Безпеку здобувачам освіти

В умовах війни ризик травмування дітей під час освітнього процесу істотно підвищився. З огляду на це керівники та відповідальні особи навчальних закладів повинні забезпечити безпечні умови перебування дітей, а також чітко знати порядок дій у разі їх травмування.

Як показав досвід вимушеного онлайн-навчання, перехід на яке був зумовлений спочатку пандемією коронавірусу, а потім війною з росією, така форма здобуття освіти не забезпечує того рівня знань, який учні та студенти мали під час звичайного, очного навчального процесу. Тому частина закладів освіти, які змогли забезпечити належні безпечні умови навчання під час воєнного стану, зокрема наявність відповідних сховищ, у вересні розпочали 2023/2024 навчальний рік в очній формі. Але тривала перерва у відвідуванні закладів освіти в колись звичному щоденному режимі, а також складний психологічний стан дітей, батьків, викладачів та інших учасників освітнього процесу даються взнаки, і випадки травмування під час навчання можуть почастішати.

Невтішна статистика

За оперативною інформацією Міністерства освіти і науки України (далі – МОН)**, навіть попри те, що в більшості підпорядкованих МОН закладів освіти було впро­ваджено дистанційне навчання, у 2019–2022 рр. під час освітнього процесу зареєстровано 22,047 тис. трав­мованих здобувачів освіти,  зокрема 21 – смертельно. А у 2022 році сталося 1379 випадків травмування, з них п’ять зі смертельним наслідком. За узагальненою статистичною інформацією за 2019–2022 рр., проаналізувавши відсотковий розподіл за видами діяльності випадків травмування зі здобувачами освіти під час освітнього процесу, виявили, що 70% усіх дитячих травм у закладах освіти стаються під час перерв і занять з фізкультури та рухливих ігор.

Крім травмування зі смертельними наслідками внаслідок воєнних дій основними причинами таких випадків є порушення правил та інструкцій з безпеки життєдіяльності, а також нездатність їх ви­конувати. Найбільша кількість випадків травмування припадає на здобувачів освіти віком від 6 до 14 років.

Питома вага «дитячих» травм серед травм усього населення України становить приблизно 27%. На травмування в дитячому віці впливають рівень виховання, вікові та індивідуально-психологічні особливості дітей, умови їх життя. Доведено, що у 52,5% випадків причиною травми є поведінка самої дитини і тільки в 17,9% – наявність травмонебезпечних ситуацій.

За даними МОН, упродовж 2019–2022 рр. унаслідок випадків травмування поза навчальним процесом загинуло 1,898 тис. здобувачів освіти, зокрема 575 дітей загинуло у 2022 р. (з них 272 дитини – унаслідок терористичних дій російської федерації).

У 2022 р. на першому місці за поширеністю – випадки, що пов’язані з наслідками воєнних дій (47%), на другому – транспортні випадки (15%), на третьому – випадкове утоплення та занурення у воду (9%), на четвертому – віддалені наслідки зовнішніх причин захворюваності та смертності (6%), на п’ятому – навмисне самоушкодження (5%).

Порівняно з 2021 р. кількість випадків травмування у 2022 р. збільшилася майже в 1,2 раза (з 499 до 575 випадків), водночас  кількість випадків трав­мування:

• транспортних – збільшилася на 4 (з 82 до 86);
• пов’язаних з падінням – зменшилась у 1,8 раза (з 23 до 13);
• унаслідок дії неживих механічних сил (осколок вибухового пристрою (боєприпасу), куля вогнепальної зброї і т. ін.) – збільшилась у 68 разів (з 4 до 272);
• через випадкове утоплення та занурення – зменшилась у 1,2 раза (з 63 до 53);
• пов’язаних з дією вогню та полум’я – збільшилась у 1,5 раза (з 11 до 16);
• унаслідок навмисного само­ушкодження – зменшилась у 2,1 раза (з 59 до 23);
• через віддалені наслідки зовнішніх причин захворюваності та смертності – зменшилась у 1,7 раза (з 61 до 36).

Словник фахівця з ОП

Поняття «випадок травмування» близьке до поняття «нещасний випадок».

Нещасний випадок – обмежена в часі подія, раптовий вплив небезпечного чинника чи середовища, що сталися під час освітнього процесу, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю чи настала смерть здобувача освіти. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що трапилися із здобувачами освіти під час освітнього процесу та призвели до ушкодження здоров’я на один робочий (навчальний) день і більше чи їх смерті (пп. 3, 4 розділу І Положення № 659).

Нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми… які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо (п. 3 Порядку № 337).

Розслідування випадків травмування із здобувачами освіти під час освітнього процесу

Згідно з Положенням про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом МОН від 16.05.2019 № 659 (далі – Положення № 659), розслідуванню підлягають випадки, які вва­жаються такими, що сталися під час освітнього процесу, а саме під час:

• проведення навчальних занять чи на перерві відповідно до розкладу занять;
• прямування на заняття з одного корпусу закладу освіти до іншого, якщо це визначено навчальними, виробничими та науко­вими планами та розкладом занять;
• проведення позакласних, позашкільних заходів під безпосереднім керівництвом працівника закладу освіти або іншої особи, яка призначена наказом закладу освіти;
• занять із трудового та профе­сійного навчання, проведення професійних, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виробничої та навчальної практики, які проводяться в закладах освіти або на територіях, що їм належать;
• роботи на навчально-дослідних ділянках закладу освіти та в шкільних лісництвах;
• роботи та відпочинку в студентських, учнівських об’єднаннях (таборах праці та відпочинку, дитячих оздоровчих таборах при закладах освіти тощо);
• спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, походів, експедицій, організованих закладом освіти;
• перевезень здобувачів освіти до місця проведення навчання, інших заходів і у зворотному напрямку, якщо було організовано прямування їх на запланований захід на транспорті або пішки.

Розслідуються нещасні випадки, що трапилися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу через травми різного походження, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з рослинами, тваринами. Варто також зауважити, що нещасні випадки розслідуються згідно з Положенням № 659 незалежно від того, чи отримує здобувач освіти стипендію або інші соціальні виплати з різних джерел фінансування.

Інші нещасні випадки розслідуються згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого харак­теру, затвердженим постановою КМУ від 22.03.2001 № 270 (далі – Порядок № 270).

Розслідування нещасних випадків, які сталися зі здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, залученими до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час занять, коли вони набувають професійних навичок, у період проходження виробничої практики (стажування), ви­конання робіт на підприємствах, здійснюється згідно з п. 1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних ­захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337) (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 12/2023 та КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.