Редакція журналу «Охорона праці» Аудіоогляд журналу "Охорона праці" № 3/2026
17.03.2026Вийшов третій номер журналу «Охорона праці» за 2026 рік. Традиційно він присвячений Всесвітньому дню охорони праці. Цьогорічна тема, запропонована Міжнародною організацією праці, звучить так: «Як робота? Подбаймо про здорове психосоціальне робоче середовище».
У номері — аналітика, практичні інструменти, розбір резонансних аварій та нові технології безпеки. Ми підготували для вас матеріали, які допоможуть по-іншому подивитися на ризики сучасного виробництва.
Починаємо з дуже важливої теми — ризику групового мислення.
У статті Анатолія Севрука «Не завжди гуртом добре й батька бити» автор звертає увагу на малопомітну, але надзвичайно небезпечну проблему — хибні колективні рішення у сфері безпеки праці.
Зазвичай ми звикли говорити про технічні небезпеки: обладнання, електрику, хімічні речовини. Але іноді джерелом аварій стає сам процес прийняття рішень.
Автор розглядає приклади світових катастроф — від запуску шатла «Челленджер» до трагедії в порту Бейрута — і показує, як прагнення до одностайності може придушити критичне мислення.
Головна думка проста і водночас дуже важлива для служб охорони праці: повний консенсус у колективі іноді є сигналом небезпеки, а не ознакою правильного рішення.
У статті також запропоновано практичні механізми, як уникнути цього ризику: роль «адвоката диявола», анонімний збір думок, робота в підгрупах та залучення зовнішніх експертів.
Ще одна тема, яка вже переходить із майбутнього в реальність — екзоскелети на виробництві.
У матеріалі Сергія Колесника «Екзоскелети – це вже сьогодення» розглянуто можливості та обмеження цієї технології.
Екзоскелети вже активно застосовують у логістиці, будівництві, машинобудуванні. Вони допомагають зменшити навантаження на спину, руки та суглоби працівників, знижують втому і ризик травм.
Але автор наголошує: кожна нова технологія приносить не лише переваги, а й нові ризики. Ідеться про:
- неправильний підбір обладнання;
- обмеження рухів;
- нові ергономічні небезпеки;
- психологічний фактор використання.
Стаття допомагає зрозуміти, як інтегрувати екзоскелети в систему управління ризиками, а не просто сприймати їх як модний технологічний тренд.
У рубриці аналізу аварій — один із найгучніших промислових інцидентів останніх років.
У статті Сергія Чеберячка та Олега Дерюгіна розглянуто прорив хвостосховища на шахті Córrego do Feijão у Бразилії.
Це не просто опис трагедії. Автори проводять глибокий аналіз причинно-наслідкових зв’язків, які призводять до масштабних техногенних катастроф.
Матеріал показує, як накопичуються системні помилки: організаційні, технічні, управлінські. І головне — як вчасно розпізнати слабкі сигнали, що передують катастрофі. Це надзвичайно цінний матеріал для фахівців з управління ризиками, аудиторів безпеки та керівників підприємств.
І ще одна практична тема, яка безпосередньо стосується роботи служб охорони праці. У статті Віталія Цопи «Усе про аудит системи забезпечення ЗІЗ» детально розглянуто:
- як організувати аудит забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
- як оцінювати ефективність системи;
- як використовувати результати аудиту для управління ризиками;
- як взаємодіяти з контролювальними органами.
Фактично це покроковий практичний інструмент, який допоможе підприємствам перейти від формального забезпечення ЗІЗ до системного управління безпекою.
У номері також:
- матеріали про цифровізацію пожежної безпеки
- практичні кейси з управління ризиками
- безпеку весняних польових робіт
- медичні аспекти психосоціальних ризиків.
А в додатку до журналу — дуже корисні матеріали для практиків: про наслідки напруженої праці під час ліквідації аварій, безпеку 3D-друку на підприємствах та особливості залучення іноземців до роботи в Україні.
Якщо ви вже передплатник журналу — цей номер стане для вас джерелом нових інструментів і професійних ідей. А якщо ви ще не передплачуєте «Охорону праці», саме час це зробити.
Бо безпека на роботі починається не з інструкції — вона починається зі знань.
До нових зустрічей на сторінках журналу «Охорона праці».
