Безпека починається не з техогляду, а з психогляду

Зазвичай у зведеннях про стан безпеки дорожнього руху вказують найпоширеніші причини ДТП, серед яких перевищення швидкості, порушення правил маневрування, недотримання дистанції… Тоді як першопричиною є здебільшого психологічний стан водіїв і, як наслідок, – небезпечна поведінка на дорозі.

Дорога – як дзеркало, у якому відображається психотип людини, віддзеркалюється її втома, роздратування, стрес, агресія, самовпевненість, зневага до інших учасників руху, необачність, незнання правил безпеки дорожнього руху (БДР) або нехтування ними. Звісно, в умовах війни ці джерела та чинники небезпек лише посилюються.

За даними ВООЗ, щороку у світі внаслідок ДТП гине близько 1,19 млн людей, і майже 90% цих трагедій пов’язані з людським фактором: світосприйняттям, характером, психологією, типом поведінки учасників дорожнього руху, їхнім фізичним, психологічним та емоційним станом, прийняттям певних рішень, швидкістю реакції. Недарма фахівці з БДР зазначають, що безпека руху починається не з техогляду, а з психогляду.

Багато проблем, пов’язаних з безпекою на дорозі, зокрема з поведінкою у стані алкогольного сп’яніння, мають коріння у глибших психологічних проблемах. Такої думки дотримується Стівен Лав, який у співробітництві з MAIC/UniSC Road Safety Research Collaboration у Сіппі-Даунс (Австралія) досліджує зв’язок когнітивної психології (галузь психології, що вивчає процеси, як-от сприйняття, мислення, пам’ять, уява, увага) з безпекою дорожнього руху. За його спостереженнями, люди часто вдаються до ризикованої, антисоціальної та емоційно керованої поведінки, тому що їм важко регулювати власне мислення та емоції. Особливо це стосується водіїв зі схильністю до агресії. Такі водії мають низький рівень сприйняття ризику, і їх менше відлякують небезпечні ситуації або м’які юридичні наслідки.

Загалом водії часто переоцінюють власні навички. У результаті опитування з’ясувалося, що більшість його учасників вважають себе водіями, кращими за середньостатистичних. Така завищена самооцінка теж є небезпечною. Так само, як негативна взаємодія на дорозі учасників руху, причиною якої є зіткнення різних стилів водіння. Агресивні водії звинувачують повільних водіїв, а прихильники спокійного та ввічливого стилю керування нарікають на створення аварійних ситуацій необережними водіями. У результаті й ті, й інші роздратовані, втрачають психологічну рівновагу, що впливає на їхню поведінку за кермом.

Експерти зазначають, що до необачного керування та помилок на дорозі призводять також недоліки дорожньої інфраструктури, зокрема, непродумане з погляду безпеки проєктування доріг, неякісне освітлення, розмітка, поганий стан дорожнього покриття. Серед найпоширеніших причин ДТП, за статистикою, є перевищення швидкості. За даними ВООЗ, збільшення середньої швидкості на 1% підвищує ризик смертельної аварії на 4%. Прості зміни дизайну доріг, установлення «лежачих поліцейських», камер відеофіксації порушень тощо рятують життя, змушуючи автомобілістів знижувати швидкість.

Які заходи стримування можуть спрацювати стосовно найзатятіших агресивних водіїв? Спеціалісти кажуть, що суворіші покарання за небезпечне водіння слід поєднувати з ширшим їх застосуванням, аби провести профілактичну роботу з потенційно небезпечними водіями до того, як вони спричинять трагедію.

Посилення контролю й справді сприяло тимчасовому зниженню смертності внаслідок ДТП у деяких частинах Бразилії, США та інших країнах. Однак таке рішення не ідеальне, навіть якщо воно впроваджується з повагою до приватного життя та не є дискримінацій­ним. Ресурси поліції обмежені, а агресивне водіння досить поширене, і його непросто виявити. Збільшення штрафів може стримати деяких порушників, але дослідження підтвердили, що дорожніх рецидивістів санкції зазвичай не зупиняють. Імовірно, через глибші психологічні проблеми, які впливають на їхню поведінку. Тому, як вважає Стівен Лав, у сферах транспорту, безпеки руху, а також безпеки праці та охорони здоров’я варто запровадити психологічний аналіз.

ДЛЯ ДОВІДКИ

Психологія дорожнього руху (англ. Traffic psychology) або психологія транспорту – психологічна дисципліна, що вивчає взаємозв’язки між поведінкою учасників дорожньо-

транспортного середовища і психічними процесами, які цю поведінку зумовлюють. Головною метою психології дорожнього руху є застосування відповідних теоретичних знань для поліпшення пересування й мобільності людей за допомогою розробки та організації різних заходів, що запобігають ДТП і сприяють формуванню безпечної поведінки учасників дорожнього руху через їх навчання й мотивацію.

Психологи дорожнього руху послуговуються наявними знаннями з нейропсихології, нейрофізіології та когнітивної психології. Їх цікавлять особливості сенсомоторної регуляції, швидкість реакції, стійкість та обсяг уваги, пам’яті, просторовий інтелект, здатність до ефективного планування подорожі, прогнозування руху інших учасників тощо. Крім того, вони вивчають вплив на прийняття рішень на дорозі таких чинників, як наявність чи відсутність досвіду, стрес, стан сп’яніння, втома, обставини, що відволікають, а також другорядних справ, як-от розмови по мобільному телефону, користування навігатором тощо.

Офіційне навчання психології дорожнього руху проводять у низці європейських країн, наприклад, у Німеччині, Австрії, Польщі, Словаччині, Чехії, Румунії тощо. У більшості випадків – як післядипломне на основі базової психологічної освіти.

Поведінку учасників дорожнього руху найчастіше вивчають у контексті аварії, що вже сталася. Фахівці докладно аналізують можливі причини ДТП і психологічні особливості її учасників на момент події. В ідеалі отримані висновки мають впливати на внесення змін у планування дорожньої інфраструктури, конструкції транспортних засобів, стандартів навчання водіїв та відповідної правової регуляції.

Знання з таких предметів, як соціальна і когнітивна психологія, використовуються у психології дорожнього руху для розроблення освітніх кампаній у сфері дорожньої безпеки, терапевтичних і реабілітаційних програм, зокрема, для постраждалих у ДТП. Особливе місце посідають докладно розроблені комп’ютерні тестові методики для водіїв. Найвідомішим є «Idiotentest», який мають проходити в Німеччині водії-порушники, щоб відновити втрачені права.

В Україні немає окремої професії «психолог дорожнього руху», але є психологи, які спеціалізуються на поведінці, стресі та психічному здоров’ї учасників дорожнього руху. Вони можуть працювати з професійними водіями, чия робота пов’язана зі стресами, тривогою, наслідками аварій. Допомагати людям, які потрапили в ДТП. Проводити психологічну реабілітацію водіїв після травм, сприяти відновленню навичок безпечного водіння, надавати консультації. Деякі психологи можуть бути залучені до програм з безпеки дорожнього руху, які розробляють державні органи або приватні компанії.

Oleksandr Fandeev
Safety begins not with a technical inspection, but with a psychological assessment
Reports on road safety typically list the most common causes of traffic accidents, including speeding, improper maneuvering, and failure to maintain a safe following distance… But the root cause is mostly the psychological state of drivers and, as a result, dangerous behavior on the road.

The road is like a mirror that reflects a person’s psychological state—their fatigue, irritation, stress, aggression, overconfidence, disregard for other road users, carelessness, ignorance of traffic safety rules, or disregard for them. In wartime, these sources and factors of danger only intensify.

According to the WHO, approximately 1.19 million people die worldwide each year as a result of traffic accidents, and nearly 90% of these tragedies are linked to the human factor: perception of the world, personality, psychology, the behavior of road users, their physical, psychological, and emotional state, decision-making, and reaction time. It is no wonder that road safety experts point out that road safety begins not with a vehicle inspection, but with a psychological assessment.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 8/2026.