараження – це район, заражений біологічними засобами в кількості, небезпечній для населення.

Осередком біологічного ураження називається територія, на якій внаслідок застосування противником біологічної зброї сталися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Він може виникати як в зоні зараження, так і внаслідок розповсюдження інфекційних захворювань за межами зони зараження.

Види та основні властивості біологічних засобів

В основі уражаючої дії біологічної зброї є засоби, спеціально виготовлені для бойового використання біологічних агентів, які, потрапляючи в організм людей і тварин, призводять до тяжких інфекційних захворювань. До біологічних агентів належать:

  • хвороботворні мікроби та віруси, продукти їх життєдіяльності;
  • генетичний матеріал-молекули інфекційних нуклеїнових кислот, одержаний з мікробів (вірусів).

Для знищення посівів зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур можуть використовувати мікроби, які призводять до хвороб культурних рослин, а також комах – шкідників сільськогосподарських рослин.

Патогенні мікроорганізми залежно від розмірів, будови і біологічних властивостей поділяються на класи, із яких, крім вірусів, найбільше значення мають бактерії, ріккетсії і грибки.  Під дією прямих променів сонця, дезінфекційних речовин і високої температури (понад 60 °С) більшість бактерій гинуть. До низьких температур малочутливі і добре витримують температуру до мінус 25 °С і нижче. Деякі види бактерій для виживання в небезпечних умовах покриваються захисною капсулою або перетворюються в спору, яка має високу стійкість до дії зовнішнього середовища. Однією із груп бактеріоподібних мікроорганізмів є ріккетсії. Це маленькі клітини-палички розміром від 0,4 до 1 мкм. Розмножуються поперечним бінарним діленням у клітинах живої тканини. Вони не утворюють спор, достатньо стійкі до висушування, заморожування та дії відносно високих температур (до 50°С). Ріккетсії є причиною тяжких захворювань людей на висипний тиф, плямисту пропасницю скелястих гір, ку-пропасницю.

Грибки – це одно- або багатоклітинні організми, які відрізняються від бактерій складнішою будовою і способом розмноження. Спори грибків стійкі до висушування, дії променів сонця і дезінфекційних засобів. Захворювання, які виникають внаслідок дії грибків: кокцидіодомікоз, гістоплазмоз та інші глибокі мікози.

Віруси – велика група біологічних агентів, які не мають клітинної структури. Розвиваються і розмножуються тільки в живих клітинах, використовуючи для цього їх біосинтетичний апарат. Розміри вірусів від 0,02 до 0,4 мкм. Більшість із них погано переносять висушування, ультрафіолетове опромінювання, а також температуру вище за 60 0С і дію дезінфекційних засобів – формаліну, хлораміну та ін. Патогенні віруси є причиною багатьох тяжких і небезпечних захворювань людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Наприклад, натуральна віспа, ящур, пропасниця долини Ріф, тропічні пропасниці та ін. Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовувати збудники захворювань, які небезпечні для тварин і людей або тільки для тварин.

Для ураження сільськогосподарських рослин можливе використання збудників лінійної стеблової іржі пшениці, пірікуляріозу рису, фітофторозу картоплі та ін. Для псування запасів продовольчих продуктів, нафтопродуктів, оптичних приладів, електронного й іншого обладнання передбачене використання бактерій і грибків, які спричиняють, наприклад, швидке розкладання нафтопродуктів, ізоляційних матеріалів, окислення контактів електричних схем, корозію. Все це призводить до порушень і виходу з ладу електронної й оптичної апаратури, зброї та військової техніки.

Для припинення розповсюдження інфекційних захворювань, локалізації і ліквідації зон і осередків біологічного ураження встановлюють карантин або обсервацію.

Карантин – це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На зовнішніх кордонах району встановлюють озброєну охорону, організовують комендантську службу та патрулювання, регулюють рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей, продуктів харчування. Вхід в район карантину дозволено спеціальним формуванням цивільного захисту та медперсоналу для надання допомоги в ліквідації наслідків застосування біологічної зброї. Якщо вид збудника захворювань не належить до групи особливо небезпечних інфекційних захворювань, і немає загрози масових захворювань, карантин замінюють обсервацією.

Обсервація передбачає проведення лікувально-профілактичних ізоляційних заходів, спрямованих на припинення розповсюдження інфекційних захворювань.

До режимних заходів у районі обсервації належать:

  • максимальне обмеження в'їзду і виїзду,
  • заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування,
  • підсилення медичного контролю за продуктами харчування і водою, зменшення руху по зараженій території та інші заходи.

Засоби захисту населення від бактеріологічної зброї:

  • вакцино-сивороткові препарати;
  • антибіотики, сульфаніламідні й інші лікарські речовини, використовувані для спеціальної й екстреної профілактики інфекційних хвороб;
  • засоби індивідуального і колективного захисту;
  • хімічні речовини, застосовувані для знешкодження.

У разі виявлення ознак застосування бактеріологічної зброї слід негайно одягти протигаз (респіратор, маску), засоби захисту шкіри і повідомити про бактеріологічне зараження.

У зонах біологічного зараження і осередках біологічного ураження з самого початку їх виникнення проводять заходи щодо знезаражування (дезінфекція), знищення комах і гризунів (дезінсекція і дератизація).

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)
НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»