Редакція журналу «Охорона праці»

Безпека дітей у таборі відпочинку

03.06.2021

Багато дітей їде на відпочинок у дитячий табір. Але чи всі вони знають, як потрібно поводитись, щоб відпочинок не закінчився трагедією? Адже причиною нещасних випадків часто є незнання елементарних правил безпеки.

Як розпалювати вогнище?

Місце для розпалювання вогнища повинно бути сухим, розташованим на відкритому місці, ліпше біля струмка. Перед тим як розкласти багаття, потрібно зняти верхній шар трави з ґрунтом приблизно на пів лопати і відкласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище. Не залишайте багаття без нагляду, ідучи додому, обов’язково залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який ви попередньо зняли.

Коли купатися?

Найбільш сприятливою для купання є безвітряна сонячна погода з температурою повітря 22 0С та води 18 0С. Найкращий час – світлий час доби, ранок або вечір, коли гріє сонце, але немає небезпеки перегрівання. Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, а заходьте поступово, можна спочатку декілька разів зануритися. Різка зміна температури небезпечна для людського організму. Плавати у воді слід не більше ніж 20 хвилин.

Де купатися?

Купатися можна на пляжах, водних станціях, адже в місцях колективного відпочинку завжди є усі потрібні засоби для надання допомоги потерпілим. До того ж, коли поруч з вами є багато людей, у разі небезпеки можна розраховувати на допомогу. Якщо у воді ви відчуєте, що втрачаєте сили, або тіло зводять судоми, чи ви побачили, що хтось потопає, а самі не вмієте плавати, – не соромтеся, кличте на допомогу.

Де та як пірнати?

Пірнати можна лише там, де проведено обстеження дна на наявність небезпечних предметів, є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Перший стрибок краще робити ногами вниз – солдатиком. Не пірнайте в мілких, темних та невідомих місцях, особливо з розбігу вниз головою, бо ви можете вдаритися об дно, знепритомніти та втопитися.

Заборонено:

  • запливати за визначену територію пляжу, яка огороджена буйками;
  • підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів, що рухаються;
  • стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не пристосовані;
  • використовувати для плавання автомобільні камери, дошки, несправні човни;
  • допускати у воді грубі ігри, пов'язані з пірнанням, захватами та підтопленням;
  • подавати фальшиві сигнали біди;
  • засмічувати водойму та берег;
  • тим, хто не вміє плавати, заходити у воду глибше, ніж по пояс.

Перегрівання організму. Тепловий (сонячний) удар

Тривале перебування на сонці може призвести до сонячного удару. Він настає у разі перегрівання організму прямими сонячними променями, особливо голови. ПАМ’ЯТАЙТЕ: щоб уникнути перегрівання, не перебувайте довгий час на сонці; на голову одягайте головний убір або пов’язуйте світлу косинку.

Перші ознаки: в’ялість, розбитість, нудота, головний біль. Потім – підвищується температура тіла, з’являється блювота, можливі непритомність, судоми.

За перших ознак потерпілого слід укласти в прохолодному приміщенні або затінку. До голови, бокових поверхонь шиї, тулубу прикласти холод, давати пити підсолену холодну воду, чай, терміново викликати лікаря або доправити потерпілого в лікарняний заклад.

Запобігання отруєнню грибами

Гриби поділяються на їстівні, умовно їстівні та отруйні. До першої групи належать, скажімо, білі, підберезники, підосичники, маслюки, моховики, печериці, до другої – зморшки, грузді, вовняки, валуї, до третьої – бліда поганка, мухомори, опеньок несправжній, гірчак та ін.

Серед отруйних грибів найнебезпечніший – бліда поганка. Вона росте в листяних лісах під дубами, кущами ліщини, рідше – у хвойних лісах від початку літа до пізньої осені. Часто бліду поганку плутають із зеленою сироїжкою, печерицями. Щоб не помилитися, слід пам’ятати, що основа ніжки у блідої поганки бульбовидної форми, з потовщеннями, із залишками мішковидного покривала. Той факт, що бліда поганка отруйна, відомий всім. Але мало хто знає, що небезпечними є спори, які вітер може занести на рослини. Тому не слід збирати гриби, ягоди, траву, що ростуть поряд з блідою поганкою.

Перш ніж іти з кошиком у ліс, треба добре знати, які з грибів можна збирати, а які ні. Тому надаємо вам рекомендації:

  • не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках;
  • невідомі, особливо з циліндричної ніжкою, в основі якої є потовщення, оточене оболонкою;
  • ніколи не збирайте пластинчасті гриби,  бо отруйні інколи маскуються під них;
  • шампіньйони (печериці), у яких пластинки нижньої поверхні шапинки білого кольору;
  • не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, бо вони не завжди відповідають дійсності;
  • не куштуйте сирі гриби;
  • ще раз перевірте гриби вдома особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні  – викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом – викидайте.

 Укуси тварин

Укуси домашніх тварин можуть спричинити інфекцію. Найбільш небезпечним є укус скаженої тварини. Вірус сказу передається через слину зараженої тварини, наприклад, собаки, кішки, лисиці, інколи це можуть бути сільськогосподарські тварини.

Потрібно вивести потерпілого у безпечне місце, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на рану. Тварину, що покусала, має бути обстежено щодо сказу. Покусана людина, за потреби, проходить щеплення проти сказу.

 Укуси змій

До отруйних змій належать гадюка, гюрза, кобра та інші. Характер отруєння залежить від дози отрути, місця укусу. Найбільш небезпечні укуси в ділянці голови, шиї, поблизу великих кровоносних судин.

Ознаки отруєння:

  • біль у місці укусу;
  • набряк, крововилив;
  • інколи утворюються  пухирі;
  • слабкість, порушення дихання;
  • головний біль;
  • нудота;
  • підвищення температури тіла.

Перша допомога у разі укусів змій:

  • допоможіть потерпілому зайняти зручне положення, якщо є змога, укушене місце опустить нижче рівня серця;
  • на місце укусу покладіть холод;
  • заспокойте потерпілого;
  • не намагайтеся висмоктувати отруту;
  •  не накладайте джгут;
  •  потерпілого потрібно доправити до лікарні.

 Укуси комах

Токсична дія отрути комах пов’язана з тим, що в ній містяться речовини, що спричиняють алергічну реакцію та загальну інтоксикацію. Небезпечні численні укуси бджіл, ос, особливо в голову, шию, обличчя.

Ознаки укусів:

  • пекучий біль;
  • набряк;
  • почервоніння, свербіння;
  • часто головний біль, слабкість.

Перша допомога у разі укусів комах:

  • витягнути жало пінцетом;
  • ранку змастити розчином нашатирного спирту, одеколону;
  • накласти асептичну пов’язку;
  • у разі анафілактичного шоку (зупинення дихання та кровообігу) негайно проводять реанімаційні заходи.

Перша допомога потерпілим

Опіки:

  • погасити палаючий одяг;
  • винести потерпілого у безпечне місце;
  • зняти з нього обгорілий одяг, та не чіпати одяг, який прилип до ураженої шкіри;
  • накласти стерильну пов’язку;
  • відправити у медпункт.

Ураження струмом:

  • якщо є змога, вимкнути електроенергію;
  • звільнити потерпілого від дії струму;
  •  якщо необхідно, зробити штучне дихання;
  •  накласти пов’язку на ураженні місця;
  •  відправити у медпункт.

Утоплення:

  • видалити воду з легень і шлунку потерпілого  (потерпілого перевертають на живіт, перегинають через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину. Після цього потерпілого перевертають обличчям догори);
  • очистити йому рот і горло від слизу;
  • покласти на спину, максимально закинути голову й зробити штучне дихання;
  • якщо потрібно, зробити масаж серця.

Незначні поранення:

Ознаки:

  • під час капілярної кровотечі кров витікає з ранки під низьким тиском;
  • кров із капілярів не така яскрава, як артеріальна;
  • згортання крові відбувається швидко.

Допомога:

  • промийте рану розчином антисептика або чистою водою з милом;
  • для очищення забруднених ран використовуйте чисту серветку або стерильний тампон окремо для кожної рани: завжди починайте з середини рани, рухаючись до країв;
  • міняйте серветку для кожної наступної дії;
  • на рану накладіть пов’язку;
  • допомога лікаря потрібна, якщо є ризик інфікування рани.

Підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету 
(БЖД населення)НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»