Біль землі

Навіть після розмінування замінованих рашистами українських земель на місцевості ще можуть залишатися вибухонебезпечні предмети. А отже, є велика вірогідність натрапити на міну або нерозірваний боєприпас. Як діяти роботодавцю, чиї працівники можуть наразитися на смертельну небезпеку.

Війна, розпочата російською федерацією проти України на початку 2014 року, а згодом і повномасштабне вторгнення, що сталося 24 лютого 2022 року, залишать по собі сліди, з якими ще довгі роки стикатиметься наш народ. Це стосується всіх сфер суспільного життя, а саме економічної, соціальної, промислової, політичної та багатьох інших.

Але сьогодні ми поговоримо лише про одну з них – про сферу безпеки, а саме безпеки та захисту від вибухонебезпечних предметів військового призначення на території України. З моменту закінчення Другої світової війни минуло вже 78 років, але й досі час від часу в медіа повідомляють про травмування чи загибель людей через підриви на мінах або боєприпасах тієї пори. Їх знаходять під час оранки полів, археологічних розкопок та земляних робіт.

Важко навіть уявити собі, скільки часу потрібно для того, щоб обстежити всі деокуповані території України на наявність вибухонебезпечних предметів військового призначення. Військові експерти стверджують, що один день високоінтенсивної війни дорівнює місяцю обстеження та розмінування території, на якій велися бойові дії. І жоден фахівець не дасть гарантії того, що після розмінування на місцевості не залишаться вибухонебезпечні предмети, тому є велика вірогідність натрапити на міну або нерозірваний боєприпас.

Наше завдання полягає в тому, щоб навчити працівників правил поведінки та порядку дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

НАВЧАННЯ ДОПОМОЖЕ ЗБЕРЕГТИ ЖИТТЯ

Протимінну діяльність здійснюють особи, які мають професією «сапер (розмінування)» (код професії 5169). Із ВНП мають справу особи за професією «піротехнік» (код професії 4190). Ці професії потребують проведення спеціальної підготовки.

Для допомоги у протимінній діяльності, зокрема проведення ідентифікації підозрілих предметів та вжиття відповідних заходів безпеки, практикують цільову підготовку фахівців підприємства за кваліфікацією «ідентифікатор», функціональні обов’язки якого не передбачають знешкодження ВНП у разі їх виявлення (ці функції виконують сапери). Програма навчання ідентифікатора передбачає вивчення загальних ознак різних видів озброєння, що можуть зустрічатися на території України, а також порядок надання домедичної допомоги потерпілим.

Чинні нормативні документи у сфері охорони праці передбачають припинення проведення будь-яких робіт на виробництві у разі виявлення вибухонебезпечних та інших підозрілих предметів, до прибуття фахівців із знешкодження ВНП.

Перед проведенням робіт у зонах, прилеглих до місць ведення воєнних бойових дій, роботодавець повинен залучити представників структурних підрозділів МВС, ДСНС для перевірки цих зон і прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших підозрілих предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам підприємства.

Доцільно розробити для працівників підприємства окрему інструкцію, яка конкретизує порядок дій працівників різних професій під час перебування на території, де проводилися бойові дії та є підвищений ризик натрапити на ВНП (наприклад, Інструкція з охорони праці під час проведення робіт на територіях, де проводяться бойові дії, – як додаток до інструкцій з охорони праці за професіями).

Типовий тематичний план і Програма навчання з питань охорони праці посадових осіб містить Тему 3 «Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист» у контексті вивчення безпечності вибухонебезпечних технологічних процесів на підприємстві, що передбачена додатком 4 до п. 5.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05.

Питання ознайомлення з типами ВНП та порядок дій у разі їх виявлення належать до питань безпеки життєдіяльності населення.

До ідентифікації підозрілих предметів на наявність ВНП та поводження з ними потрібно залучати певну категорію фахівців підприємства за кваліфікацією «ідентифікатор», які проходять попередню цільову підготовку із залученням відповідних фахівців ДСНС. До цієї категорії можуть належати й інженери з охорони праці. Суб’єкт господарювання може звернутися до навчальних центрів ДСНС і на договірних засадах провести навчання таких категорій працівників.

Працівники підприємства (особливо ті, яких залучають до проведення земляних робіт та розбирання зруйнованих будівель і споруд) мають бути проінструктовані щодо негайного припинення проведення будь-яких робіт на виробництві в разі виявлення вибухонебезпечних та інших підозрілих предметів та інформування про це відповідальних осіб.

План дій з інформування працівників про небезпеку ВНП

• Розмістити на робочих місцях та поширити серед працівників наочну агітацію (брошури, плакати, стенди) із зображенням ВНП і дій у разі їх виявлення.
• Розробити або доповнити інструкції з охорони праці та цивільного захисту щодо дій працівника в разі виявлення ВНП.
• Розробити методичний матеріал із зображенням усіх можливих ВНП (міни, боєприпаси, гранати тощо) та довести його до відома працівників, для того щоб вони могли ідентифікувати небезпечний предмет візуально.

ПОЛОЖЕННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА,
що регулюють питання поводження з ВНП

Вибухонебезпечні предмети (далі – ВНП) – вибухові матеріали промислового призначення та саморобного виготовлення, боєприпаси, що містять вибухові речовини, а також біологічні та хімічні речовини: бомби і боєголовки; керовані і балістичні ракети; артилерійські, мінометні, ракетні боєприпаси і боєприпаси до стрілецької зброї; усі міни, торпеди і глибинні бомби; піротехнічні вироби військового та спеціального призначення; касетні бомби і касети; електричні вибухові пристрої; саморобні вибухові пристрої та інші предмети, що є вибухонебезпечними за своєю природою.

Стаття 1 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»

Основними складовими протимінної діяльності в Україні є інформування про небезпеки від вибухонебезпечних предметів та навчання з попередження ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами.

Стаття 5 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»

Піротехнічні роботи, пов’язані із знешкодженням ВНП, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), за винятком територій, на яких розміщені і постійно дислокуються військові частини, установи, військові навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил, інших військових формувань, проводить Державна служба України з надзвичайних ситуацій через підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Частина 16 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052

Функціональні обов’язки Міністерства внутрішніх справ України передбачають організацію і забезпечення виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів, пристроїв, що використовуються в терористичних цілях.

Частина 16 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 № 878

Для навчання працівників дій у разі виявлення ВНП військового призначення автор статті розробив відповідний навчально-методичний матеріал
«Вибухонебезпечні предмети військового призначення», який розміщено в Кабінеті охорони праці на сайті журналу «Охорона праці».

Статтю О. Фандєєва «Очистимо Україну від мін та ворогів» на цю тему опубліковано в журналі № 6/2022, с. 40.   

Презентація В. Артеменка «Вибухонебезпечні предмети військового призначення»:  https://ohoronapraci.kiev.ua/cabinet/documents/view?id=2172#page=1