Безпека праці волає про допомогу

Лютий 2023 року. Україна вже рік кров’ю відстоює свою свободу, і майже увесь світ захоплюється її героїзмом, несподівано відкривши для себе державу з мужніми людьми та великою історією.

А ще відкрилося, що наша держава – насправді годувальниця. Від початку війни тема зерна та зернового коридору з України не сходила зі шпальт світових видань. Забезпечення бідних країн українським зерном було предметом дуже непростих переговорів світових лідерів. І навіть топтема – ризики третьої світової війни – відходила при цьому на другий план. Адже українське зерно та інша агропродукція – це питання виживання для багатьох людей планети – країн Азії, Африки та навіть Європейського континенту.

Лютий 2023 року. Із різницею в кілька діб на трьох різних агропідприємствах України стаються смертельні нещасні випадки під час виконання робіт у бункерах для зберігання зерна. Працівники загинули у збіжжі за різних обставин і в різний спосіб протягом лише кількох діб. І держава – годувальниця світу, утримуючи цілий апарат службовців безпекового напряму, виявилася неспроможною захистити своїх працівників. І це статистика лише кількох днів лютого.

Спасіння для світу і смерть для українських працівників. Змоделюємо розвиток подій після першого або двох поспіль подібних нещасних випадків, якби вони сталися 10 років тому. Уся інспекторська сила тоді ще Держгірпромнагляду розпочинає рейд підприємствами, що вирощують і переробляють зерно, щоб з’ясувати, чи дотримуються вони вимог нормативно-правових актів під час виконання таких робіт. На всіх підприємствах галузі в найдрібніших деталях інженери з охорони праці, керівники підрозділів і працівники аналізують причини та обставини нещасних випадків, накладають їх на свою технологію виробництва та умови праці, упроваджують відповідні захисні заходи. Наукові установи, що спеціалізуються на охороні праці, аналізують акти розслідувань, готують всеукраїнські рекомендації з профілактики травматизму та захищають наукові дисертації. Пропонуючи, зокрема, різноманітні інженерні рішення для підвищення рівня безпеки праці на виробництві.

Звичайно, скажете ви, це традиційне пострадянське реактивне реагування на події, що вже відбулись і оплачені кров’ю. А ми ж уже 10 років говоримо про сучасні превентивні заходи й оцінювання небезпек та ризиків на робочих місцях. Але таке реагування було! І воно мало свій результат, хоч і далекий від ефективних сучасних проактивних дій в організації питань безпеки!

А що нині? Держава вже не здатна ефективно реагувати на смерті своїх працівників на виробництві. Життя людини, знецінене війною, ще більше знецінюється на трудовому фронті.

Одна з причин того, що нагляд за безпекою праці (планові та позапланові перевірки) потрапив під заборону під час війни, – це корупція, що тривалий час розквітала в наглядовому органі. Вона «заважала» бізнесу в мирний час, а під час війни зовсім би паралізувала будь-яку діяльність. Тож не дивно, що Держпраці тепер фактично усунуто від захисту життя та здоров’я працівників через запровадження мораторію на перевірки.

Безпека праці в агросекторі волає про допомогу: вибухонебезпечні предмети, екстремальні та інтенсивні умови праці, брак належних захисних заходів, списання байдужості та непрофесійності на війну – хвороби, які потрібно лікувати, а нерідко й застосовувати хірургічне втручання.