Аудіоогляд журналу «Охорона праці» № 7 / 2026

Сьогодні коротко проведемо вас сторінками сьомого номера журналу «Охорона праці» за 2026 рік — номера, у якому багато практичних тем: поведінковий аудит, нова система хімічної безпеки, соціальний захист, робота агросектору в умовах війни, норматив для осіб з інвалідністю, психосоціальна підтримка та судова практика.

Починаємо з теми, яка прямо стосується майбутнього культури безпеки на підприємстві.

Олег Токар у статті «Поведінковий аудит: як змінити не документи, а поведінку людей» пояснює, чому інструкцій, навчання, журналів і перевірок недостатньо, якщо працівник щодня діє ризиковано. Автор показує поведінковий аудит не як чергову форму контролю, а як інструмент керівника і фахівця з охорони праці, який допомагає побачити реальні дії працівника, зрозуміти причини небезпечної поведінки й запобігти події ще до того, як вона сталася.

Тему формування безпечної поведінки продовжує Олександр Пархоменко у матеріалі «Запобігли – навчили – поліпшили». Це приклад нестандартного підходу, який допомагає розвивати навичку виявляти ризики. Автор наголошує: культура безпеки не створюється одним наказом чи одноразовою кампанією. Вона формується через послідовні дії, залучення людей і постійне вдосконалення практик на робочих місцях.

Ще один важливий блок номера — соціальний захист і міжнародний досвід.

Олександр Фандєєв у статті «Від нещасних випадків застраховані навіть немовлята» розповідає про німецьку модель соціального захисту, пов’язану зі сферою праці. У центрі матеріалу — система обов’язкового соціального забезпечення, що ґрунтується на спільній відповідальності держави, роботодавців і працівників. Для України, яка рухається шляхом євроінтеграції, цей досвід особливо цінний.

Цю тему поглиблює додаток до журналу. У ньому Віталій Цопа аналізує німецьку модель соціального страхування від нещасних випадків і порівнює її з українською системою. Це матеріал для тих, хто хоче зрозуміти, як може розвиватися страхування професійних ризиків і яку роль у цьому мають відігравати профілактика, галузева спеціалізація та відповідальність роботодавців.

У нормативному блоці Ірина Вербовська у статті «Норматив для осіб з інвалідністю та перевірки Держпраці» пояснює, як роботодавцю правильно підходити до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників. Окремий акцент — на ролі атестації робочих місць, документах, які мають бути готові до перевірки, і ризиках помилки під час визначення розрахункової бази.

Окрему увагу в номері приділено новій професії у сфері психосоціальної підтримки.

Ірина Петченко у статті «Хотіли як краще…» аналізує професійний стандарт «Менеджер (управитель) з психосоціальної підтримки персоналу, безпеки та гігієни праці». Авторка порушує важливе питання: чи справді новий стандарт допоможе роботодавцям системно працювати з психосоціальними ризиками, чи може створити нові управлінські й правові непорозуміння.

У додатку цю тему продовжує Олена Пищикова у матеріалі «Психосоціальна підтримка на робочому місці: системний погляд». Авторка наголошує: ключовим має бути не лише створення нової професії, а інтеграція психосоціальних ризиків у систему управління безпекою та здоров’ям на роботі.

Важливий акцент номера — хімічна безпека.

Анатолій Севрук у статті «Хімічна безпека – 2» пояснює, що потрібно знати інженеру з охорони праці про REACH, CLP, GHS та нову систему хімічної безпеки в Україні. Йдеться про перехід до європейської моделі управління хімічними ризиками, де важливі не лише формальні документи, а класифікація, маркування, оцінювання впливу небезпечних речовин і реальне управління ризиками для працівників, населення та довкілля.

У додатку Анатолій Севрук також розглядає хімічні ризики в діяльності клінінгових компаній — тему, яка часто недооцінюється, хоча працівники клінінгу щодня мають справу з мийними, дезінфекційними та іншими хімічними засобами.

Окрема тема — агросектор в умовах війни.

У додатку Віталій Цопа у статті «Нові небезпеки та їх ризики в агросекторі України в умовах воєнного стану» аналізує, як змінилися підходи до охорони праці в сільському господарстві. Серед нових ризиків — мінна небезпека, вибухонебезпечні предмети, робота на територіях із непідтвердженим статусом безпеки, а також відповідальність роботодавця за допуск працівників до небезпечних ділянок.

У самому журналі аграрну тему доповнюють матеріали Івана Приймака «Безпека праці у тваринництві» — про вимоги безпеки та ризики літнього періоду, а також Леоніда Головка «Уберегти врожай зернових» — про пожежну безпеку під час збирання збіжжя.

Сергій Колесник у матеріалі «Профілактика виробничого травматизму на Миколаївщині» подає розмову з начальником відділу профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області Л. Радченко. У центрі уваги — причини травматизму, профілактична робота, типові порушення і досвід регіону, який працює в умовах підвищених воєнних ризиків.

У блоці медицини праці Сергій Колесник розповідає про вимоги до закладів охорони здоров’я щодо приміщень цивільного захисту, а також про вебінар-тренінг «Надання домедичної та першої медичної допомоги, евакуація працівників. Нові вимоги до роботодавців». Алла Ворошилова у статті «Підстави… абсолютно безпідставні» аналізує проблеми погодження переліку категорій працівників, які підлягають медоглядам у Порядку №1393.

У соціальному блоці Сергій Соколов у статті «Вибір – за роботодавцем» розглядає правову позицію Верховного Суду щодо звільнення працівника протягом строку випробування. Матеріал буде корисним роботодавцям, кадровикам і фахівцям з охорони праці, адже показує, як суд оцінює право роботодавця припинити трудові відносини у період випробування.

Також у номері — матеріал Ірени Числовської «Справедливий розмір компенсації за смерть на робочому місці», присвячений судовій практиці щодо обґрунтування розміру моральної шкоди.

І обов’язково зверніть увагу на додаток до журналу. У ньому — моніторинг законодавства та інформаційні повідомлення, матеріал Віталія Цопи, Анатолія Севрука та Миколи Федоренка про використання штучного інтелекту в розслідуванні нещасних випадків, аналіз нових небезпек в агросекторі, хімічні ризики в клінінгових компаніях, порівняння німецької та української моделей соціального страхування, а також системний погляд на психосоціальну підтримку на робочому місці.

Усі ці матеріали та багато інших можна прочитати на сторінках журналу «Охорона праці» або в Кабінеті охорони праці на сайті журналу. Передплачуйте журнал або Кабінет охорони праці, щоб мати під рукою актуальну інформацію, практичні інструменти та професійну підтримку для безпечної роботи.

Передплатити  

Придбати